Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

«Урізали» до краю

Чому Харківський центр кардіохірургії на межі виживання та який вихід із ситуації бачить його керівництво
1 лютого, 2017 - 11:55
ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Відділення кардіохірургії та невідкладної  кардіології  Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН більше відоме як Харківський центр кардіохірургії (Kharkiv Center of Cardiac Surgery). Тут не одне десятиліття рятують серця, але з кожним роком отримують дедалі менше фінансування:  на початку 2017 року його не вистачає навіть на найнеобхідніше. Малозабезпеченими пацієнтами центру опікується Фонд розвитку кардіології та кардіохірургії, донорами якого є не лише українські та закордонні меценати, а й харківські школярі, які заради порятунку немовлят, чи навіть своїх ровесників, відмовляються від гучного святкування випускного вечора чи від грошей, які їм подарували на день народження. А хто ж буде опікуватися кардіохірургами, медсестрами, лікарями?

Про юних меценатів, міжнародну допомогу, мізерне фінансування, яке вже зараз вимагає скорочення чи не половини висококваліфікованого персоналу, ми поговорили із завідувачем відділення інтервенційної кардіології Ігорем ПОЛІВЕНКОМ та директором Фонду, який опікується пацієнтами центру, Кірою ДЖАФАРОВОЮ.

«НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ ВИДІЛИЛИ ЛИШЕ 40% ВІД НЕОБХІДНОГО»

Ігор Полівенок розповідає — нині Харківський центр кардіохірургії у критичній ситуації. За його словами, руба стоїть питання — «скорочувати» персонал чи переводити частину із 110 працівників на півставки? Інститут фінансується Академією медичних наук України, а її цьогорічний бюджет теж настільки урізаний, що сподіватися на покращення ситуації не варто. Законне право кожного громадянина України на безкоштовну медицину за нинішнього фінансування медицини забезпечити неможливо. «Можете собі уявити, якщо він (бюджет НАМН України. — Авт.) в минулому році був «урізаний» — до 1,2 мільярда, то в цьому році він усього 380 мільйонів. У нас не те, що нема грошей на медикаменти, у нас зараз навіть немає грошей на заробітну плату. Усі інститути Національної академії медичних наук, як не крути, є найтехнологічнішими лікувальними закладами в Україні, але зараз вони реально перебувають на межі виживання. Нам на заробітну плату виділили лише 40% від необхідної кількості», — розповідає кардіолог.

2016 року в Харківському центрі кардіохірургії провели 1200 операцій, 200 з них — на дитячих серцях. Серед маленьких пацієнтів були діти не лише з Харківщини, а й з Луганської та Донецької областей. Нині на лікуванні у відділенні теж перебувають два малюки — один із Сєверодонецька, один — із Рубіжного. Часто оплатити операцію батьки дітей із вадами серця не в змозі. В таких випадках на допомогу приходять меценати і Фонд розвитку кардіології та кардіохірургії.

«У НАС НІКОМУ НЕ ВІДМОВЛЯЮТЬ У ДОПОМОЗІ»

Директор Фонду розвитку кардіології та кардіохірургії Кіра Джафарова переконує: «Важливо, щоб люди знали — у нас  не відмовляють у допомозі. Якщо у батьків дитини немає грошей на операцію, ми починаємо шукати шляхи, як допомогти». Її сторінка у Facebook розповідає зворушливі історії маленьких пацієнтів, яким зробили операцію то завдяки голландським IT-шникам, то завдяки друзям її доньки, то завдяки школярам... За словами Ігоря Полівенка, минулого року держава забезпечувала пацієнту лише 10% від собівартості операції, і за ці кошти закуповувались переважно засоби для наркозу, які б не змогли придбати благодійні фонди. Цьогоріч не варто розраховувати навіть на ці 10%. «Завдяки благодійним фондам, які нами опікуються, батькам, у яких діти мають ваду серця, на операцію потрібно мати від 5 до 10 тисяч гривень. Всі інші кошти виділяє фонд. Собівартість операції може бути від 30 до 300 тисяч гривень, залежно від її складності та післяопераційного періоду. Основне ми поки намагаємося закривати за рахунок фонду, міжнародної допомоги. Як буде далі — не знаю. Попередній кошторис на перший квартал, який нам довели до відома, на медикаменти поки — нуль, харчування — нуль, комуналка — процентів 20%».

Кардіолог розповідає — буває таке, що забезпечені батьки самі оплачують операцію своєї дитини, і при цьому ще й рятують життя  іншого малюка, для якого завдяки цьому збережуться гроші у фонді. Проте, траплялись випадки, коли операцію робили за рахунок благодійників, а батьки після цього ще й намагались заробити на своїй біді — просили у лікарні довідку, щоб отримати грошову компенсацію.

РЕФОРМА

Про медичну реформу в Україні багато говорять і ще більше сперечаються. Ігор Полівенок  стверджує — українська система охорони здоров’я недієздатна. Мовляв, все, що зараз відбувається у ній, свідчить про «прогнилість системи» і критичну необхідність змінювати «правила гри».

Керівництво Харківського центру кардіохірургії підтримує реформаторські кроки міністра Уляни Супрун, але швидких змін на краще не чекає, тому вже проводить своєрідну «реформу» у своєму відділенні, знову ж таки, завдяки меценатам. Стосується ця «реформа» передусім умов, у яких перебувають пацієнти, — відремонтована операційна, відкрите нове відділення інтервенційної кардіології з реанімаційною палатою для 5 хворих, в якій і натяку немає на «радянський стиль», від якого ще досі не відійшла переважна більшість наших мед закладів. На стінах не лише красиві картини, а й фото лікарів, які заради гарного настрою маленьких пацієнтів перевтілилися у казкових героїв — Фіону, Капелюшника, Піратку... Частину меблів для нового відділення надали німецькі благодійники. «Ці люди навіть мене особисто не знають. Я познайомилися з ними у «Фейсбуці». В результаті отримали 30 ліжок та 9 тумбочок», — розповідає Кіра Джафарова, показуючи реанімаційну палату, а згодом веде до кабінету, в якому ще й місяця немає, як працює ангіограф — апарат, що дозволяє робити рентген судин. Це обладнання центру подарували в Чехії, де Ігор Полівенок свого часу був на стажуванні.

У Харківському центрі кардіохірургії сподіваються, що медична реформа створить механізми, які б дозволили медичним закладам самим на себе заробляти. Адже зараз, де-юре, вони цього права не мають, тому й залишається  сподіватися лише на допомогу меценатів. За 4 роки Фонд розвитку кардіології та кардіохірургії зібрав для пацієнтів Харківського центру кардіохірургії орієнтовно 5 мільйонів гривень.

Людмила ЛУТИЦЬКА, Харків
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments