Українські чехи бережуть традиції

«Ден Добри» – саме так днями вітались у селі Миколаївка на Вінниччині. Сюди прибули представники чеських товариств з 14 областей України на традиційний фольклорний фестиваль. Не випадково обирали місце для свята. Адже перші чеські переселенці на теперішній північній частині Вінниччини з’явились саме у Миколаївці. І ось вони гостинно запросили краян з різних куточків країни.

Понад століття миколаївські чехи намагаються зберегти свої традиції та культуру. Вивчають чеську мову, розповідають дітям про обряди. «Ми співаємо народні чеські пісні, танцюємо страшак – це народний чеський танець. Раніше весілля святкували лише в чеських традиціях. Запрошені юнаки та дівчата мали бути в парі. І це обов’язково. Після весілля бояри дарували своїм дружкам цукерки і проводжали додому. Зараз уже рідше в такому стилі святкують весілля. Поступово старі традиції відходять в минуле», – розповідає житель села Миколаївка Йосип Ланкамер.

Найстарішому чеському жителю села – 92 роки. Володимир Вальшаник досі пам’ятає дитинство, юність. З його спогадів, чехи в Миколаївку приїздили на конях, долаючи тисячі кілометрів. Мальовничі куточки України запали в душу чехам. Але потім були декілька хвиль рееміграції. І в цьому неабияку роль відіграла радянська влада. «Я пам’ятаю, що коли мої бабуся та дідусь за золото придбали в Миколаївці землю, тут ще не було колгоспів. Це були 1880-ті роки. В цьому селі проживали лише чехи. Мій дідусь привіз з Чехії січкарню, корморізки. Чехи дуже працьовиті і люблять господарювати. Ще пам’ятаю, що у 1932 – 1933 роках  Голодомору в нашому селі  майже не було. А все тому, що у чехів не відбирали останнє, як в українців, і допомога постійна була з Праги», – ділиться спогадами Володимир Вільгельмович.

А ще українські чехи неабиякі гурмани. На фестивалі «Дню» розповіли про традиції національної чеської кухні. Знаєте, яка у них відома страва? Це – паприка, тушений півень у сметані. Є різні поливки – це супи. «У своїй родині та громаді я намагаюсь навчити готувати кнедліки – це так званий основний чеський гарнір. Кнедліки дуже схожі на вареники, але вони готуються із зовсім іншого борошна. В Україні його, на жаль, не виготовляють», – говорить представниця чеської громади із Житомира Олена Ващенко.

Колоритний і дещо схожий на український святковий одяг у чеських громадах. Дівчата одягнені у широку довгу спідницю, білу хустку, фартушок, вишиту блузу та жакетик. А у чоловіків брюки до колін, білі шкарпетки, вишитий жакетик і сорочка, а ще шляпа з квітами. «Раніше в громаді українських чехів дівчата заплітали в волосся стрічки. На свято одягають стрічки – довгі, якщо це будні, то короткі. До речі, у Чехії багато країв і тому в кожному – своє національне вбрання. Можна сказати, що це понад 100 костюмів», – зазначає представниця громади волинських чехів Олена Лаговська.

З року в рік громади українських чехів рідшають. Молодь виїжджає навчатися в чеські університети за гранти і покидає Україну. Також є спеціальна карта побуту. Якщо українець доведе, що в є нього чеське коріння, він отримає право на проживання в далекій Богемії. «Чехи нам дуже багато допомагають. Постійно надсилають багато літератури з історії, мистецтва. За рахунок чеської держави наші викладачі їздять на курси в Прагу, їздять на фестивалі виступати. Ми неодноразово відвідували Прагу, виступали на сцені і були дуже задоволені чеською гостинністю», – додає Олена Лаговська. Підтримав всеукраїнський 17 – й фестиваль фольклорних колективів чехів України Повноважений Посол Чеської Республіки в Україні – Радек Матула.