Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Українському винахіднику компакт-дисків — 70 років

Видатний вчений-кібернетик В’ячеслав Петров відзначає ювілей і готується до реалізації нових ідей
3 серпня, 2010 - 00:00

Однією з причин, які формували в середині минулого століття великий суспільний інтерес до нової, на той час, науки кібернетики, було лавиноподібне збільшення інформації майже в усіх сферах життя. Очевидна небезпека захлинутися в цих лавинах гуртувала суспільство навколо ідеї, що обіцяла нечувані можливості. Реальні результати здійснення цієї ідеї перевершили найсміливіші очікування. Розвинені країни світу, усвідомивши справжні перспективи кібернетики, вкладають у її розвиток величезні кошти. Але для того, щоб переконатися в цьому, треба було зробити багато. Йшлося про передачу всієї рутинної роботи з інформацією (її тривале і надійне зберігання, ефективна трансформація, передача для використання споживачам, запобігання несанкціонованому втручанню тощо) комп’ютерові. Тобто, про вивільнення інтелектуальної енергії суспільства для творчої праці.

У ті далекі тепер уже часи ця смілива ідея захоплювала і рекрутувала в кібернетику багато молодих людей. Тоді ж починався шлях у науку відомого тепер ученого й організатора науки В’ячеслава Васильовича Петрова, який 3 серпня цього року відзначає 70-літній ювілей. В.В. Петров зробив значний внесок у розвиток вітчизняної науки, створив у системі Національної академії наук України один з провідних інститутів у світі з кібернетичного профілю, тематично пов’язаних з розробкою комп’ютерних технологій для збирання, зберігання та надійної передачі даних різної природи.

В.В. Петров розпочав наукову діяльність в Інституті кібернетики АН УРСР під керівництвом відомого фахівця в галузі теоретичної електротехніки та елементної бази обчислювальної техніки академіка Г.Є. Пухова. Але в процесі досліджень, пріоритетним в діяльності В.В. Петрова став науковий напрям, який він обрав ще під час навчання в інституті — створення систем збереження даних. В’ячеслав Васильович постійно поглиблював та розширював галузі наукових досліджень зі створення новітніх інформаційних технологій, баз даних наукової інформації, систем масового розповсюдження комп’ютерної інформації, інформаційних систем загальнодержавного призначення. В 1977 році на Всесвітньому електротехнічному конгресі В.В. Петров висунув плідну ідею створення «єдиного носія інформації» на базі оптичного диска і визначив технічні характеристики такого носія, які потім були реалізовані в стандартних компакт-дисках. Ця ідея знайшла широке впровадження у світі.

Значний вплив на розвиток інформаційної структури України мала розробка та впровадження системи масового розповсюдження з високою швидкістю комп’ютерної інформації телевізійними каналами на всю територію України — електронна комп’ютерна газета «Все-Всім». На трьох українських заводах було виготовлено понад 16 тис. комплектів обладнання для прийому наукової, технічної, законодавчої, економічної інформації. Ця розробка була визнана Держпатентом України кращим винаходом 1993 року. Система була впроваджена в Татарстані, Казахстані і Хабаровському краї.

В.В. Петров понад 20 років очолює створений ним Інститут проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України. Цей інститут разом з Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України став базовим при створенні Відділення інформатики НАН України, яке зараз відграє значну роль в координації наукових досліджень, визначенні і проведенні пріоритетних робіт в галузі інформаційних технологій.

Під керівництвом В.В. Петрова виконані і продовжують виконуватися важливі проекти зі збереження світового культурного надбання, створення електронних цифрових бібліотек. Створена інтерферометрична система неруйнівного відтворення звуку з воскових циліндрів Едісона дала можливість увести до наукового обігу унікальні колекції аудіозаписів, що зберігаються в архівах та музеях України. Зчитана інформація з 900 циліндрів з колекції єврейського фольклору М.Береговського (колекція зберігається в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського), 750 циліндрів з колекції українського фольклору О. Роздольского (колекція зберігається в Львівській консерваторії ім. М.В.Лисенко), 200 циліндрів з колекції Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, 50 циліндрів з Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, а також з приватних колекцій. За оцінками експертів в приватних колекціях і окремих музеях в Україні знаходиться ще близько 1000—1500 циліндрів Едісона. Відтворення інформації з колекції М.Береговського і переведення її до цифрової форми дозволило ознайомити з нею наукову громадськість і створило умови для внесення її до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу» і стала третім (після Софії Київської та архітектурного комплексу Центра Львова) повністю українським об’єктом, що отримав статус Світової культурної спадщини.

В ІПРІ НАН України створений також апаратно-програмний комплекс оцифровування аудіозаписів з магнітних стрічок і грамплатівок, який дозволяє отримувати аудіоматеріали високої якості. Виконання цієї роботи стало можливим завдяки проведеній інститутом модернізації пристроїв зчитування магнітних стрічок і адаптації програмних засобів очищення аудіоінформації. Переписано з магнітних стрічок на компакт-диски аналогові фонограми засідань Президії НАН України за період з 1980 по 2001 рік. Всього переписано близько 1000 магнітних стрічок, загальний час звучання фонограм становить близько 3000 годин. У стисненому вигляді інформація розміщена на 120 компакт-дисках. Видано компакт-диск з виступами вчених на засіданнях Президії НАН України.

На замовлення Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України оцифровано понад 300 магнітних стрічок, виконано замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври з оцифровування аудіоінформації з грамплатівок. Видано компакт-диск з доповідями і виступами академіка В.М.Глушкова.

ІПРІ НАН України і Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) розпочали і вже понад 15 років здійснюють видання Українського реферативного журналу «Джерело», який визнаний ВАК України головним науковим реферативним журналом. Створено загальнодержавну базу даних рефератів наукових видань України, яка отримала назву «Україніка наукова». Ця база даних увійшла як складова частина до Європейської цифрової бібліотеки. Разом з НБУВ виконується великий обсяг робіт з визначення рейтингу наукових публікацій вчених України.

Необхідно відзначити широкий діапазон технологічних досліджень, які виконуються під керівництвом члена-кореспондента НАН України В.В. Петрова, зокрема, створення оптичних носіїв з високою щільністю запису для тривалого зберігання даних, технології виготовлення лінз Френеля для діагностики і лікування косоокості у дітей та макулодистрофії, світлоповертальних елементів для більшої безпеки руху на автошляхах.

В тісній співпраці з Київським центром мікрохірургії ока, розроблений набір френелевих мікропризм для ранньої діагностики косоокості та оригінальні окуляри для лікування косоокості, все це захищено патентами. Діагностичні набори компенсаторів косоокості КК-42 пройшли клінічні випробування, отримали сертифікат Мінохоронздоров’я на застосування і вже використовуються в провідних клініках України, Росії і Туреччини.

Останнім часом В.В. Петров приділяє значну увагу дослідженню та створенню систем моніторингу динамічних об’єктів. Виконані в цьому напрямі дослідження отримали високу оцінку як вітчизняних, так і закордонних фахівців. Наукові дослідження в Інституті проблем реєстрації інформації виконуються у тісному співробітництві з інститутами відділень інформатики, фізики, матеріалознавства, хімії НАН України. Чимало робіт виконується на замовлення закордонних замовників, зокрема, Китайської Народної Республіки, Росії, Польщі, Данії. За обсягом цих робіт ІПРІ НАН України є визнаним лідером в Національній академії наук України.

Робота «Фізичні методи і комп’ютерні засоби реєстрації, зберігання і використання великих обсягів інформації», виконана під керівництвом В.В. Петрова, відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки за 2008 рік. У 1998 році В’ячеслав Васильович Петров отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Він був нагороджений орденами «Знак пошани», «За заслуги» III ступеня і II ступеня. Роботи, виконані під науковим керівництвом В.В.Петрова, мають високий науковий рівень. В.В. Петров — автор близько 600 наукових праць, зокрема 8 монографій, понад 200 його винаходів захищені патентами різних країн.

В.В. Петров створив наукову школу, зайняту вивченням проблем реєстрації, довгострокового зберігання інформації та надійної передачі даних. Серед його учнів 16 докторів і кандидатів наук. Під керівництвом В.В. Петрова в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України об’єднані важливі наукові напрями, які мають велике значення для створення, зокрема, інформаційно-аналітичних систем та систем реєстрації інформації неруйнуючими та томографічними методами. Ці роботи є важливими для побудови комп’ютерних технологій при розв’язанні різноманітних проблем інформатизації, що здійснюється нині в Україні.

Іван СЕРГІЄНКО, генеральний директор Кібернетичного центру НАН України, академік НАН України
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments