Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

У школах – е-підручники

«День» дізнався, чи готові педагоги та діти до новації
9 листопада, 2018 - 11:17
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Міністерство освіти і науки розпочинає масштабний експеримент — «Електронний підручник для загальної середньої освіти. E-book for secondary education (EBSE)». Проект триватиме до серпня 2021 року. Наразі Інститут модернізації змісту освіти, а це державна наукова установа, має закупити комп’ютерне та мультимедійне обладнання для 50 закладів, які беруть участь у першому етапі експерименту, а за три роки МОН планує долучити до нього 300 шкіл по всій країні.

Два роки тому Київська міська державна адміністрація розпочала власний експеримент із впровадження е-підручників у навчальний процес. Для пілоту обрали 13 шкіл міста. «День» поцікавився їхнім досвідом, а заодно розпитав про очікування шкіл, які погодилися замінити підручники на гаджети.

ДОСВІД СТОЛИЦІ

Для участі в пілотних проектах потрібна заявка школи, згода педагогів і батьків, а також перелік необхідних для експерименту речей — скажімо, кількість комп’ютерів для учителів чи планшетів для учнів. У КМДА керувалися ще одним критерієм: пілот мав охопити практично всі райони столиці. Наразі в ньому беруть участь 13 шкіл, з них три — школи-інтернати. Що цікаво, решта закладів мають статус гімназій або спеціалізованих. Чомусь жодної звичайної школи до експерименту не потрапило, на відміну від проекту Міносвіти.

Заступниця директора з науково-методичної роботи столичної гімназії «Ерудит» Алла РИСЬ розповіла, що експеримент наразі триває, бо розрахований на п’ять років. У їхньому закладі за гаджетами навчаються учні 7 класу (на момент запровадження пілоту навчалися у 5-му). Від КМДА вони отримали нетбуки із завантаженими версіями е-підручників. Тож немає потреби носити до школи книжки. За бажанням діти отримали додатковий комплект підручників для роботи вдома. До речі, зменшити вагу шкільного портфеля, а заодно навантаження на дитячі спини, — один із мотивів, чому МОН і столична влада ініціювали перехід на електронні підручники.

ЗІР ПІД КОНТРОЛЕМ

Заодно пілотний проект у Києві мав показати, чи впливають електронні носії на зір школярів. Як пояснила Алла Рись, у гімназії моніторили ситуацію в експериментальних і звичайних класах, зокрема зіставляли результати учнівських медоглядів. Різниці не знайшли. Задля точності експерименту до нього долучили заклади, де навчаються діти з проблемами зору. Один із них — спеціальна школа-інтернат І — ІІ ступенів №11 у Києві.

«Для експерименту обрали один клас, але й тут не всі учні могли повноцінно користуватися е-підручниками через проблеми зі здоров’ям. Але загалом негативного впливу на зір спеціалісти школи не виявили, — зазначила директорка школи-інтернату Ірина КУЛЕША. — Оскільки це експеримент, то певні напрацювання та рекомендації є, але вони не стосуються дітей загальноосвітньої школи. Проте ми дуже вдячні, адже будь-які допоміжні сучасні засоби навчання — тільки плюс. Крім того, ми спробували працювати з електронними підручниками у 9 класі на уроці англійської мови, і нам сподобалося».

Алла Рись додала, що незалежно від статусу школи чи стану здоров’я дітей електронні підручники — лише певний етап заняття. «Цими підручниками користуються протягом не всіх 45 хвилин уроку, це може бути фрагмент при подачі нового матеріалу чи при його закріпленні. Наприклад, діти можуть пройти тести на засвоєння теми. Деякі підручники торік містили інтерактивні моделі, наприклад фотосинтезу, цього року вони спрощені, у PDF-форматі, — продовжує педагог. — Для роботи з е-підручниками потрібно готувати вчителів на курсах. Ми окремо готували вчителів інформатики, які відповідають за оновлення підручників. До речі, в листопаді у школах-пілотах відбудуться семінари, щоб учителі могли обговорити проміжні результати експерименту. Наразі ми очікуємо публікації електронних версій підручників для шостого класу, бо 35 планшетів для цих учнів лежать».

ЗАЧЕКАЛИСЬ ЕЛЕКТРОННИХ ВЕРСІЙ

Інститут модернізації змісту освіти проведе конкурс е-підручників для 2, 6 та 11 класів лише в грудні. І це, певно, найбільший виклик у впровадженні електронних носіїв знань. Ідеться ж не про дублікат звичайного паперового підручника, а про навчальне видання, в якому тематичні блоки відтворені у вигляді тексту, відео- чи аудіоматеріалу, анімації, де можна перевірити засвоєні на уроці знання за допомогою тестів, а результати вчитель одночасно бачитиме на своєму комп’ютері. Учень може робити в е-підручнику закладки, спеціально позначати текст, збільшувати масштаб тощо.

Учителі можуть обирати, за яким саме електронним підручником із певного предмета хочуть працювати. Потім Інститут модернізації змісту освіти робить відповідне замовлення виробникам. Як правило, автори електронних підручників дають на ознайомлення кілька сторінок повної версії е-книжки. Так було з підручниками для першого класу. Учителі обрали для роботи відповідні книжки, але не отримали жодних гарантій, що невдовзі у вільному доступі з’явиться повна версія. А навчального процесу при цьому ніхто не зупиняв. Тож у наступних конкурсах підручників Інститут модернізації змісту освіти вимагатиме від розробників оприлюднення повної версії.

«ПРОЗОРА ЕКСПЕРТИЗА»

Два роки тому «День» писав про проблеми впровадження е-підручників в Україні. Тоді їх навіть не дозволяли використовувати на уроках, а Міносвіти не мало доступу до всіх електронних версій, оскільки авторські права належали видавцям. Тепер ситуація інша. МОН зобов’язує видавців разом із друкованими підручниками надавати міністерству доступ до їхніх електронних версій. Крім того, Міносвіти планує кардинально змінити процедуру відбору е-підручників.

За три роки реалізації експерименту має з’явитися електронний сервіс «Прозора експертиза». Замість закупівлі підручників буде впроваджено процедуру використання ліцензій. Також мають створити публічний реєстр експертів та виробників, запрацює репозитарій електронних підручників та електронних версій паперових навчальних книжок. За прогнозами Міносвіти, офіційно впровадження експерименту розпочнеться 4 травня. Саме тоді експериментальні школи отримають нові е-підручники з усім необхідним налаштуванням. До цього часу міністерство збирається провести конкурси е-підручників, врахувати зауваження і створити готовий продукт для навчання.

«НАМ ПОДОБАЄТЬСЯ ВПРОВАДЖУВАТИ НОВЕ»

Та чомусь про часові межі проекту мало знають у школах, які погодилися на проведення експерименту. Там налаштовані покращити свою матеріально-технічну базу, бо крім планшетів і комп’ютерів, заклади отримають мультимедійні дошки, роутери, шафи для зарядки планшетів та інше обладнання й активно готують учителів до роботи з новими технологіями.

«Поки не знаємо, що отримаємо від МОН, але попередньо замовляли планшети й мультимедійну дошку, щоб полегшити дітям навчання, щоб вони не носили підручників. Нам подобається впроваджувати щось нове, ми неодноразово брали участь у різних ініціативах, тому вирішили спробувати сили в проекті з електронними підручниками, — каже Ірина ПРИЙМАЧУК, директорка ЗОШ І — ІІІ ступеня села Забороль Луцького району Волинської області. — Це ж не просто заміна підручника на планшет, а можливість для дітей подорожувати у світі інноваційних технологій. Це відкриває для них можливості уже з першого класу сприймати матеріал на мультимедійній дошці, з підключенням до інтернету, і знаходити все потрібне й одразу застосовувати на практиці. Гадаю, з часом це буде загальна тенденція, зважаючи на те, як змінюється світ і світогляд дітей. Саме для цього й існує апробація е-підручників».

«СУЧАСНІ ДІТИ ВІДХОДЯТЬ ВІД КНИЖКИ»

Учителі готові до будь-яких викликів, але кожен по-своєму бачить, як це працюватиме. Так, директорка Гвіздецької ЗОШ І — ІІІ ступенів Коломийського району Івано-Франківської області Любов РИБЧИНСЬКА зауважила, що в її закладі участь в експерименті передусім сприймають як крок до впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Адже не всі школи мають інтерактивні дошки, не у кожного вчителя на столі стоїть комп’ютер із принтером і проектором. У гвіздецькій школі ще не знають, які саме класи долучать до експерименту. Усе залежить від того, які саме е-підручники оприлюднять у повній версії.

«Вибір можна здійснити лише тоді, коли є повна електронна версія, — акцентує  Любов Рибчинська. — Учителів готуємо, повідомляємо про проект. Розуміємо, що це велика праця, потрібно буде шукати дієві методичні підходи, враховувати санітарно-гігієнічні умови, бо дитина не може працювати з технікою цілий урок. Розуміємо, що теорію можна почерпнути з різних джерел, а практичні завдання на електронних носіях прискорять навчання, дитина не переписуватиме п’ять речень, а одразу має поставити коми в них. До певної міри це полегшить роботу вчителя, але деякою — ускладнить. Втім, покоління сучасних дітей відходить від книжки і користується технікою. Якщо це стане викликом для когось із нас, то маємо ці виклики долати разом».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments