Реформа міліції... відкладається

Суспільство давно очікує змін у системі правоохоронних органів. Першим сигналом виявились події у Врадіївці. Потім сталося побиття студентів на Майдані бійцями «Беркуту». Після призначення нового уряду громада все очікує реформи міліції. На розгляді уряду є кілька концепцій, що і як змінювати, але експерти, котрі працюють у робочій групі з реформування МВС, вважають, що жодна з них не відповідає вимогам та очікуванням суспільства й ефективних змін не передбачає. Так, концепція, на якій зупинились урядовці, передбачає поділ міліції на національну та місцеву, приєднання до МВС міграційної, прикордонної та низки інших служб, які займаються правопорядком. За словами першого віце-прем’єра Віталія Яреми, Кабмін бере за зразок польську систему, яка «посприяла підвищенню довіри громадян до поліції». У МВС роз’яснюють, що реформа передбачатиме також «багатопрофільність, демілітаризацію, ефективну децентралізацію управління; крім правоохоронного спрямування, функції МВС повинні отримати соціально-сервісний зміст».

«ЗАПРОПОНОВАНА КОНЦЕПЦІЯ НАГАДУЄ МВС РОСІЇ 1913 РОКУ»

Наміри перетворити міліцію на своєрідну сервісну службу для населення експерти підтримують. Проте методи для цього мають бути зовсім іншими. «Запропонована концепція нібито впроваджує європейський досвід. Та насправді нагадує поліцію Росії 1913 року, коли туди належали міністерство транспорту, друку і мало не Міносвіти, — каже експерт-поліцеїст Олег МАРТИНЕНКО. — Пояснюють це тим, що так званий домашній офіс, у який має перетворитись міліція, завідує тими ключовими незалежними органами влади, які мають стосунок до правопорядку. Але під таким кутом зору можна включати до нього всі міністерства. Це створення такого монстра, якого вже давно не існує. МВС керуватиме відразу дев’ятьма органами влади, а це ж хороша посада, чи не так?».

За словами Мартиненка, ті органи влади, які можуть увійти до МВС, самі по собі давно потребують змін, а що дасть таке об’єднання — крім контролю і тримання всього у жорсткому кулаці? Так чи інакше, концепція реформування МВС уже пройшла етап обговорення у профільному комітеті, її розглядали експерти і було майже затверджено. Але раптом Віталій Ярема робить заяву, що з концепцією зачекають, краще впроваджуватимуть окремі закони про міліцію, прокуратуру та СБУ. Дедлайн — серпень цього року.

«Це те саме, що ставити воза попереду коня. Якщо хочуть вирішити питання коштів, зекономити і зменшити фінансування МВС, то зараз треба передавати частину служб міністерства іншим відомствам. Приміром, УБОЗ — віддати СБУ; кримінальну службу з питань дітей — у соціальну служб у справах дітей; управління боротьби з незаконним оборотом наркотиків — у державну службу з питань контролю наркотиків; державну службу охорони взагалі зробити приватною структурою, бо зараз вона так і працює. Нацгвардія залишається при Міністерстві оборони, і внутрішні війська туди ж переходять, — пояснює Мартиненко. — Так можна полегшити міністерство на 60-70 тисяч працівників, і вони не втрачають роботу, просто знімають погони і здають зброю, переходять на службу до інших відомств. Але всі бояться таких глобальних змін, бо міліція виражатиме незадоволення, а те, що народ виражає задоволення чи незадоволення — нікого не турбує».

КІЛЬКА ПОРАД ВІД ЕКСПЕРТІВ, ЯКІ ПОКИ ЩО НЕ ВРАХОВАНІ

Що ж до поділу міліції на національну й муніципальну, то експерти, з одного боку, підтримують таку ідею, а з іншого — бачать у цьому певні ризики. «Усі муніципальні речі залежать від того, який у країні політичний режим. Приміром, у Харкові мер Кернес підпорядкував собі всі правоохоронні органи. Якби в нього була можливість ще й мати власну міліцію, а такі бажання у нього були, то невідомо, що з того вийшло б, — каже правозахисник, голова робочої групи з реформування правоохоронних органів Євген ЗАХАРОВ. — Такі структури мають бути самостійними, але вони не можуть працювати абсолютно безконтрольно. Досвід показує, що коли дуже сильні фігури на місцевому рівні, вони не можуть нікому не підкорятись. Сьогодні є один орган, який здійснює за ними нагляд, — прокуратура, але ці функції вона здійснює погано. Кернес порушував законодавство, але все це сходило з рук. Мають бути процедури контролю за діями місцевої міліції».

На думку Олега Мартиненка, місцева міліція повинна стати невоєнізованою та децентралізованою, лише так зможе задовольняти потреби конкретного міста незалежно від рішень із Києва. Разом з тим експерти радять комплексно змінювати й систему оцінки показників міліції, систему освіти МВС. На думку Мартиненка, міністерські виші слід зробити звичайними, громадськими, а при них створити спеціалізовані коледжі, де максимум два роки триває підготовка майбутніх міліціонерів. Також радять поєднати ДАІ та патрульно-постову службу, бо виходить, що патруль ходить пішки, а працівники ДАІ стоять з автівками на посту.

«В урядовій концепції ці моменти виявились поза увагою, у ній взагалі немає жодної конкретики, вона суто декларативна. А треба було б у цій концепції говорити про структуру міліції, скільки коштує ця реформа і чи погоджується суспільство платити ці кошти, — зауважує Євген Захаров. — Потрібно було б розпочати з аудиту МВС: які служби є, яка чисельність, які зарплати, яке матеріально-технічне забезпечення. Цього давно не робили, останній аудит було проведено 2008 року, і знову ж таки, за замовлення громадської ради МВС. Починати доцільно з того, яку саме реформовану поліцію чекає суспільство, яка мета цих реформ. Ми все ж таки плануємо ці дослідження провести ще цього року. Треба переглянути нормативи і фізичної, і бойової підготовки. Вони застарілі, маю побоювання, що 60-70% працівників міліції не відповідають сучасним нормативам».

Рекомендацій в експертів багато, але чомусь їх не хочуть слухати. Бо навіть коли проходило затвердження концепції у МВС, членів експертної групи на це засідання не запросили.

ЛЬВІВЩИНА — ЄДИНИЙ РЕГІОН, ЯКИЙ МОЖЕ ОТРИМАТИ СПРАВДІ НОВУ МІЛІЦІЮ

Попри те, що концепція реформи МВС поки відкладається, громадські діячі не збираються випускати це з-під свого контролю. Олег Мартиненко разом зі своїми однодумцями нещодавно створили нову неурядову організацію — Центр досліджень правоохоронної діяльності. Фахівці хочуть тримати під контролем і сам перебіг реформ у системі, і моніторити законопроекти, які готуватимуться з цього ж приводу. Навіть напрацювали власний проект змін. І пілотний експеримент хочуть реалізувати у Львівській області у найближчі місяці. Чому саме в цьому регіоні — фахівці пояснюють, що саме тут зійшлися прагнення реформ і бажання, щоб з’явився новий начальник обласного управління МВС та громадська наглядова рада при управлінні.

«На Львівщині хочемо впровадити всі наші поради щодо покращення роботи міліції, без додаткових коштів, і разом із тим — деякі європейські норми. Проте для початку ми поцікавилися в активістів, чого саме вони хочуть. Тому планується тісніший зв’язок з населенням, розширення пунктів міліції, спільні патрулювання активістів із працівниками ДАІ, більша звітність міліції, що і скільки витрачено. Також буде покрашено відео-, фото- і звукову фіксації у відділках, впроваджені електронні протоколи, поліпшиться технічне оснащення, а також буде опрацьована майбутня модель місцевої міліції, скільки коштів на це знадобиться», — розповідає Олег Мартиненко.

Зараз активісти чекають на підпис Арсена Авакова для початку експерименту. Однак на решту регіонів його поширювати не будуть, бо поки що на це немає політичної волі місцевих чинів.