Нове «обличчя» Коцюбинського
У Вінниці готують до реставрації літературно-меморіальний музей-садибу видатного письменника
Торік Вінницька міськрада ухвалила рішення про виділення бюджетних коштів на розробку проектної документації для реставрації музею-садиби Михайла Коцюбинського. Востаннє реставраційні роботи та оновлення експозиції в закладі здійснювали ще у 1975 році. Відтак більшість експонатів потребують термінової заміни або відновлення, а музейні фонди — поповнення. І в першу чергу сучасним обладнанням, щоб можна було проводити не лише звичні екскурсії, а й запроваджувати нові форми роботи з відвідувачами — лекції, інтерактиви та віртуальні комунікації. Але найбільше музейники сподіваються, що в межах реставраційних робіт вдасться облаштувати територію закладу, а головне — вберегти старі липи, які висадив орієнтовно 300 років тому дідусь Коцюбинського. Нині деякі з них пошкоджені омелою, і тільки спеціалісти можуть «вилікувати» унікальні «експонати». Зважаючи на обсяги робіт, «перевтілення» музею триватиме щонайменше рік. Завершити реставраційні роботи планують до 155-річчя від дня народження письменника, яке відзначатимуть 17 вересня 2019 року.
«Літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського — це садиба письменника, де він народився і проживав до 1897 року. Відкрили його 8 листопада 1927 року, а першим директором був молодший брат Михайла Хома, який доклав багато зусиль, щоб відремонтувати й реставрувати хату, впорядкувати музей та створити експозицію, — розповідає в.о. директора музею Лариса КРАВЧЕНКО. — На території садиби, окрім хати, де жили Коцюбинські, збереглися комора, сторожка, є садок, де ростуть липи, груші-глеки, посаджені ще дідом письменника Максимом Абазою, а також привезені Коцюбинським із Криму тамариск і магонія подуболиста, ростуть і субтропічні агави, які так любив письменник. Територія велика — понад 60 соток, потребує догляду, уваги і грошей. Тому, власне, минулого року до 90-річчя музею ми ініціювали питання реставрації комплексу — від стін до експонатів, від клумб — до створення «мистецького» саду Коцюбинського».
Проектно-кошторисна документація вже виготовлена і направлена на погодження до міністерства культури. Щойно воно надасть дозвіл на проведення реставрації, буде оголошено тендер і визначений підрядник, який і займеться «перевтіленням» музею.
«Ми, звісно, прагнемо, щоб реставрація розпочалася якомога раніше, але є певна процедура, якої потрібно дотримуватися, — продовжує директор. — Роботи розпочнуться з укріплення стін, реставрації вікон та дверей, тобто зовні кардинальних змін не передбачається, бо головною умовою ремонтно-реставраційних робіт є збереження автентичності, тому про жодні добудови чи перепланування не йдеться. Всередині, у лівій частині хатини, плануємо оголити сволоки, бо саме такий вигляд мала стеля за життя письменника. Також буде оновлена підлога, двері, ручки та багато інших дрібних деталей».
Особливу увагу планують приділити експозиції, яка побудована за монографічним принципом і розміщена в п’яти кімнатах меморіального будинку. У ній зберігаються в оригіналах такі реліквії, як метрична книга із записом про народження письменника, книги з його бібліотеки, особисті речі, перші прижиттєві видання творів Коцюбинського, книги з його автографами і багато інших цікавих матеріалів — загалом понад дев’ять тисяч експонатів.
«У проекті ми заклали придбання нових експонатів (це переважно скульптурні і візуальні об’єкти), а також мультимедійну дошку, щоб можна було презентувати нашим відвідувачам усі рукописи, фотодокументи, переклади творів інших письменників, які ми маємо у фондах. А ще було б цікаво проводити у музеї уроки для дітей і розповідати не лише про життя та творчість письменника, а, наприклад, про його улюблені вічнозелені агави, показуючи, як вони ростуть і цвітуть у музеї Коцюбинського, — додає Лариса Кравченко. — Найбільше змін передбачає благоустрій території. Оскільки останнім часом на території закладу відбувається багато різних заходів, плануємо створити зону для перформансів, яка розташується в саду. Тобто якщо узагальнювати, то музей після реставрації трансформується, бо він «живий» організм, який мусить наповнюватися новими смислами і відповідати запитам відвідувачів, котрі чекають від нас цікавої подачі інформації. І вона буде... Приходьте — перевірите!».
Реставрація розпочнеться не раніше середини літа. На період проведення робіт вхід до літературно-меморіального комплексу буде зачинений. Але працюватиме виставкова експозиція в адміністративному приміщенні.
