Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Сергій Бубка: На жаль, нині ЗМI прагнуть не виховувати суспільство, а відповідати «духові часу»

19 липня, 2011 - 00:00

Голова Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон та 35-разовий рекордсмен світу Сергій БУБКА — про Олімпійські ігри в Україні, популяризацію спорту серед українців та про оздоровлення інформаційного простору країни — в інтерв’ю «Дню».

— Сергію Назаровичу, одним з найболючіших питань є стан спортивних споруд...

— Дійсно, на сьогоднішній день це проблема номер один в українському спорті. На жаль, спортивних об’єктів хронічно не вистачає, а ті, що є, були зведені років 30 тому й не відповідають жодним нормам. Тому наші спортсмени вимушені проводити основний час за кордоном, таким чином, ми інвестуємо кошти в розвиток не української, а зарубіжної спортивної інфраструктури.

Не варто забувати й про те, що спортивні арени потрібні перш за все для масового спорту, для заняття людей фізичною культурою, адже здоров’я нації — це пріоритет державної політики, фундамент успішного розвитку країни. Приємно, що в цьому питанні є чітка позиція керівництва держави. Проведена у вересні минулого року Гуманітарна рада на чолі з Президентом країни розглядала саме питання, пов’язані зі здоров’ям нації. Сподіваюся, що будуть позитивні зміни. Потрібні серйозні бюджетні вливання, планомірна політика створення спортивної інфраструктури. У цьому напрямку дуже позитивним моментом є ініціатива Віктора Януковича щодо висунення кандидатури України на право прийняття зимових Олімпійських ігор 2022 року. Такий крок дозволить значно поліпшити ситуацію зі спортивними об’єктами, оскільки нові арени й бази зможуть служити як зимовим, так і літнім видам спорту.

— Місцем для проведення зимових Олімпійських ігор 2018 року обрано Пйончанг. Україна претендує на 2022 рік. Що зараз робиться в цьому напрямку?

— У першу чергу, ми повинні розуміти, що боротьба за право прийняти головну зимову спортивну подію на Планеті буде дуже важкою. Але вже той факт, що перша особа держави виходить з такою ініціативою — свідчить багато про що. При цьому не варто думати, що Олімпійські ігри — це просто спортивне змагання. Перш за все це чудова можливість пройти економічний розвиток у декілька разів швидше. Фактично, Олімпіада — це інвестиції в майбутнє, найближче майбутнє. Це будівництво доріг, аеропортів, готелів, це нові робочі місця, адже всі ми знаємо, що в західній Україні багатьом доводиться виїжджати до інших країн у пошуках роботи й гідного заробітку. Також можна сміливо говорити й про туристичну складову, адже Олімпійські ігри дозволять у всій красі представити західний регіон нашої чудової Батьківщини.

Зараз активно ведеться підготовча робота. Створено Оргкомітет на чолі з віце-прем’єр-міністром Борисом Колесніковим, розроблена попередня концепція Ігор. На наше запрошення в Україні побував виконавчий директор Олімпійських ігор Жильбер Феллі, який ознайомився з нашими можливостями й дав необхідні рекомендації. Зараз ведеться робота щодо запрошення міжнародних експертів і підготовки заявки. Повторюся, отримати право проведення Ігор буде дуже нелегко, але прагнення цього — вже величезний крок уперед як для спорту, так і для країни в цілому.

— В одному зі своїх постів у блозі на «Українській правді» «Декілька слів про паблісіті» ви написали, що українська журналістика дуже слабо цікавиться спортивними темами, а вони дуже важливі для суспільства. А що, на ваш погляд, заважає спортивним новинам витіснити гламур і «жовтизну» та оздоровити інформаційний простір України?

— Напевно, ви погодитеся, що зараз наше суспільство дуже потребує позитиву, в хороших прикладах, на яких має виховуватися молоде покоління. Важко вигадати кращі зразки для наслідування, ніж спортсмени. Саме завдяки олімпійцям про Україну свого часу дізналися в світі. У перші роки незалежності візитною карткою нашої країни були Клички, Шевченко, Клочкова. На жаль, зараз ЗМІ прагнуть більше не виховувати суспільство, а відповідати духу часу, ставлячи комерційний бік питання вище за моральний. Суспільству цікаві скандали — отримайте. Нас дуже непокоїть питання про зменшення частки спорту в засобах масової інформації. Закриваються спортивні канали та редакції, зменшується площа для спорту в друкарських мас-медіа. Зі свого боку, Національний олімпійський комітет ініціював питання про створення спортивного каналу, над чим ми зараз працюємо. Випускаємо щомісячний журнал «Олимпийская арена», поширюючи його в усій Україні, проводимо конкурси серед спортивних журналістів, намагаючись активізувати висвітлення спорту. Днями провели зустріч з керівництвом Національної телекомпанії України, на якій обговорили запропоновану Національним олімпійським комітетом концепцію висвітлення спорту. Прагнемо, щоб різних видів спорту на блакитних екранах ставало дедалі більше — українці повинні бачити чемпіонати світу та Європи, вболівати за своїх співвітчизників, радіти їхнім перемогам і пишатися своїми земляками.

— Сьогодні мало кого дивує картина: молодь, яка п’є пиво, палить і лається. Звісно, Україні знадобився не один рік, щоб виростити таке покоління. А чи є у вас якась концепція, щоб розв’язати цю проблему й навернути молодь на інший шлях? Від кого повинна йти ініціатива?

— Проблема здоров’я нації на цьому етапі стоїть більш ніж серйозно. На сьогоднішній день в українській армії вже нікому служити, а більшість дітей уже з раннього віку занурилися в телевізор і комп’ютер, ведуть пасивний спосіб життя та страждають на ожиріння й інші захворювання. Що ж молодь бачить по телевізору? Бойовики, насильство, жахи, порнографію.

Національний олімпійський комітет у своїй діяльності приділяє величезну увагу вихованню здорового суспільства, популяризації олімпійських ідеалів та цінностей. Нами розроблено і впроваджено цілу низку всеукраїнських проектів. Це і Олімпійський урок, коли під час відкриття акції на центральних площах обласних центрів барвисто, разом із олімпійськими федераціями представляємо різні види спорту, а потім Олімпійські чемпіони і призери, видатні спортсмени і тренери відвідують школи, зустрічаються з діточками, розповідають їм про свої успіхи, цінності, про важливість активного способу життя. Щороку в червні по всій країні проводимо Олімпійський день, у рамках якого всі бажаючі беруть участь у легкоатлетичних забігах, змаганнях із різних видів спорту, беруть участь у вікторинах, конкурсах. Для того, щоб підняти юні пласти населення, з минулого року НОК упровадив Всеукраїнський проект «Олімпійське лелеченя», в рамках якого змагаються четверті-п’яті класи спочатку на рівні шкіл, потім — районів, міст, областей із Всеукраїнським фіналом в «Артеку». Перелік наших проектів можна продовжувати й далі, але головне, що з кожним роком вони набирають популярності і мають необхідний ефект — отже, вони необхідні суспільству, і ми на правильному шляху.

— Передивляючись результати ваших досягнень, важко не помітити, що новий стрибок щоразу покращує попередній. Я навіть знайшов думку, що ви «не розкрили повністю свій потенціал». Що ви думаєте з цього приводу?

— Усе своє життя я присвятив спорту, спочатку — як атлет, тепер — як спортивний організатор. Можна сказати, що я щаслива людина, адже займаюсь улюбленою справою. Щодо моїх спортивних досягнень, то це тільки так здається, що все давалося легко. Кожне досягнення, кожен сантиметр вимагав надзусиль, відмови від нормального повноцінного життя, жорстокої дисципліни. Я задоволений своєю спортивною кар’єрою, хоча, за даними тих же японців, у деяких своїх стрибках міг підкорити планку на висоті 6.38 і 6.40 м.

— Можна сказати, що ви живете у Європі. Ви багато подорожуєте, знаєте англійську і французьку мови. А чому, на вашу думку, Україні так важко дається інтеграція у європейський простір?

— Україна — молода країна, яка розвивається, рухається вперед. Говорячи про інтеграцію, саме спорт, проведення спортивних міжнародних заходів на території України — це один із найкращих способів прискорення процесу євроінтеграції. Посудіть самі, футбольне Євро-2012 залучить у нашу країну як інвестиції, так і величезну кількість людей із різних країн. Це блискуча можливість показати себе всьому світу, адже нам є що демонструвати і чим пишатися. Як сказав якось під час візиту до України президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча тодішній глава нашої держави Леонід Кравчук, спортсмени для просування Незалежної України у світову спільноту зробили у кілька разів більше, ніж сотні дипломатів. То чому б нам не спиратися на спорт?!

— Нещодавно ви дізналися, що Іван Огієнко — ваш родич. Багато хто з українців просто не цікавиться своїм генеалогічним древом. Та й у ХХI столітті це, здається, не модно. Проте ваш приклад викликає щирі, а головне — позитивні емоції. Як ви вважаєте, якби українці почали серйозніше ставитись до своєї історії й культури, що отримала б від цього Україна?

— Мені справді було дуже приємно дізнатись таку новину. Пишаюся своїм предком і намагаюсь максимально отримати про нього інформацію. Що стосується моди, то, як кажуть, «хто не знає минулого, у того немає майбутнього». Ми багато говорили раніше про виховання молодого покоління, про здорову, сильну і єдину націю. Безумовно, не знаючи культури, історії і традицій, важко виховати той патріотизм, зберегти спадкоємність поколінь. Дуже важливо, особливо на даному етапі, не загубити цей взаємозв’язок — надолужити пізніше буде вкрай непросто.

— Події на кшталт Королівських весіль мало кого залишать байдужим. Відомо, що ви побували на весіллі Альберта Другого і Шарлін Віттсток у Монако. Поділіться, будь ласка, враженнями від побаченого. А був на весіллі хто-небудь іще з українців?

— Дійсно, все пройшло дуже благородно і красиво — справжнє королівське весілля з усіма властивими атрибутами. Українців на ньому більше не було.

— Як ви вважаєте, чи здатна Україна провести світську подію такого рівня, як весілля в Монако?

— Здатна і проводить. Навіщо далеко ходити? Достатньо подивитися, скільки міжнародних і європейських спортивних першостей успішно провела наша країна! 2008-го Україна гідно прийняла європейський чемпіонат із фехтування, минулого року — хокейний чемпіонат світу в першому дивізіоні, наступного року готуємося зустрічати учасників Євро з футболу та фехтування, а 2013-го — чемпіонат світу з легкої атлетики серед хлопців, претендуємо на першість Європи з баскетболу-2015 і зимові Олімпійські ігри-2022. Упевнений, що і це нам під силу, адже Україна — сильна і спортивна держава.

Ігор САМОКИШ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments