Історія — це пам'ять нації... Це спосіб, яким нація встановлює свою ідентичність і наміри
Джон Фітцджеральд Кеннеді, 35-й президент Сполучених Штатів Америки від Демократичної партії

На клітинному рівні

Двоє молодих українських науковців отримали Премію Костюка за біомедичні розробки
22 грудня, 2017 - 09:16
Платон Костюк

Видатний нейрофізіолог Платон Костюк очолював Інститут фізіології імені Богомольця НАНУ із 1966 року. Під його керівництвом в установі вкорінився міждисциплінарний підхід до фізіології. До лікарів приєдналися біологи, фізики та хіміки, тож колектив інституту заглибився у молекулярну біологію, біофізику, біологію рецепторів та каналів. Така співпраця дозволила науковцям зробити відкриття світового значення — діаліз нервової клітини, ряд рецепторів і каналів тощо.

Платон Костюк сформував велику наукову школу, його учні нині працюють у провідних науково-дослідницьких центрах України та світу. Після смерті академіка у 2010 році деякі з них започаткували благодійний фонд. Через рік після цього засновники почали вручати премію імені свого вчителя молодим вченим, що займаються біомедичними дослідженнями. Так організатори прагнуть запобігти «відтоку мізків» та підтримати нове покоління науковців, яке здатне зберегти та підсилити здобутки старших колег і передати досвід молодшим.

Спочатку премія призначалася для співробітників Інституту фізіології, проте з часом коло аплікантів розширилося. У ініціативи є сайт, наглядова рада, закордонна наукова рада, українські координатори. А з 2015 року премією опікується Наукове товариство імені Тараса Шевченка в США. У той чи інший час кошти у Фонд Костюка жертвували благодійники з 10 країн. Товариство закликає і українців підтримати цю ініціативу, зробивши посильний внесок через сайт.

У 2017 році журі премії розглянуло близько двадцяти заявок, обравши 5 фіналістів. Кожен із них виступив на спільному засіданні Вченої ради та Ради молодих вчених Інституту фізіології із короткою доповіддю про своє дослідження, його результати та значення.

Доцент Харківського національного медичного університету Дмитро БУТОВ досліджував застосування імунотерапії під час лікування туберкульозу. За його словами, у хворих дуже швидко розвиваються стійкі до сучасних ліків форми туберкульозу. А застосування імуномодуляторів здатне запобігти цьому, до того ж скоротивши час лікування та покращивши імунітет. Клінічний ефект поєднання кверцетину та полівінілпіролідону (наприклад, у препараті Корвітин) — зменшення мікобактерій туберкульозу, швидше загоєння ушкоджених тканин, покращання переносимості ліків від цієї хвороби. Дмитро переконаний: завдяки такому додатку до лікування шанси на збереження ураженого органа вищі.

Сергій КРОПИВКО, науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, вивчав білок — білкові взаємодії структур інвазивності ракових клітин. Це явище поширення ракових клітин в органах ускладнює перебіг хвороби та її лікування. Так звані інвадоподії функціонують протягом усього метастазу. У ході дослідження науковець виявив ряд нових взаємодій між білками здорових та заражених клітин. Це дозволить реконструювати цей процес, а розуміння механізмів зараження, зі свого боку, допоможе зменшити ймовірність рецидиву хвороби.

В’ячеслав КУЛИК, науковий співробітник Інституту фізіології імені О. Богомольця НАН України, представив результати дослідження опіоїдергічної регуляції активності R2X3-рецепторів у нейронах спінальних гангліїв. Ці рецептори проводять в організмі больовий імпульс, а вплив на них опіоїдів має знеболювальний ефект. В результаті копіткої роботи та ряду складних експериментів науковець виявив особливий білковий тригер, контакт якого з нейронними клітинами призводить або до посилення, або до пригнічення активності опіоїдних рецепторів. В’ячеслав переконаний: якщо знайти інгібітор (пригнічувач) цього білка, то знеболювальна дія опіоїдних препаратів була б виражена яскравіше. Великий потенціал для зменшення неприємних відчуттів мають і опіоїдні рецептори, тож слід продовжувати їх вивчення.

Іван КУЧЕРЕНКО, науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, нині проводить дослідження у Німеччині, тож про свою роботу розповів присутнім у відеозверненні. Науковець розробив прототипи біосенсорної системи на оптометричній основі для вимірювання рівня АТФ та глюкози.

Цей метод дешевший, швидший та простіший за існуючі, заміри можна буде проводити вдома або прямо біля ліжка пацієнта в лікарні. 

Біосенсори можна використовувати у діагностиці цукрового діабету та інфаркту міокарда, під час контролю за гемолізом (розпадом) еритроцитів.

Роман МОСКАЛЕНКО, доцент медичного інституту Сумського державного університету, зацікавився механізмом адгезії (зчеплення) Helicobacter pylori з клітинами слизової оболонки шлунка.

Ця бактерія спричиняє гастрит, виразку шлунка, можливий навіть рак та лімфома слизової оболонки. У світі дуже високий процент інфікованості Helicobacter pylori.

Зчеплення бактерії із шлунковими клітинами обумовлене рядом адгезинів, зокрема Baba. У різних штамів — різна чутливість до кислотності шлункового середовища. Що вона вища, то швидше бактерія змінює прив’язку до клітин, вбиваючи їх та потроху руйнуючи слизову.

Утім, шкідливими є не усі її типи. Саме вивчення механізмів адгезії та впливу умов середовища на життєдіяльність Helicobacter pylori дозволить контролювати її агресивність та поширення, а отже, вдосконалити механізми лікування та розробити комплекс профілактики захворювань та ускладнень.

Саме Іван Кучеренко та Роман Москаленко стали лауреатами цьогорічної премії. На додаток до диплома вони отримали грошову нагороду в розмірі 1000 доларів США.

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments