«Неекологічне оточення»
Чому чиновники саботують заповідання 100 тисяч гектарів природи
Кажуть, обіцяного три роки чекають. Напевно, цього твердження дотримуються в Адміністрації Президента — в ситуації з указами про створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Ще 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів передало на Банкову 11 проектів таких указів. За цей час не підписано жодного.
Одна з останніх відповідей Адміністрації Президента на запит народного депутата Остапа ЄДНАКА, датована 2 січня 2019 року, сформульована так: «Проекти указів щодо зміни меж національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Білобережжя Святослава», «Олешківські піски», а також «Про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», «Про створення національного природного парку «Нобельський» та «Про оголошення прибережної акваторії Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський» перебувають на розгляді Глави держави».
«ЦЕ САБОТАЖ»
«На інші звернення така сама відповідь — що минулого року, що цього, — додає Петро ТЄСТОВ, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». — Моя думка — це саботаж Адміністрації Президента України».
Процедура створення таких проектів указів непроста. Петро Тєстов описує цю процедуру: «Спочатку науковці обирають перспективну для заповідання територію і надсилають клопотання до відповідних підрозділів обласної державної адміністрації. Потім пишеться наукове обґрунтування на цю територію. Після цього триває погодження з землекористувачами цієї ділянки. Це або лісгоспи, або обласна адміністрація, або Держгеокадастр, залежно від статусу землі. Інколи і з сільськими радами погоджують. Коли отримані всі погодження на обласному рівні, Мінприроди погоджує проект указу з іншими структурами: Мін’юстом, Мінфіном, Держлісагентством, Держгеокадастром, Мінекономіки, Мінагрополітики. Потім іде голосування на засіданні Кабінету міністрів за ці проекти. І наостанок залишається тільки підпис Президента».
МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ
Еколог додає, що через незрозумілі зволікання на Банковій майже 100 тисяч гектарів унікальної дикої природи досі не мають природоохоронного статусу. Між тим, більшість цих об’єктів, які так і не погодив Петро Порошенко, вже визнані на міжнародному рівні, увійшли до Смарагдової мережі Європи — мережі територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття.
«БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Про цю ситуацію «День» розповідав у матеріалі «П’ять хвилин на нацпарки» (№ 103 за 13 червня 2018 р.), сподіваючись, що це прискорить дії Петра Порошенка. Ще одна надія з’явилася, коли нещодавно про цю історію розповіли у Верховній Раді на спеціальному брифінгу нардеп Остап Єднак та еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк. В Адміністрації Президента навіть пообіцяли, що підписання указів відбудеться 3 березня — у Всесвітній день дикої природи.
«У Міністерстві екології готували публічне підписання цих указів, але знову тиша», — констатує Іван МОЙСЕЄНКО, розробник проекту національного природного парку «Кам’янська Січ», доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету.
Оскільки 3 березня було вихідним, напевно, співробітники АП не стали витягати з шухляди теку природоохоронних документів. Як додав у «Фейсбуці» Остап Єднак, замість обіцяного підписання 11 указів про нові об’єкти ПЗФ Петро Олексійович на той час брав участь у запуску перших вітрових турбін Приморської вітроелектростанції в Запорізькій області. Ця ВЕС належить компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова.
НИЗЬКА ЗАПОВІДНІСТЬ
Навіщо Україні нові об’єкти природно-заповідного фонду? В Івана Мойсеєнка є як мінімум три аргументи. По-перше, відсоток заповідності в Україні доволі низький — усього 6,6% території. До 2021 року ми маємо збільшити його до 15%. Для порівняння: у Польщі він зараз становить 10%, а в Австрії — 37%.
«ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ» / ФОТО ЄВГЕНА ГОМОНЮКА
«Другий чинник — створювати об’єкти потрібно, щоб максимально охопити охороною види Червоної книги. У нас вони не охоплені за багатьма позиціями. Наприклад, на Херсонщині є шість великих об’єктів на лівобережжі, але немає жодного об’єкта ПЗФ на півночі чи правобережжі області. Існує багато видів флори та фауни, яких немає в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» і Чорноморському біосферному заповіднику, але вони не охороняються, як слід. Ми маємо низьку репрезентативність, тобто у нас немає стовідсоткового охоплення об’єктів охорони тих видів, угруповань та поселищ, які мають перебувати під охороною», — пояснює Іван Мойсеєнко.
ПАРК, НАД ЯКИМ ПРАЦЮВАЛИ ТРИ ПОКОЛІННЯ ВЧЕНИХ
Науковець додав, що створення заповідного об’єкта — дуже тривалий процес. Розповідь Петра Тєстова це продемонструвала, і таку специфіку так само не можна ігнорувати. Іван Мойсеєнко нагадує історію створення Національного природного парку «Нижньодніпровський». Перші публікації про необхідність створення такого заповідного об’єкта з’явилися в наукових працях 1920-х років. Сам парк був створений за указом Президента Петра Порошенка 2015 року. Більше таких указів він не підписував.
«Тобто 90 років пішло на це, над цим парком працювали три покоління науковців, — акцентує Іван Мойсеєнко. — Для того щоб заповідати певні території, екологи жертвували своїм життям і здоров’ям, це вимагає стільки зусиль, а потім лежить у когось на столі. Відсоток створюваності заповідних об’єктів засвідчує патріотизм, наскільки людина хоче зберегти й забезпечити процвітання своєї країни. При президентові Вікторі Ющенкові було створено з десяток великих об’єктів і близько 30 національних парків».
«До речі, коли створювався парк «Олешківські піски», ми планували створити його на площі 46 тисяч гектарів, але було допущено помилку, яку пропустило Мінекології, а в Адміністрації Президента — на той час Ющенка — помітили, що шість тисяч гектарів передається парку з вилученням. Юристи сказали, що так не можна прописувати, — продовжує Іван Іванович. — Потім ми з Банковою півроку працювали в телефонному режимі, щоб виправити цю помилку. Указ було підписано в останні дні роботи Ющенка, тобто до останнього намагалися створити нормальний об’єкт природно-заповідного фонду. При Вікторі Януковичі все це припинилося. При Порошенкові теж перестали створювати заповідні об’єкти. Можливо, навколо нього зібралося неекологічне оточення».
Зрозуміло, що перед виборами Президентові не до парків. Але екологи сподіваються, що до 31 березня клерки АП таки дадуть на підпис Петрові Олексійовичу довгоочікувані укази. Якщо, звісно, є бажання продемонструвати екологічну свідомість.
