Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Небо на столі, тумани у «флаконі»

Юні науковці представили свої розробки на Міжнародному форумі Innovation Market
24 листопада, 2017 - 11:47
ВИХОВАНКИ ЧЕРКАСЬКОЇ МАН АННА ТА АНАСТАСІЯ ГЕТЬМАН ПЕРЕКОНАНІ, ЩО АСТРОНОМІЮ ТРЕБА ВИКЛАДАТИ НАВІТЬ У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ. САМЕ ДЛЯ ЦЬОГО ВОНИ РОЗРОБИЛИ ІНТЕРАКТИВНИЙ ПЛАНЕТАРІЙ / ФОТО УНІАН

Цього тижня в Міжнародному виставковому центрі в Києві кількість оригінальних ідей на квадратний метр простору зашкалювала. Частину павільйону зайняла китайсько-українська наукова виставка технологій та інновацій. Поряд свої ідеї та розробки демонстрували університети, наукові осередки та приватні стартапи. Знайшлося місце і для виставки інновацій від членів Малої академії наук — «Майбутнє України».

МЕТА — ЩОБ КОЖЕН ПРОЕКТ РЕАЛІЗУВАВСЯ

«Виставка відбувається вже увосьме. Цього року ми поєднали «дорослу» професійну виставку з винаходами юних учених, щоб вони змогли показати себе й водночас поспілкуватися зі старшими колегами і послухати лекції, — розповідає президент МАН Станіслав ДОВГИЙ. — Наша мета — довести кожного винахідника до реалізації його ідеї. Ми допомагаємо дітям захистити розробку і представити її у вигляді стартапу, який зможе брати участь у конкурсах і державного, і міжнародного рівнів».

До Києва свої роботи привезли майже сотня старшокласників із усіх областей України. Вони розподілилися на сім секцій: електроніка та приладобудування, матеріалознавство та перспективні технології, машинобудування, інформаційно-комунікаційні системи і технології, екологія та ресурсозбереження, технічна творчість та винахідництво, робототехніка.

Перед початком виставки діти помітно хвилюються. Хтось знову і знову повторює промову для комісії, а хтось фотографується на тлі банерів МАН. Доки одні учасники поглядають у бік китайської зони, інші налагоджують пристрої. Поміж стендами вже ходять відвідувачі, вчитуючись у презентаційні постери чи розпитуючи дітей про «вміння» їхніх винаходів.

Тут є чому дивуватися: поруч із теоретично обґрунтованими розробками та дослідженнями — напівсирі, але перспективні прототипи. Багато юних учених спрямували зусилля на розв’язання практичних завдань: використання альтернативних джерел енергії, боротьбу з паразитами, шумом і несприятливою погодою, методи переробки відходів тощо. Утім, виклад інформації на постерах часто якийсь сухий та офіційний, тож із дослідниками краще спілкуватись особисто.

«ВЗЯЛИ ІДЕЮ У ПІРАТІВ»

Десятикласник із Красилова Хмельницької області Євген ВАСИЛЬЧУК привіз на виставку окуляри для водіїв. «Багато аварій трапляється через те, що фари зустрічної машини засліплюють водіїв. Лампочки на оправі світитимуть над одним оком, таким чином адаптуючи його. Тож водія, який користується такими окулярами, не злякає несподіваний промінь світла, і він зможе продовжувати рух», — пояснює хлопець.

Науковий керівник Євгена пропонує мені скористатися цією інноваційною моделлю — старою оправою з прилагодженими до неї трьома світлодіодами і батарейкою. «Ми взяли цю ідею у піратів, які саме для такого ефекту закривали одне око темною пов’язкою. Прилад дієвий, я сам автомобіліст, тестував за кермом», — з усмішкою запевняє вчитель. У будь-якому разі, батарейки, світлодіоди, дротики і старі оправи — доволі доступні елементи, тож виготовлення чудо-окулярів обійдеться у кілька десятків гривень — можна сміливо експериментувати.

Учень Маріупольського технічного ліцею Микита РИБА теж є прихильником експериментів. За малозрозумілими для невтаємничених кресленнями хлопець виготовив напрочуд просту річ — стіл-підставку із гофрокартону. Микита мріє стати архітектором, тож так тренується розробляти креслення й візуалізувати свої ідеї у просторі.

«Люди використовують забагато матеріалів, які не розкладаються і забруднюють довкілля, а я спробував ось таку альтернативу, — ділиться школяр. — Лекало для цього столика зроблено з одного аркуша картону. Так, він недовговічний, але швидко складається, мало важить, і після використання його можна легко утилізувати. Недорогий і більш-менш функціональний варіант для короткої поїздки чи окремого заходу, людина може зібрати і розібрати його власноруч. Щоправда, ще треба попрацювати над його стійкістю й міцністю».

Земляк Микити Кирило СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ, роздумуючи над причинами поломок домашнього бойлера, придумав спосіб зекономити на електроенергії до тисячі гривень на рік. Його «розумний бойлер» складається із апаратної частини, хмарного сервісу та додатка для пристроїв на Android. За спеціальними алгоритмами цей пристрій визначає оптимальний температурний режим роботи для бойлера, що й дає змогу родині економити. Пристрій окупиться одразу, адже коштує орієнтовно 15 доларів.

До якнайраціональнішого використання ресурсів схиляється і Юлія ПІЗНЮР, школярка зі Славутського району Хмельницької області. Дівчина сконструювала «збирач туману» — пристрій, який конденсує воду з насиченого вологою повітря. Невеликі вентилятори наганяють повітря до охолоджувальної установки. Коли температура доходить до «точки роси», на металевих предметах всередині з’являються краплі води, які накопичуються в резервуарі. За три години у приміщенні з максимальною вологістю «накапало» 50 грамів води. «Пристрій збирає чисту питну воду для тих, хто не має до неї доступу. Його можна використовувати не тільки на вулиці, а й у приміщеннях, щоб знижувати їхню вологість», — каже школярка.

«МИ — ЧАСТИНКА ВСЕСВІТУ, І ДІТЯМ ТРЕБА ПРО ЦЕ ЗНАТИ»

МАНівці не лише самі досліджують світ, а й допомагають іншим у цьому. Наприклад, сестри Анна та Анастасія ГЕТЬМАН зі Сміли Черкаської області створили настільний планетарій для учнів молодшої та середньої школи. «Астрономія вивчається тільки в 11 класі. Утім, навіть маленькі діти часто запитують батьків: а що таке Сонце? Як далеко зорі від нас? Ми — теж частинка Всесвіту, і дітям треба про це знати», — стверджують дівчата і пропонують апробувати розробку.

«Чорний ящик» зібраний із ДВП та обшитий тканиною. В одній зі стінок — окуляр. Всередині лампи підсвічують змінні пластини із зображенням зоряного неба чи схемою Сонячної системи. Глядач сприймає інформацію ще й на слух: дівчата начитали кілька міні-лекцій, які вчителі можуть вмикати на уроках. Сестри розповідають: прототип обійшовся недешево, але головна стаття витрат — друк фотопластин. Коробки ж для міні-планетарію можуть збирати навіть учні старшої школи на уроках праці.

Доки в одній школі Сміли погляди спрямовані у космос, в іншій вирішили працювати із земними об’єктами. Старшокласниця Єлизавета ВАЛЯВСЬКА вмикає на смартфоні свій додаток і наводить камеру на кілька об’єктів довкола. Пристрій впізнає лампу на стелі та дві емблеми Малої академії наук по різні боки від нас. Утім, головне призначення додатка — розпізнавати об’єкти на панорамних краєвидах, міській площі чи в торговельному центрі й видавати користувачу назву об’єкта (це може бути будівля, зображення, магазин тощо) і стислу інформацію про нього.

«Україна має хороший туристичний потенціал, але він майже нерозвинутий. І іноземним, і нашим туристам важко самостійно відшукати те, що справді варте їхньої уваги. Мій сервіс допоможе їм у цьому», — переконана Єлизавета. Електронний гід працюватиме з базою даних, тож інтернет і GPS-навігація йому не потрібні. Перші інформаційні точки дівчина зробила для панорам Львова. У перспективі школярка хоче створити веб-портал з інформацією, яку зможуть редагувати і доповнювати самі мандрівники.

Після офіційного відкриття виставки перед школярами й учителями виступив американський вчений та підприємець, третій космічний турист Ґреґ Олсен. «Починайте з малого і не сподівайтеся лише на допомогу, особливо від держави, — закликав він слухачів. — Використовуйте ваш розум та креативність і не здавайтеся лише тому, що вам забракло грошей на реалізацію ідеї». Цю пораду варто взяти на озброєння всім представникам української стартап-культури, яка тільки зароджується. А державі все-таки варто підтримати вогник в очах юних науковців не лише подяками, грамотами і мотиваційними промовами.

 

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: