У мінорі

Лютий вважається найдепресивнішим місяцем року, хоча на справді «сезон» депресії набагато триваліший — від осені до початку весни. Та й узагалі час, у який ми живемо, вважається часом депресії, що зумовлено різними соціальними чинниками. ЗМІ рясніють порадами, як самостійно покращити настрій, — одні лікарі рекомендують піші прогулянки, iншi — шоколад, треті — завжди усміхатися. Ці методи у більшості своїй нешкідливі, але якщо йдеться не про простий занепад душевних сил, а про захворювання, то їх недостатньо. Як же відрізнити хворобу від поганого настрою, і чому наш час вважається часом депресії?

Спершу невтішна статистика. Згідно з даними ВООЗ, депресії зустрічаються в 4,7–5,8% жінок й у 2,5—12,3% чоловіків. Це означає, що на депресію страждають понад 110 мільйонів осіб на планеті, за поширеністю депресії займають третє місце після гіпертонічної хвороби та грипу. Більш того, українці — найдепресивніша нація в Європі, і майже найдепресивніша у світі, поступаємося ми лише американцям. «Це результати дослідження Нью- Йоркського університету спільно з українським Інститутом соціології й Асоціацією психіатрів, — розповідає кандидат психологічних наук, головний редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота» Олександр Губенко. — Загальновизнано, що депресія пов’язана з негативними соціально- економічними показниками в країні. Чому ж тоді лідери — американці? Дослідники дійшли висновку, що депресія може бути також пов’язана з розпадом етичних і моральних засад. Свою роль відіграє відсутність віри, уявлення про вищі цінності». Ці чинники дуже актуальні й для України — вже неодноразово ми обговорювали складну ідеологічну ситуацію, що склалася в країнах колишнього СРСР, де на зміну зруйнованим моральним цінностям ніяк не прийдуть нові. Найбільш благополучні в «депресивному» сенсі країни арабського світу — з їхньою мораллю та вірою впадати в апатію просто ніколи.

Але це ще не всі соціально- економічні причини депресії. В українському суспільстві існують два дуже важливі чинники — невідповідність законодавства життєвим реаліям і розчарованість у політичній еліті. «Наведу приклад невідповідності законодавства життю, — говорить О. Губенко. — Непомірні податки примушують підприємців тримати велику частину свого бізнесу «в тіні». Отже, ці найактивніші члени суспільства вимушені порушувати закон. Свідомість власної кримінальності, звісна річ, хорошому настрою не сприяє. Ми ще не досягли верховенства закону та права. До цього ще додамо відсутність гарантій збереження власності в нашому суспільстві, коли немає впевненості в завтрашньому дні й в тому, що людина збереже надбаний капітал. І все це на тлі загального духу неповаги до власності. Така ситуація втягує людину в хронічний стан переживання негативних емоцій».

Нарівні з соціальними існують медичні, все-таки більш значущі чинники виникнення захворювання. «В основі депресії лежить порушення хімічного балансу мозку, — розповідає завідувач відділенням Київської міської психоневрологічної лікарні №2 Наталія Зелінська. — А несприятливі життєві ситуації, що травмують психіку, звісно ж, посилюють ці процеси».

То що ж відбувається під час депресії? Типові ознаки — роздратованість, почуття провини, зниження настрою та працездатності, пригніченість, апатія, відсутність інтересу до життя, швидка втомлюваність, людині важко сконцентруватися або прийняти рішення... Але все може бути й зовсім інакше. «Стан депресії може виражатися в мігруючих болях, у болях у спині, в порушенні сну й апетиту, — розказує Н. Зелінська. — Скарг на тривогу і поганий настрій може й не бути. Утім, неможливо знайти двох пацієнтів з абсолютно однаковими симптомами депресії. Іноді складно визначити, на що ж саме людина хвора — обходить десяток лікарів: і кардіолога, і гастроентеролога, і навіть хі рурга. І тільки потім з’ясовується, що в неї депресія. Проте депресія виліковна завдяки новим методам діагностики та використанню високоефективних антидепресантів, а також психотерапії й тонізуючого лікування. Важливо не тільки усунути депресію, а й запобігти рецидиву та повернути пацієнту смак до життя. Звертатися до лікарів, якщо йдеться справді про захворювання, а не просто про поганий настрій, треба обов’язково. Порада «візьми себе в руки» у цій ситуації абсолютно недоречна — хворий на депресію не може взяти себе в руки, йому потрібна допомога фахівців. У жодному разі не можна займатися самолікуванням і намагатися зняти «стрес» за допомогою алкоголю, оскільки він лише посилює депресію».

Самостійно відрізнити перепад настрою від захворювання не так вже й просто. У разі наявності кількох із вищезазначених симптомів варто насторожитися. «Якщо людина відчуває, що вона в мінорі, хай постарається покращити свою самооцінку, — радить О. Губенко. — Пригадати моменти свого успіху, вдалі періоди життя. Подивитися смішний фільм, почитати улюблену книжку, піти в гості, поспілкуватися з приємними людьми та з людьми, з якими вона може поділитися своїми душевними переживаннями. Також добре допомагають спорт і фізичні вправи. Можна їсти багатий на серотонін шоколад, але не дуже багато, оскільки надмірна вага також може стати причиною депресії. Дуже важливо вміти ставити собі нові цілі, оскільки причиною поганого настрою може бути якраз їх відсутність, або навіть досягнення цілей, поставлених раніше. Треба боротися з дефіцитом світла, їсти їжу, багату на протеїни, пити вітаміни, щоправда, їх повинен порекомендувати лікар. Робити добрі справи — допомогти комусь або погодувати бездомного собаку. Можливо, варто переглянути свою систему оцінки навколишнього світу». Якщо така терапія не допомагає — варто звернутися до лікаря.