Складно підвести людину до розуміння якогось явища, коли її платня залежить від нерозуміння цього явища.
Ептон Білл Сінклер, американський письменник, журналіст

Небезпечне щеплення

МОЗ не попереджає: вакцинація може бути шкідливою для здоров’я
7 листопада, 2007 - 00:00
«ХТО ПОЖАЛIЄ?» / ФОТО СЕРГIЯ ВАГАНОВА, Донецьк

У квітні минулого року у селі Мізяківські Хутори, що на Вінничині, трапилася надзвичайна подія: до лікарні потрапили 35 дітей, яким проводили діагностику туберкуліном. Тоді цей випадок жваво обговорювався у засобах масової інформації, а батьки потерпілих просили правоохоронців залучитися до розслідування цієї справи. З того часу пройшов понад рік, резонанс довкола згаданої події стих, а родичам діток, які стали жертвами невдалої туберкуліно-діагностики, так і не вдалося відшукати справедливості.

— День у день протягом півтора року ми їздимо до Києва, оббиваємо пороги наукових інститутів, лікувальних закладів, державних установ, але донинi ніхто не дав відповіді: що ж тоді вкололи нашим дітям? Вранці вони пішли до школи здоровими, а ввечері ми відшукали їх у лікарні. Після того що трапилося, ніхто не досліджував, який препарат вводили дітям, а ще з лікарні кудись зникли історії хвороби. У порушенні кримінальної справи за цим фактом прокуратура відмовила, ми опротестували це рішення в суді і тепер чекаємо на його ухвалу. Та не всі батьки змогли витримати всі ці «ходіння по муках» у пошуках справедливості, нині залишилося лише сім матерів, які продовжують долати нелегкий шлях до істини, — розповіла мати потерпілої дитини Людмила Вервока.

Нагадаємо, через 15—20 хвилин після введення туберкуліну у дітей підвищилася температура, виникли головний біль, нудота, розширення зіниць, дехто почав задихатися. Всіх школярів довелося госпіталізувати. Зараз, за словами батьків, у дітей з’явилися серйозні захворювання внутрішніх органів. Так, у доньки Людмили Вервоки лікарі виявили саркоїдоз легень та гепатит. І це далеко не весь перелік хвороб.

— У багатьох школярів після невдалої туберкуліно- діагностики з’явилися серйозні зміни у внутрішніх органах. Українські та російські вчені, до яких ми зверталися, аби вони дослідили причини хвороб, стверджують, що від туберкуліну такої реакції бути не може. Сказати, яку ж тоді отруту ввели нашим дітям, не може ніхто. Тим часом правоохоронці роблять все для того, аби сховати кінці у воду. Навіть страшно подумати, які хвороби дітей чекають у майбутньому, — розповіла мати потерпілої дитини Світлана Гончар.

На думку лікаря-педіатра Наталі Коломієць, яка тривалий час вивчала інший бік (той, який не рекламується епідеміологами) вакцинацій, введення невідомої речовини викликало у вінницьких школярів імунодефіцит, який спричинив у молодому віці виникнення тих хвороб, які мали розвинутися через 20—30 років. Пані Наталя також переконана, що шкідливою для здоров’я є будь- яка вакцинація, і попереджає, що масштабна вакцинація від кору та краснухи, яку в березні—квітні 2008 року планує провести Міністерство охорони здоров’я України, може призвести до непередбачених наслідків.

— Від рутинної імунізації вже відмовилося багато країн, зокрема, в Англії її немає вже 100 років, в Росії — 10. Спеціалісти довели, що найбільш надійний імунітет до інфекції виробляється після того, коли людина перехворіє нею в дитинстві. Хочу звернути увагу, що вакцина, якою збираються прививати від кору та краснухи, вирощена на клітинах абортованих плодів ембріонів. Тому не виключено, що цей клітинний матеріал може бути засіяний іншими вірусами, які викликають генетичні та онкогенетичні захворювання, — стверджує Наталя Коломієць.

Пані Наталя звернула увагу на побічні ефекти, вказані в анотації виробника згаданої вакцини — лихоманка, артралгії, енцефаліти, ймовірні випадки тромбоципенії та анафілактичні реакції. А ще вакцину не можна застосовувати жінкам, які збираються завагітніти.

— Оскільки медики планують імунізувати 8 мільйонів українців віком від 15 до 29 років, то це може стати серйозним ударом по генофонду України. Адже, на жаль, у нас нині ніхто не досліджує наслідків таких вакцинацій й тим більше не несе відповідальності за ускладнення. А чому б для профілактики кору не використовувати відому кореву моновакцину? Та, очевидно, десь є залежала партія іншої вакцини, котру нам намагаються збути. Адже примусова вакцинація — це мрія будь-яких виробників вакцин, оскільки на ній можна заробити солідний капітал.

Проти примусової вакцинації українців виступає й біолог Тетяна Веберова. Вона запевняє, що той імунітет, який формується після щеплення, не дає стовідсоткового захисту від хвороби.

— Це підтверджують епідемії кору, дифтерії, туберкульозу, які продовжують набирати обертів в Україні. Також збільшується кількість хворих з поствакцинальними ускладненнями, які замовчуються медиками, а сам діагноз підміняється іншим, зазвичай — ГРЗ. Разом з тим відбувається омолодження хвороб — діти масово хворіють тими захворюваннями, які характерні для дорослого віку. Вакцина — це ослаблений збудник хвороби. Але ж не можна зробити людину здоровою, заразивши її інфекцією, — вважає Тетяна Веберова.

Нагадаємо, причиною, з якої Міністерство охорони здоров’я України планує провести навесні наступного року вакцинацію проти кору та краснухи, за словами заступника головного санітарного лікаря України Людмили Мухарської, є масова захворюваність на кір у 2006 році (тоді захворіли 46 тисяч українців, з них 4 — померли). Тому, за словами пані Людмили, якщо не провести додаткову вакцинацію, то вже через п’ять років в Україні буде понад 90 тисяч хворих. На прохання «Дня» прес-служба Міністерства охорони здоров’я України прокоментувала необхідність проведення в Україні імунізації населення проти небезпечних інфекційних хвороб. Однак з приводу того, хто несе відповідальність за виникнення поствакцинальних ускладнень, в МОЗ коментарю не надали. Та, виходячи із випадку з вінницькими дітьми, невтішна відповідь напрошується сама по собі...

КОМЕНТАР

Прес-служба Міністерства охорони здоров’я України:

— Найефективніший шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики, — це формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій методом вакцинації. Завдяки проведенню профілактичних щеплень, у світі щорічно рятують життя десь чотирьом мільйонам дітей. Витрати на вакцинацію майже в 10 разів менше, ніж на лікування. В бюджеті 2007 року фінансування програми та централізованих заходів імунопрофілактики становить понад 205 млн. грн. Таке фінансування разом з календарем щеплень дає нам можливість забезпечити імунопрофілактику дітей на рівні європейських стандартів.

Кількість інфекцій, проти яких вдається розробити вакцини, постійно зростає. Нормативно-правовим документом МОЗу (національний календар профілактичних щеплень) встановлено перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні терміни їхнього проведення. До календаря включено чотири розділи: щеплення за віком, щеплення за станом здоров’я, щеплення, які проводяться за епідемічними показаннями, рекомендовані щеплення. Визначено інфекції, проти яких проводяться профілактичні щеплення за віком: туберкульоз, поліомієліт, кашлюк, дифтерія, правець, кір, паротит, краснуха, гепатит В та з 2006 року — проти гемофільної інфекції.

На жаль, у деяких батьків виникає необґрунтований страх перед проведенням щеплень собі та своїм дітям через побоювання ускладнень. Це пов’язано з поширеною думкою розцінювати будь-які порушення здоров’я у післявакцинальний період як такі, що викликані саме вакцинацією. Хоча вже доведено та науково обґрунтовано, що після вакцинації виникає мінімальний ризик ускладнень у порівнянні з ускладненнями після перенесеного відповідного інфекційного захворювання.

Аналіз результатів моніторингу за побічною дією вакцин, які застосовуються в Україні, вказує на те, що частота післявакцинальних реакцій та ускладнень значно нижча за рівень, регламентований ВООЗ. Комплекс заходів, що включає використання сучасних високоякісних вакцин, урахування всіх правил проведення профілактичних щеплень, дотримання умов транспортування та зберігання вакцин, сприяє мінімальному ризику побічних реакцій у післявакцинальний період.

Вакцинація від кору та краснухи проводиться в один рік і в шість років відповідно. Для того, щоб виробився суспільний імунітет, необхідно, щоб було вкциновано 95% населення. На фінансування акції ВООЗ виділила $5,3 млн.

Інна БІРЮКОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: