Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Прорахунок із анкетою

Чому батьків збентежила міністерська перевірка знань школярів
30 травня, 2018 - 11:44

На сайті Українського центру оцінювання якості освіти нещодавно з’явилася інформація про загальнодержавне моніторингове дослідження «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи». В новині детально пояснюють суть дослідження та його завдання (про це згодом). Та ні слова про те, що стало підставою для оприлюднення новини, бо з’явилася вона неспроста. Річ у тім, що до журналістів київського видання звернулися батьки, чиї діти відвідують одну зі шкіл Печерського району столиці. Просили розібратися, що це за дивне анкетування дітей про кількість кімнат у квартирі та мобільних телефонів у родині. Ще б попросили дати дані банківських карток і рахунків, обурювалися дорослі.

Як з’ясувалося, учні четвертих класів заповнювали анкету зі згаданими запитаннями, але все це офіційно, анонімно та в межах згаданого моніторингу читацьких і математичних компетентностей школярів. Про це опитування Міністерство освіти і науки інформувало ще наприкінці минулого року, наголошуючи, що інформація потрібна для реалізації проекту «Нова українська школа» та переходу на 12-річну систему навчання. Тобто, для реформи середньої освіти. Чому батьки злякалися витоку особистої інформації та обурились, чиновники не розуміють. Та, можливо, перевіряти математичну грамотність дітей можна іншим чином, оминаючи питання статків родини.

ЗАНУРЕННЯ В ДИТЯЧЕ ЖИТТЯ

Повертаючись до пояснень УЦОЯО щодо згаданого моніторингу, то на загал нічого екстраординарного не відбулося. Так, для розробки анкет використали міжнародний досвід, зокрема підходи авторитетних порівняльних досліджень якості освіти: PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study, міжнародне дослідження прогресу читацької грамотності, що проводиться серед четверокласників) і TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study, міжнародне дослідження тенденцій математичної і природничо-наукової освіти, проводиться серед учнів четвертих і восьмих класів). На сайті УЦОЯО опубліковані зразки деяких запитань, які отримали школярі.

Приміром, щоб зрозуміти читацьку обізнаність дітей, їх запитують, як часто читають книжки, де їх беруть (у бібліотеці чи виключно купують), що відбувається на уроках читання в школі та як учні ставляться до читання загалом. Математичний блок містить запитання про ставлення до уроків математики, чи наявні вдома комп’ютер, планшет, інші гаджети.

Ми не знайшли запитань про кількість кімнат у квартирі тощо, можливо, УЦОЯО оприлюднив анкети частково. Крім того, анкети містили питання, наскільки комфортно дитина почувається в школі, чи цікавляться її шкільним життям мама і тато, чи відвідує вона позашкільні заняття, чи часто прогулює уроки тощо. Таке опитування має показати, в якому середовищі дитина зростає, що впливає на формування її особистості і потяг до знань чи навпаки — на небажання вчитися.

АНОНІМНІСТЬ ГАРАНТОВАНО

Як зауважив «Дню» директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, претензії до анкетування мали тільки в одній школі. Нагадаємо, йдеться про елітний Печерський район Києва з престижними закладами освіти. Можливо, цей чинник зіграв свою роль у скандалі. Та батькам нічого боятися, бо моніторинг — анонімний. Організатори не збирають списки учнів-учасників дослідження, їм відомо лише про кількість учнів у окремому класі.

Ще батьки скаржилися, що школу ніхто не попереджав про такий моніторинг. Насправді керівники закладів освіти заздалегідь отримали інформацію про дослідження і мали попередити батьків про його проведення. Принаймні це передбачав наказ Міносвіти від 9 лютого 2018 року щодо проведення першого циклу моніторингового дослідження.

«Дослідження відбувалося вибірково по всіх школах країни. Його дані наразі обробляються, результати з’являться наприкінці року, вони будуть публічними, — пояснює Вадим Карандій. — Таке тестування проводитимуть раз на два роки саме серед четвертокласників, щоб дивитися, які зміни відбуваються в школі. А запитання з анкети потрібні, щоб зрозуміти, які здобутки мають діти різного походження, різного статку, з різними задатками. Треба зробити якісний факторний аналіз, які аспекти сприяють чи перешкоджають здобуттю якісної освіти».

За словами Вадима Карандія, анкетування розраховано на період до 2026 року, коли можна буде напевно сказати, що початкова школа зазнала відповідних змін. «Деякі запитання будуть корегуватися залежно від того, яку інформацію треба отримати, — додає директор УЦОЯО. — Але це не просто зріз знань, щоб отримати дані, скільки учнів написали цю роботу на 1 чи 12 балів, бо не буде зрозуміло, що стало приводом для цього. Можливо, це був клас, відібраний певним чином, можливо, це заслуга навчально-методичного комплексу та програм, можливо, заслуга вчителя або поєднання різних чинників».

ЗАПИТАННЯМ ЗАБРАКЛО КРЕАТИВУ

Вадим Карандій ще раз наголосив, що жодних прихованих завдань анкетування не має, виключно контроль якості навчання в зв’язку з реформою середньої школи. Адже проблем багато, і низька математична грамотність — серед них.

Про це «День» не раз говорив зі старшим науковим співробітником Інституту математики НАН України, кандидатом фізико-математичних наук Іриною Єгорченко. Кожна освічена людина має володіти базовими знаннями з математики, переконана вона. Восени разом із командою громадської організації «Точка росту: освіта і наука» вона проводила курси математичної грамотності для дорослих. Попит був шалений. Ми поцікавились у пані Ірини, чи правильну методику перевірки математичних компетентностей школярів обрали в Міносвіти.

«Насправді визначення математичних компетентностей дуже важливе. Це не лише знання математики, а й орієнтація в цій науці загалом, — акцентує Ірина Єгорченко. — У нас, на жаль, дуже багато людей, і чиновників теж, будь-яку числову інформацію сприймають неадекватно. Наприклад, індекси цитувань — це вже стандартний приклад неадекватного використання чиновниками числової інформації для оцінки науки. Для дітей можна придумати інші тести. Інформація про кількість кімнат у квартирі може показати, як дитина орієнтується в математиці. Але разом із тим дитина може написати якусь цифру наугад. Я знаю, що на рівні четвертого класу виникають труднощі з переходом через десяток при додаванні, проблеми з множенням, у розумінні різниці між цифрою та числом. Замість того, щоб визначати кількість кімнат, краще попросили б намалювати многокутник і порахувати його вершини або намалювати картинку і порахувати предмети, що на ній зображено».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: