Одна із ознак мистецтва - це його нестримний вплив на розвинений інтелект.
Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист

Про перший український сатиричний роман «ШЛЮБНI IГРИ»

25 жовтня, 2002 - 00:00

Є такий термін — позитивне мислення. Суть його полягає приблизно в тому, що людина, котра сприймає світ в позитивних відчуттях, в позитивному світі і живе. А громадянин, що спостерігає навколо себе мерзенність і сморід, власне, приречений спостерігати їх і надалі. Костянтин Рильов в романі-комедії «Шлюбні ігри» користується позитивним мисленням дещо карикатурно. Проте, на те роман і — комедія, жанр, який не часто балує своєю здоровою появою сучасну прозу. «Шлюбні ігри» — здорове явище.

Нормальний авантюрний «екшн» із сучасного українського, можна сказати, життя. Нормальному українському журналісту (баболюбу, циніку і романтику) на тлі нормального українського музично-пароплавно-пивного фестивалю, випадає можливість підняти сенсаційну тему з нормальним українським політичним ухилом. Це небезпечно, але це також, суто по-українськи, нормально. Плюс все це відбувається в «бойових» умовах фестивалю, шторму і достатньої кількості добре виписаних персонажів. При цьому серед тих, хто тим або іншим чином спілкується з «найбільш здібним, але надто амбіційним» співробітником часопису «Кураж» Стасом Лікером, немає жодної остаточної сволоти, жодного безпросвітного негідника. У кожному живе якась причина, кожний по-своєму людина. Нечесний політик, потвори з кунсткамери шоу-бізнесу, журналісти-піарники з групи «Совість», «дорогий, але дуже старанний кілер» і інші — всі вони мають усередені себе нормальне людське розуміння своїх рішень і вчинків на тлі того життя, яке професіонально змалював автор. Також, до речі (як і будь-яка людина), що має всередині себе аналогічні моменти — на тлі того життя, яке він спостерігає і як письменник трансформує в роман-комедію «Шлюбні ігри». Що є — то є. Це нормальне мислення. У романі немає пропащих негідників, тому що Костянтин Рильов на українському людстві — принаймні фрагментами — хрест не поставив. Навпаки.

З оригінального метафоричного насичення, смачної літературної мови, змістової щільності і ліричної атмосфери Рильов «спік» гарний літературний продукт, в принципі, гідний долі першого українського блокбастера — внаслідок гарного поєднання тих якостей, якими міг би вдало вирізнятися такий проект. Власне, якщо хтось в Україні знімає кіно, такій людині було б цікаво прочитати «Шлюбні ігри». І хоч це вже відгонить позитивним мисленням, адже хтось же в Україні знімає кіно. Хтось же пише книги. І хтось ці книги читає і отримує від цього задоволення. А для нас немає більшого задоволення, ніж коли з нас хто- небудь неабияк, але чесно і при цьому цікаво познущається. Костянтину Рильову це вдалося. Це гарний привід для знайомства з іншими позитивними якостями «Шлюбних ігор», нормального настрою і позитивного мислення.

Сергій ЩУЧЕНКО, драматург, поет, журналiст
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ