Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

«Ми розвіювали міфи, пов’язані з Україною»

Як молодіжні лідери долали пропаганду посеред океану – завдяки масштабному японському проекту
7 березня, 2017 - 20:09
Фото зі сторінки Facebook SWY

На початку березня завершилась подорож у рамках проекту «Корабель молодих лідерів світу» (Ship for World Youth Leaders Program, скорочено – SWY). Програма, започаткована урядом Японії, діє 29 років, серед учасників – 12 країн, річний бюджет складає п’ять мільйонів доларів. Україна вперше долучилась до неї. Протягом 45 днів корабель з представниками Нової Зеландії, Кенії, Канади, Індії, Королівства Тонга, Бразилії, Коста-Ріки тощо рухався Тихим океаном, а вони – загалом 240 людей – робили презентації своїх країн та обмінювалися досвідом. До речі, весь цей час учасники подорожі були без інтернету.

Українську делегацію очолював Ярослав Кучер, який тепер є президентом новоствореної асоціації SWY в Україні. Зараз, коли молодіжні лідери повернулися додому, робота у рамках програми тільки набирає обертів. Ярослав розповів «Дню» про підсумки проекту і поділився враженнями від нього.

«ІНОЗЕМЦІ ДУМАЮТЬ, ЩО РОСІЯ – ЦЕ МИРНА ДЕРЖАВА»

- На чому робився акцент під час подорожі?

- Були дві важливі теми. Ми акцентували на ситуації, пов’язаній з Кримом, розвіювали міфи, пов’язані з Україною. Друге обговорюване питання – зміни клімату. У цьому плані важливо, що серед учасників була Республіка Фіджі, світовий лідер кампанії з боротьби з кліматичними змінами.

- Які міфи про Україну ви розвіювали?

- По-перше, представники більшості країн-учасниць не знали, де розташовується Україна. Деякі думають, що Україна – це частина Росії. Коли розповідаєш, що в ХІ столітті у Києві вже стояла Софія, а Москви у принципі не було, починають розуміти різницю.

Були формальна і неформальна зустрічі з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, я подякував йому від України за підтримку нашої держави, за те, що Японія постійно надає нам допомогу, вірить у нас. Взагалі наша делегація була однією з кращих.

11 УЧАСНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПОДОРОЖІ НА «КОРАБЛІ МОЛОДИХ ЛІДЕРІВ СВІТУ»

Коли ми показували учасникам програми фільм про Майдан Winter on Fire («Зима у вогні». – Авт.), вони плакали, для них це було неймовірно, бо вони не знали, що такі події відбувалися. А коли дізналися, що я був одним з учасників цих подій як співведучий Євромайдану разом з Євгеном Нищуком, для них це стало шоком. Ці люди не знали про ситуацію з Росією і Кримом, думали, що Росія – це мирна держава. Пропаганда Russia Today дає ефект, але ми це розвінчували.

Також ми проводили прийом, для якого везли їжу та напої з України. До речі, один з міфів – що в Україні всі вживають горілку, але ми його спростували, пригостивши усіх шампанським з Бахмута Донецької області, виготовленим поруч із зоною бойових дій. Учасники проекту оцінили, що ми виробляємо продукти такої якості.

«НОВА ЗЕЛАНДІЯ БЛИЗЬКА НАМ ЗА ДУХОМ»

- Чи з’явились ідеї спільних з учасниками програми проектів?

- Щоб увійти до клубу SWY, треба створити асоціацію випускників програми. В Україні така асоціація вже створена, документи подані на реєстрацію, всі формальності у Японії пройдені, ми акцептовані. У листопаді летимо підтверджувати свої повноваження до Дубаї, на глобальну конференцію асоціацій SWY.

За умовами цього року ми повинні представити спільний проект з посольством Японії. Мене обрали президентом української асоціації SWY, і ми плануємо дуже активно, враховуючи, що зараз Рік Японії в Україні, проводити спільні проекти і залучати до них максимальну кількість української молоді. Один з них – Конференція миру, яку будемо проводити у Києві, хочемо запросити туди експертів, котрі допоможуть розробити проекти стосовно внутрішньо переміщених осіб, молоді на окупованих територіях і молоді з числа переселенців для її реінтеграції до суспільства. Певні ініціативи плануємо разом з Міністерством молоді та спорту.

ЯРОСЛАВ КУЧЕР

- А що під час подорожі ви відкрили стосовно інших країн?

- Тепер хочу поїхати до Кенії і Коста-Ріки. Коста-Ріка – країна, яка майже повністю перейшла на зелені технології, там 95% споживання енергії покривається з відновлювальних джерел. Кенія – країна африканського континенту, що починає динамічно розвиватися. Гадаю, у нас і Єгипту схожі політичні ситуації. А Нова Зеландія близька нам за духом як країна, культуру якої свого часу, коли це були володіння Британської імперії, втоптували в землю. Її жителів, котрі обстоювали рідну мову, просто вбивали – нам це знайомо.

- Півтора місяця ви були без інтернету. Наскільки складно було у такій інформаційній ізоляції?

- Складно було після повернення до України, бо на тебе одразу навалюється багато новин. Взагалі без інтернету було важко, але це цікавий досвід. До речі, в Україні, коли люди працюють або їздять кудись разом, потім часто їх стосунки псуються. А ми повернулися у гарних стосунках, готові продовжувати роботу у рамках створеної асоціації, показувати реальний результат такої взаємодії.

У проекті побачили, що світ живе іншими проблемами, і питання України, якщо його не рухати, не нагадувати про себе, нікому не потрібне. Ми мусимо постійно бути в інформаційному полі, брати участь у таких ініціативах, інакше про нас забудуть.

Також в Україні всі дивляться на Європу, чекають міфічних європейців, які прийдуть і наведуть лад. Але, по-перше, ніхто крім нас цього не зробить. А ще є Азія, зокрема, Японія – третя економіка світу, зараз найбільший донор України, яка вливає у нашу країну коштів більше, ніж Сполучені Штати та Європа. Тобто варто орієнтуватися на різні країни. І добре, що ми можемо на високому рівні говорити про нашу ситуацію, просити конкретної допомоги, і у нас бачать цивілізованих людей, з якими можна співпрацювати.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ