Пошта майбутнього – банк та магазин

На роботу пошти в Україні часто скаржаться. Мовляв, і листи, бува, не доходять, і газети приносять невчасно, і черги у відділеннях неймовірні. Одним словом, ніякого сервісу... Втім, за останні роки, пошта стабільно запроваджує й розвиває нові послуги — їх підбирають під попит, за всіма законами та принципами ринкової економіки. Зокрема, сьогодні мова йде про можливість створення поштового банку. Що це буде за банк, які ще ідеї українським поштарям підказує ринок, і чи входить у ринкові принципи роботи поштарів зразкова доставка газет передплатникам, «Дню» розповів в.о. генерального директора Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» Євген ЗАЯЦЬ.

— Міністр транспорту та зв’язку України Костянтин Єфименко нещодавно заявив про ідею створення поштового банку. Поясніть, будь ласка, для наших читачів попередні уявлення про такий банк. Яким він буде?

— Останнім часом поштові служби світу активно освоюють фінансову сферу діяльності, пропонуючи клієнтам широкий спектр банківських послуг. І це не дивно, адже банківська система та ринок фінансових послуг останніми роками зросли в рази, проте більшість банків першочерговим своїм завданням вважають отримання надприбутків, а тому не поспішають до віддалених населених пунктів, де рівень життя значно нижчий, ніж у містах. Споживач, який сьогодні потребує найпростіших фінансових послуг, залишився без належної уваги, а у віддалених регіонах взагалі не має змоги користуватися банками.

Поряд із задоволенням попиту споживачів на прості фінансові послуги для відділень поштового зв’язку підприємства, особливо сільських, значна частина яких нерентабельна через відсутність відповідного навантаження, розширення спектру фінансових послуг — це можливість отримати додаткові обсяги робіт, підвищити продуктивність праці та заробітну плату.

Тож економічна доцільність розширення спектру фінансових послуг для пошти очевидна: задовольняючи дедалі більший попит населення на фінансові послуги, вона матиме змогу розвиватись та відповідати вимогам часу.

Враховуючи світовий досвід розвитку фінансових послуг поштових операторів різних країн, слід виділити три основні шляхи досягнення цієї мети:

— створення Поштового банку;

— надання окремих фінансових послуг поштою самостійно (за наявності ліцензій);

— надання фінансових послуг за агентськими угодами з банківськими та фінансовими установами.

У результаті аналізу роботи поштових адміністрацій різних країн не можна визначити єдиного шляху розвитку фінансових послуг, оскільки кожна країна має свої законодавчі особливості в цій сфері, від яких залежить ефективність діяльності поштових операторів у цьому напрямку.

— Костянтин Єфименко упевнений, що Поштовий банк — перспектива «Укрпошти». Чи поділяєте ви думку міністра стосовно перспектив такого банку та якими саме їх бачите? Коли можна очікувати рішення щодо поштового банку?

— Створення Поштового банку — досить цікава ідея, однак в Україні існують суттєві законодавчі обмеження, які не дозволяють реалізувати цей проект на нинішньому етапі. Передусім це заборона виступати засновником підприємства, необхідність корпоратизації підприємства, прийняття на державному рівні нової програми розвитку фінансових послуг підприємства, виділення з бюджету значних коштів для формування статутного капіталу банку тощо.

За умови визначення для підприємства окремих особливих умов, а також надання ліцензії та дозволу НБУ з відкриття та ведення рахунків фізичних осіб, залучення грошових коштів у депозити, а також перевезення валютних цінностей та інкасації коштів підрозділи «Укрпошти» реально зможуть надавати банківські послуги, що дасть можливість отримати додаткові доходи та зменшити витрати на перевезення готівкових коштів, максимально використовуючи при цьому наявний потенціал підприємства (досвідчений персонал, транспорт, обладнання). З часом за наявності сприятливих законодавчих умов створення Поштового банку може стати логічним завершенням шляху розвитку фінансових послуг на пошті.

«ГІБРИДНА» ПОШТА

— Розкажіть, будь ласка, коротко про успіхи нещодавніх новинок «Укрпошти». Зокрема, «Власної марки», кур’єрської доставки, єдиного електронного квитка тощо. Чи виправдовують ці послуги покладені на них сподівання?

— На ці послуги спостерігається постійний попит у споживачів. «Власна марка» — продукт унікальний за своєю суттю. Клієнт має змогу отримати марку з будь-яким зображенням (власне фото, логотип компанії тощо) на купоні. Це ексклюзивний подарунок та оригінальний засіб для підтримання іміджу компанії. Незабаром планується введення нових сюжетів «Власної марки».

Послуга «Єдиний електронний квиток» перспективна, адже забезпечує широким верствам населення можливість замовити перевезення пасажирів залізничним, автомобільним та авіатранспортом навіть у найвіддаленіших куточках країни. У найближчих перспективах — удосконалення наявної технології, щоб зробити послугу оптимально зручною для споживачів, зокрема й під час проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012.

Український ринок кур’єрської доставки щорічно суттєво зростає. В умовах високої конкуренції перед підприємством насамперед стають завдання щодо вдосконалення технології та підвищення якості надання послуги, а також запровадження нових додаткових сервісів для клієнтів: відстеження відправлень на корпоративному порталі «Укрпошти» в режимі онлайн, інформування клієнта про надходження та вручення відправлення по телефону та за допомогою СМС-повідомлень.

— Коли подорожуєш Україною, наприклад карпатськими селами, і не знаходиш магазину, часто можна скупитися на пошті. Це супутній бізнес кожного окремого відділення чи централізована стратегія з урізноманітнення послуг? Яка статистика доходу з таких «непрофільних» речей?

— Зважаючи на те, що попит на традиційні поштові послуги як в Україні, так і у світі постійно знижується, «Укрпошта», як і інші поштові оператори, шукає шляхи збільшення доходів від надання інших комерційних послуг.

Серед них — доставка друкованої рекламно-інформаційної продукції, логістичні послуги, реалізація лотерейних квитків, карток попередньої оплати за послуги мобільного зв’язку та доступу до інтернету, продаж товарів народного споживання та інші.

Планування асортименту товарів, що реалізуються через мережу об’єктів поштового зв’язку, визначення необхідної їхньої кількості та вимог до вартості здійснюється за результатами опитування споживачів у відділеннях поштового зв’язку та на дільницях доставки.

У 2009 році доходи від реалізації товарів становили 5,4% від загальних чистих доходів (без купівельної вартості) підприємства.

— Чи плануєте ви й надалі розвивати таку універсальність поштових відділень? Як саме?

— Така універсальність поштових відділень відповідає вимогам часу, адже будь-якій людині зручно в одному місці отримати якнайбільше послуг та придбати необхідні товари.

Фахівці нашого підприємства постійно шукають шляхи вдосконалення наявних послуг, аби зробити їх зручнішими для споживачів. Наприклад, при пересиланні поштових переказів споживачам пропонується низка додаткових сервісів: передати адресатові письмове повідомлення, що містить до десяти слів; повідомити адресата телефоном про надходження переказу; відправити переказ із рекомендованим або СМС-повідомленням про вручення, — і відправника буде поінформовано про дату виплати переказу адресатові. Усі ці послуги створюють додаткові зручності для споживачів.

Нині ми активно розвиваємо й оновлюємо корпоративну інформаційну систему підприємства та впроваджуємо в поштових відділеннях автоматизовані робочі місця, щоб дати змогу населенню повною мірою скористатися послугами на базі інформаційних технологій. Наприклад, переслати та отримати електронні повідомлення, електронні перекази (зокрема й термінові), отримати кошти, переказані за міжнародними платіжними системами, поповнити рахунки або придбати електронні ваучери для оплати послуг операторів мобільного зв’язку тощо.

— Чи є на сьогодні інші свіжі ідеї, які невдовзі можуть поповнити перелік послуг «Укрпошти»?

— Серед нових перспектив підприємства — впровадження електронного поштового штемпеля; впровадження послуги «Гібридна пошта» (приймання електронними каналами документів, роздруківка та доставка); розвиток дистанційної торгівлі (за каталогами, через інтернет) у частині доставки товарів, замовлених клієнтами (поштові пересилання, кур’єрська доставка), а також приймання оплати; приймання платежів через корпоративний портал «Укрпошти».

РОЗВИТОК В УМОВАХ НАДНИЗЬКОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

— Якою українську пошту бачите через 10—15 років: чи відбудуться кардинальні зміни усієї системи?

— Ми впевнені, що через 10—15 років «Укрпошта» стане фінансово стабільною, високоефективною та конкурентоспроможною компанією, яка надаватиме споживачам послуги за світовими стандартами якості й динамічно просуватиметься в прибуткові сектори економіки держави.

Фундаментом діяльності «Укрпошти» є поштова мережа, яка складається з об’єктів поштового зв’язку та поштових маршрутів. Заслугою національного оператора є збереження однієї з найширших, за висновками експертів Всесвітнього поштового союзу, мереж універсальних послуг у поштовому світі.

Слід зазначити, що нині частка «Укрпошти» як національного оператора на ринку поштових послуг постійно зменшується. Лібералізація ринку дала змогу операторам поштового зв’язку недержавної форми власності провадити діяльність у найбільш прибуткових його сегментах, що призводить до зменшення обсягу доходів національного оператора.

Національний оператор унаслідок негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, технічних та економічних труднощів все більше опиняється в замкнутому колі, коли недостатність інвестиційних коштів на розвиток (рівень рентабельності Укрпошти становить 0,5—0,9 відсотка) призводить до відставання від комерційних операторів за якістю послуг та їх пропозицією і, відповідно, до зменшення частки підприємства на ринку послуг.

На розв’язання проблем, що стримують розвиток національного оператора поштового зв’язку, спрямована Програма реформування та розвитку УДППЗ «Укрпошта» на 2010—2014 роки. Програма враховує рекомендації Всесвітнього поштового союзу, викладені в Регіональному плані поштового розвитку для країн Східної Європи та СНД та Комплексному плані реформування та розвитку пошти України, а також вимоги Державної цільової економічної програми розвитку поштового зв’язку на 2009—2013 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 №672.

Завдання, які підприємству необхідно виконати в стислі терміни, складні. Зокрема, впродовж 2010—2013 років заплановано подальше впровадження комп’ютерно-касових систем для автоматизації робочих місць поштамтів, центрів поштового зв’язку, міських відділень зв’язку, планове оновлення та модернізацію обладнання на загальну суму 14,2 мільйона гривень, модернізацію серверних комплексів та комунікаційного обладнання для центрів поштового зв’язку тощо. Загальна сума капітальних інвестицій за цим напрямком — понад 75 мільйонів гривень.

Для забезпечення стійкого функціонування мережі перевезення пошти та з метою оновлення автопарку (4,3 тисячі автомобілів, середній вік яких становить 10,2 року) в підприємстві заплановано придбати понад 800 автомобілів, що дозволить зменшити експлуатаційні витрати на суму близько 1 мільйон гривень щорічно.

Для скорочення часу та зменшення витрат на оброблення й перевезення пошти, розширення спектру перспективних послуг логістики, експрес-послуг та створення умов для роботи національного оператора поштового зв’язку України на ринку поштових послуг як високоефективної та конкурентоспроможної компанії планується створення автоматизованих сортувальних центрів.

Виконання заходів з модернізації технічної бази підприємства забезпечить не тільки підвищення якості надання послуг поштового зв’язку, а й створить умови для впровадження низки фінансових та інших сучасних послуг, які задовольнять дедалі більші потреби суспільства.

Крім того, за рахунок автоматизації та вдосконалення технологічних процесів зросте оперативність обробки звітної інформації та управління фінансовими потоками, а також підвищиться продуктивність праці персоналу підприємства.

ГАЗЕТУ ДО ВОСЬМОЇ РАНКУ — ЛИШЕ КУР’ЄРСЬКОЮ ДОСТАВКОЮ

— Від якості роботи пошти великою мірою залежить успіх преси, особливо щоденної. На сьогодні, на жаль, існує багато проблем зі своєчасною доставкою газет. Як у майбутньому плануєте вирішити цю проблему? Чи буде можлива доставка видань передплатнику до восьмої ранку?

— «Укрпошта» є ланкою складного виробничого ланцюга видання, друкування, експедирування та доставки періодичних видань. Тому відповідальними за своєчасну доставку мають бути всі учасники процесу, адже, наприклад, затримка виходу видання з друкарні призводить до зриву всього технологічного циклу, а в підсумку — спричинює порушення терміну доставки періодики.

«Укрпошта» розповсюджує близько десяти тисяч найменувань видань, або близько 1,2 мільярда примірників на рік. Для перевезення пошти та періодичних друкованих видань в нас діють 42 магістральні маршрути довжиною понад 35,1 тисячі кілометрів. З огляду на те, що основна частка видань друкується у великих містах, підприємство щорічно перевозить близько 40-ка тисяч тонн періодики, пробіг автотранспорту при цьому становить понад 100 мільйонів кілометрів на рік.

Загальнодержавні періодичні видання в день виходу доставляються передплатникам Києва, 21 обласного центру, 13 334 населених пунктів (44,8% від загальної кількості населених пунктів України). Наступного дня — передплатникам АР Крим, Севастополя, трьох обласних центрів (Донецьк, Луганськ, Ужгород) та 11 800 населених пунктів (39,7%), на третій день — в 4 608 населених пунктах (15,5%). Доставка передплатникам обласних та районних газет забезпечується в день їхнього виходу.

Ми розуміємо бажання передплатників отримувати періодичні друковані видання загальнодержавної сфери розповсюдження в день їхнього виходу. Однак слід зазначити, що на терміни доставки впливає низка об’єктивних причин, незалежних від «Укрпошти».

Основна з них — централізоване друкування більшості видань України. Зокрема, 90% видань України друкуються в Києві, Львові та Харкові. За таких умов фізично неможливо за 24 години доставити видання передплатникам по всій Україні. Зважаючи на те, що, наприклад, відстань від Києва до Луганська — 836 км, від Львова до Луганська — 1349 км, та враховуючи технічну швидкість автомобіля — 50 км/год., преса перебуває в дорозі від 17 до 27 годин.

Для вирішення проблем доставки загальнодержавних періодичних друкованих видань у день їхнього виходу видавцям неодноразово пропонували розглянути питання стосовно пунктів децентралізованого друкування, наприклад, у Львові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Сімферополі. У разі відкриття таких пунктів «Укрпошта» готова змінювати нинішні графіки та маршрути руху автомобільного транспорту, що дозволить скоротити терміни доставки.

Необхідно також враховувати незадовільний стан дорожнього покриття на автомобільних шляхах, особливо в сільській місцевості, а також вплив на перевезення погодних умов. До речі, через ці чинники порушення доставки пошти та періодики в І кварталі 2010 року зросли в 16,3 разу порівняно з аналогічним періодом 2009 року.

Інша причина — це пізні терміни здачі тиражів з друкарень на експедирування, через що експедирування періодики починається з 18-тої години.

Крім того, на якість доставки суттєво впливає порушення видавництвами (редакціями) графіку виходу періодичних видань. Наприклад, за п’ять місяців поточного року таких порушень виявлено 85,8 тисячі порівняно з 66,8 тисячі за аналогічний період минулого року.

Водночас варто зауважити, що за бажання передплатників за окремим тарифом підприємство може запропонувати послугу «Кур’єрська доставка» і доставляти періодичні видання в обласних центрах до восьмої ранку.

В «Укрпошті» уважно вивчають досвід інших країн світу з питань доставки періодичних друкованих видань. Наприклад, у країнах далекого зарубіжжя немає загальноприйнятих стандартів щодо термінів доставки періодики споживачам. Її доставляють разом із поштовими відправленнями в той же або наступний день і завершують протягом трьох робочих днів залежно від відстані та особливостей кожної окремої країни.

Крім того, в Данії, Словенії, Швеції, Італії та деяких інших країнах друковані видання (лише часописи, а не газети) клієнти передплачують безпосередньо через видавництво. А доставку періодики на адресу споживачів здійснюють підприємства поштового зв’язку як поштову кореспонденцію.

У Литві, територія якої майже вдесятеро менша за українську (найвіддаленіша відстань від столиці до кордону — 300 км), питання доставки в день виходу видання вирішено таким чином: два провідні литовських видавництва привозять періодику до поштових об’єктів своїми автомобілями, а потім поштовики їх сортують і доставляють передплатникам. Проте не в усіх населених пунктах пошта може виконати вимоги передплатників, які наполягають, щоб газети їм доставляли вранці, до початку робочого дня.

Зрозуміло, що ні «Укрпошта», ні будь-яка альтернативна структура в Україні не зможе в містах доставити споживачам газету до восьмої ранку, як це було тільки в містах обласного підпорядкування за радянських часів, коли пресу літаками вночі доставляли до обласних центрів, сортували її, а потім замовленим автомобільним транспортом (таксі) розвозили до багатоповерхових будинків. А там листоноші та залучені до цих робіт студенти лише розкладали пресу в абонентські скриньки.

Отже, «Укрпошта», як і видавці, зацікавлена в тому, щоб якнайшвидше доставити передплатникам улюблені видання, і робить для цього все належне.