Вінницькі «Афіни» нагадують про себе
У самісінькому центрі міста відкрився вхід у стародавнє підземелля
Провалля утворилося на подвір’ї Вінницького обласного художнього музею поряд з Преображенським собором. Охоронці помітили, як один із припаркованих автомобілів почав провалюватися під асфальт. Машину одразу відбуксирували, а в ямі виявили підземний хід, який веде від будівлі сусіднього з музеєм храму в бік вулиці Монастирської. Про наявність тунелю священикам було відомо ще з минулого року. Кажуть, що натрапили на нього випадково, під час реконструкції інженерних комунікацій. Після розчищення виявили, що сягає він кількох метрів, але афішувати знахідку не стали. Вона ж «вирішила» не мовчати і заявила про себе на всю Вінницю, привернувши увагу і краєзнавців, істориків, і громадськості. Адже саме на цій території в XVII столітті був розташований комплекс оборонних та монастирських споруд Вінниці — Мури, який складався з єзуїтського та домініканського монастирів, що мали кілька підземних шарів і тунелів з виходами у різні частини міста.
«Підземні ходи під єзуїтськими та домініканськими будівлями — це не новина, а радше ще одне підтвердження того, що цей комплекс був багатошаровий, і ми, на жаль, не знаємо про нього достеменно, так, як би нам хотілося з археологічного й документального погляду. Вірогідно, що знайдений тунель ченці використовували як господарські споруди, але достеменно їхнє призначення невідоме. Тому це чіткий аргумент того, що археологічні дослідження Мурів мають тривати задля правильних наукових висновків, — зазначає директор Центру історії Вінниці Олександр ФЕДОРИШЕН. — Ми оглянули територію. Довжина відкритого підземного ходу становить орієнтовно 18 метрів. Всередині сухо. Вочевидь, ходи були споруджені під час будівництва першого домініканського монастиря у 20 — 40-х роках ХVII століття. Тягнуться від місця археологічних розкопок, які проводилися на території Мурів у 2015 — 2016 роках, до колишніх келій монастиря.
Питання дослідження території Мурів, зокрема колишнього домініканського монастиря, обговорюється давно. Згідно з документами вона належить Преображенському кафедральному собору. І 2013 року за згоди релігійної громади тут розпочалися археологічні роботи, які тривали кілька років. Із 2015 року тема використання цієї території для містян і гостей Вінниці досить жваво обговорювалася. Але, на жаль, так і не було створено робочу групу чи раду, яка «прописала» б майбутнє цієї історичної ділянки в центрі міста, що мала б бути у спільному користуванні усієї громади.
Прецедент з проваллям і пояснення релігійної громади, що вони знали про існування тунелю ще з минулого року, але саме зараз готові долучитися до його дослідження, вселяє певну надію, що науковці та громадськість матимуть можливість користуватися цим об’єктом. Більше того, нещодавно на засіданні ради з питань історії, культурної спадщини і топоніміки м. Вінниці було схвалено ідею продовження археологічних досліджень на Замковій горі й на території Мурів 2018 року. Перед археологами будуть поставлені конкретні завдання, одне з них — дослідити знайдений на території нинішнього собору фундамент, який належав першому домініканському монастирю.
За історію ми мали три домініканські будівлі, які були нашаровані одна на одну. І хоч як пафосно це звучить, але вінницькі Мури — це міські «Афіни» XVII — XVIIІ століття, які відображають місто різних націй — української, єврейської та польської громад. Жодного храму, який нагадував би про це, на території міста не збереглося. А от Мури стоять, нехай частково, але цей ансамбль зберігся. На жаль, він якісно не розкритий ні для вінничан, ні для гостей міста. Проте маю надію, що розголос довкола виявленого підземелля зробить свою справу, і підземелля, біля якого розташовані два музеї — художній та краєзнавчий, пам’ятник Шевченку і Державний архів, стане одним із об’єктів, про які екскурсоводи розповідатимуть годинами».
Тим часом релігійна громада Преображенського кафедрального собору заявила, що планує розробити концепцію напівпублічного використання підземного ходу. Священнослужителі стверджують, що відвідувати тунель туристи зможуть уже через рік, але за умови достатнього фінансування для проведення необхідних реставраційних робіт.
Нагадаємо, це не перший випадок, коли вінницькі підземелля нагадують про себе. У грудні 2010 року під час ремонту в «археологічних» залах Вінницького обласного краєзнавчого музею, який також розташований на території колишнього комплексу Мурів, провалилася підлога й відкрила вхід у підземелля. Дослідники виявили, що під музеєм містився конвікт (гуртожиток) для учнів Вінницького єзуїтського колегіуму. У знайдених нових-старих приміщеннях музейники планують розмістити експозицію, але наразі і в них грошей на приведення підземелля у належний стан немає.