Непрохані гості Свидовця

Рік, що минув, Всесвітня туристична організація ООН проголосила Роком туризму у світі. А його емблемою експерти обрали світлину озера Ворожеска, що на Свидовецькому гірському хребті. Це — українське Закарпаття. Частина Свидовецького хребта зараз відома як гірськолижний курорт Драгобрат, частина входить до Свидовецького заповідного масиву та Апшинецького заказника, та більшість території поки не займані людиною. Тут багато полонин, озер і водоспадів.

Та уявіть, що серед цих гір та озер, частина яких має льодовикове походження, може з’явитися величезний гірськолижний курорт, учетверо більший за популярний український Буковель, площею аж у 14 тисяч гектарів. Відповідно до розпоряджень Тячівської та Рахівської районних адміністрацій, курорт має забезпечити одночасне перебування до 28 тисяч осіб, передбачається створення тут шести штучних водойм для забезпечення водою! Науковці вважають це вбивчим для чутливої екосистеми регіону.

ПЕРЕМОЖНИЙ СУД

Наразі ці процеси вдалося призупинити завдяки рішенню суду. Так, 10 січня цього року Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов місцевих активістів до Тячівської РДА та Рахівської РДА щодо скасування як протиправних розпоряджень про затвердження детальних планів стосовно забудови закарпатського Свидовецького масиву мегакурортом. Це однозначна перемога, але активісти й захисники Свидовця готуються до подальшої боротьби, бо інвестори мають право подати апеляцію.

«Тепер ми вимагатимемо оголошення цієї території об’єктом природно-заповідного фонду через розширення Карпатського біосферного заповідника, для цього має з’явитися відповідний указ Президента. Також треба включити ці території до плану управління басейном річки Тиса як особливо цінні природні екосистеми, які не можна забудовувати взагалі, — коментує ситуацію Софія Шутяк, провідний юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» («ЕПЛ» була долучена до судової справи як третя сторона). — Загалом суд виніс рішення доволі швидко. У вересні ми подали позов, а в січні було третє засідання, як виявилося, вирішальне. Хоча тиск на нас триває. На першому засіданні суддя уважно все проштудіював, тоді ми просили забезпечення позову, а також щоб районні адміністрації надали нам детальні плани територій, де йшлося про будівництво цього курорту. Їх ніхто не надав навіть на вимогу суду. До речі, оскаржуваний детальний план не проходив обов’язкової стратегічної екологічної оцінки на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Конвенції Еспо (стосується оцінки впливу на довкілля в транскордонному контексті. — Ред.). А громадські слухання про нібито затвердження цих планів проводилися з порушеннями: відбулося просто голосування за протоколом, а мала бути жива дискусія з можливістю ставити запитання та доступом до необхідної документації. Так само стратегічна оцінка передбачає прогнозування, що буде з регіоном через п’ять-десять років після появи курорту. Цього теж не зробили».

ЗЕЛЕНА ПЕРСПЕКТИВА

Місцеві активісти для захисту унікальної гірської системи утворили спільноту Free Svydovets. Вони категорично проти появи тут гірськолижного курорту, урбанізації полонин, приватизації земель і неконтрольованої лісогосподарської діяльності. «За» — розвиток сталого туризму, зокрема сільського, еко- чи гастротуризму. Місцеві жителі теж підтримують ідею зеленого туризму, адже це передбачає мінімальний вплив на довкілля. Так, нині Свидовець вважається популярним місцем для пішохідних і велосипедних екскурсій, між населеними пунктами діє доволі хороше транспортне сполучення, садиб, котеджів і готелів для ночівлі теж вистачає.

Загалом туристи на Свидовці — бажані гості, але в межах розумного. Проблему його збереження  жваво обговорюють у соцмережах науковці. Старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Тарас Микітчак вважає, що будь-який новий антропогенний вплив на льодовикові озера Свидовця призведе до знищення сучасних гідроекосистем. «Вода залишиться, може, але льодовикові озера — це не тільки їхнє походження, а й специфічна та дуже чутлива екосистема. Приклад? Озеро на курорті Драгобрат, де високогірних планктонних ракоподібних вже нема, але є помпи з трубами для замішування бетону. Хто контролюватиме десятки тисяч рекреантів на мегакурорті, щоб вони не засмічували водойми й не витоптували їхні береги для красивих фото?» — пише Тарас Микітчак у «Фейсбуці».

На думку вченого, найбільш прийнятним для Свидовця є саме заповідання басейнів льодовикових озер і внесення їх до переліку охоронних водно-болотяних угідь Рамсарської конвенції. Науковиця Ольга Ковтонюк зауважила на сторінці Free Svydovets у «Фейсбуці», що територія Свидовецького хребта ще й лавинонебезпечна. Драгобрат давно має з цим проблеми. Якщо природа інвесторам байдужа, то як із безпекою гостей майбутнього курорту?