Палаюча недбалість

Приємне для людей сезонне потепління становить небезпеку для екосистем. Необачне поводження з вогнем може призвести до катастрофічних наслідків, як то нищення флори і фауни чи навіть загибель людей. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, лише за неділю, 7  квітня, по всій країні сталося 833 загоряння на відкритих територіях та у природних екосистемах.

ПОЛУМ’ЯНА ГЕОГРАФІЯ

Численні пожежі цими днями були зафіксовані в Донецькій, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській та Полтавській областях. Так, на Донеччині протягом минулих вихідних пожежники 22                рази гасили суху траву та очерет. Найбільше шкоди вогонь завдав у Торецьку, Маріуполі та Покровському районі. 5 квітня на Рівненщині співробітники ДСНС разом із лісниками та місцевими жителями ліквідували загоряння майже трьох гектарів сухої трави й чагарників на межі Дубенського і Здолбунівського районів. На Хмельниччині пожежі зафіксовані майже в усіх районах, оскільки люди активно випалюють сухостій. Не раз за вихідні доводилося гасити  господарчі споруди.

На початку тижня, ймовірно, через підпал горіли дерева та очерет у межах Липівського орнітологічного заказника (Черкащина). У цей же період через необачність так званих чорних археологів загорілася трава в зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС на відкритій території у 20 гектарів. Вогонь знищив 20     відселених напівзруйнованих будівель. 7 квітня у Дніпровському районі Києва горіло 5 гектарів сухого настилу поряд із заповідником «Биківнянські могили». У понеділок, коли матеріал готувався до друку, гасіння пожежі ще тривало.

У селищі Довбиш (Житомирщина) пожежа забрала життя літнього подружжя, яке палило сухостій біля свого дому. Це вже третій подібний випадок загибелі людей з початку року. Так, минулого тижня на Чернігівщині під час гасіння пожежі загинула 80-річна жінка.

ФОТО РЕЙТЕР

За даними ГУ ДСНС у Херсонській області, з початку 2019 року в екосистемах регіону ліквідовано 265 пожеж на площі 120 гектарів. З огляду на це рятувальники звертаються до людей з проханням не провокувати пожежі на відкритих територіях і дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі. Тим більше, що наближаються травневі свята — період пікніків.

ПЛАВНІ ГОРЯТЬ

Наприкінці березня — на початку квітня в Херсоні й околицях відбулося кілька масштабних пожеж у плавнях Дніпра. Стовпи диму було видно з різних боків міста. Херсонці ділилися фото пожеж та їхніх моторошних наслідків            — це спалені гнізда птахів, обгорілі тварини, пошкоджені дачі й гектари чорних плям на берегах Дніпра.

Надзвичайно важкою видалась остання субота — 6 квітня. У цей день по обіді почали горіти плавні в кількох місцях. Постала загроза поширення вогню на дачні й садові товариства. Рятувальникам спільно з іншими службами вдалося зупинити пожежі, врятувавши від знищення орієнтовно 100 будинків та споруд.

«Безумовно, пожежі у плавнях завдають шкоди екосистемам. Гинуть тварини, зазнає великого пошкодження рослинна екосистема. Тим більше, зараз у багатьох тварин — період розмноження. Забруднюється й атмосфера. Адже у плавнях багато сміття, пластику, — коментує доктор біологічних наук, професор Іван МОЙСІЄНКО. — На жаль, спеціальні дослідження щодо системного впливу пожеж на наші плавні не проводилися, тому складно говорити про загальну картину. Але орнітологи, наприклад, фіксують, що птахів у плавнях значно поменшало».

Директор національного природного парку «Нижньодніпровський» Олексій ЧАЧІБАЯ повідомив в ефірі «Українського радіо», що пожежі у плавнях трапляються переважно поблизу дачних кооперативів. Цього року це може бути пов’язано з теплою весною і, відповідно, початком робіт на присадибних ділянках.

За словами начальника відділення поліції в порту «Херсон» Максима ЖАРКОВА, основною причиною пожеж в очеретах на берегах Дніпра є діяльність браконьєрів. «Браконьєри навмисно підпалюють очерет задля легшого доступу до місць скупчення риби, яка заходить туди на нерест. Це основний чинник. Також палять плавні, щоб вичистити старий очерет. На його місці виростає новий, який може бути згодом використаний у комерційних цілях. Крім того, люди випалюють очерет, щоб розчистити пасовища для худоби або через необачність», — каже Максим Жарков.

Вогонь «гуляє» і в плавнях Дністра та Дунаю на Одещині. Тільки в березні відбулося кілька сильних пожеж. Фіксували загоряння в Білгород-Дністровському районі, на території Нижньодністровського національного природного парку, заповідного Тарутинського степу та Вилківського лісництва.

Рятувальники нагадують про відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Так, стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів, тобто від 170 до 340 гривень, а на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти таких мінімумів.

День» пропонує короткий рецепт для вирішення ситуації, що склалася:

1) створення екологічної поліції, яка б оперативно реагувала на виклики. Були певні ідеї та напрацювання щодо створення Державної правоохоронної служби, але поки що вогонь працює швидше за парламентарів;

2) суттєве збільшення штрафів за шкоду довкіллю;

3) для особливо затятих порушників екологічного законодавства — примусові роботи з озеленення території.