Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!
Микола Вороний, український письменник, перекладач, поет, режисер, актор

Як обмежити творчість

У Києві завершився перший форум архітекторів
8 листопада, 2005 - 00:00
БАГАТО ПРОЕКТІВ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ У РАМКАХ ФОРУМУ, ДІЙСНО, ЗМУШУВАЛИ ЗАДУМАТИСЯ / МОЖЛИВО, САМЕ ТАКІ БУДІВЛІ В НЕДАЛЕКОМУ МАЙБУТНЬОМУ «ПРИКРАСЯТЬ» КИЇВ

«Збережіть історію!», «Ні — клондайкові Герострата Бабушкіна!», «Київ належить киянам!»... Хвилювання громадських організацій біля стін розважального комплексу на Печерську не було даремним. У вихідні дні тут відбувся перший міжнародний форум архітекторів, на якому мали обговорити всі «больові точки» містобудівної політики столиці. Мали! Насправді ж розпочата проблемна дискусія плавно перетекла в оди нещодавно зведеним у Києві витворам. Так, багато хто не приховував: у столиці не зовсім адекватно підходять до вибору місця для майбутнього будівництва. Не затверджено в нас і нормативи для високоповерхових будинків. Але в той же час проекти київських майстерень, представлених у рамках форуму, аж ніяк не відрізнялися мінімалізмом. Навпаки, в основному це були «скляні свічки» й будови, які зовні дуже нагадують картинки літаючих тарілок із видань з уфології.

«Місто росте й розвивається, а значить і сучасність також має бути в його вигляді». Так ухвалили учасники форуму. Інше питання, що для цієї самої сучасності було б непогано вибирати місця, не пов'язані з історичною пам'яттю. Але з цим проблематично. Більшість цінних пам'яток перебуває в центрі, де ринкова ціна одного квадратного метра житла, за оцінками експертів, становить 5—10 тисяч доларів. Де давно проведено комунікації, а це значить, що собівартість будівництва в декілька разів зменшується. У європейських столицях уже давно вирішили не спокушати інвестора. Є детально розроблені плани забудови, в яких чітко сказано: тут, скажімо, можна будувати будівлю не вище аніж п'ять поверхів, а тут архітектурне втручання взагалі заборонене. Що ж говорити, якщо навіть у Москві, яка зіткнулася з аналогічними київськими проблемами, вже давно є правила, «які обмежують творчість». Насамперед вони стосуються зелених насаджень. За словами головного архітектора Москви Олександра Кузьміна, було вирішено, що жоден інвестор не може посягнути на зону парків, скверів чи палісадників. «25% території Москви займають зелені насадження, у вас, у Києві — 50%. Ви повинні бути щасливі, що володієте такою розкішшю. Так бережіть же її», — закликав на форумі О. Кузьмін.

Що не заборонене, те дозволене — у Києві це вже розуміють. І розуміють, що, коли найближчим часом не з'явиться зведення містобудівних правил, забудова ніколи не стане контрольованою. Як сказав «Дневі» головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, на будівництво в зелених зонах столиці потрібно встановити табу. І перший крок, за його словами, вже зроблено — Київрада затвердила програму захисту зелених насаджень. Залишилося лише винести в натуру чіткі межі зон і закріпити їх. Окрім того, має бути створено спеціальний режим використання зелених територій. За словами В. Присяжнюка, це можуть бути ландшафтні перевлаштування і будівництво лише тих об'єктів, які необхідні для відпочинку городян — наприклад кав'ярень чи спортмайданчиків. Проте не факт, що довгоочікувані норми найближчим часом з'являться. За визнанням В. Присяжнюка, ці документи сьогодні просто нікому розробляти. Покоління, яке має уявлення про подібні роботи, вже відходить від справ. А молодь ними займатися ще не навчилася.

Звичайно, вже зараз час упущено. З'явилися б чіткі правила гри хоча б у середині 90-х, багатьох скандалів вдалося б уникнути. Думається, не з'явився би біля Софії Київської фітнес-центр і не велося б будівництво так званого елітного житла на дніпровських схилах. «Це місто можуть погубити гроші, — переконаний американський археолог, автор курсу «Філософія пам'яткоохоронної діяльності» Мирон Стахів. — Звичайно, коли показують такі великі суми і коли в усьому цьому замішані представники влади, сподіватися на краще не доводиться. Особливо, якщо врахувати, що в Україні немає хартії охорони пам'яток, а значить обійти закон дуже навіть просто».

До речі, днями в Києві побували європейські археологи. Оглянувши місто й ознайомившись з проектами, вони вразилися. «Ваша столиця унікальна, — сказали вони. — Тут є те, чого не знайдеш ніде в світі. Але ми вперше бачимо, щоб люди не хотіли зберегти своє багатство».

ДОСЛІВНО

Колишній головний архітектор Києва Сергій БАБУШКІН: «Місто має довіряти інвесторам»

— У Києві містобудівні скандали розгоряються мало не кожного місяця. Як, на ваш погляд, можна досягнути консенсусу — щоб і кияни, й інвестори були задоволені?

— Потрібно жити, працювати й довіряти професіоналам. А професіоналом можна назвати лише того, хто розуміє потреби людей. Коли мене критикують, я весь час думаю: як зробити так, щоб люди не ставили зайвих запитань. І якщо проаналізувати їхні думки, то в результаті вийде щось ще краще. Окрім того, ніколи ж не можна створити витвір, який би задовольняв усіх. У будь-якому випадкові потрібні дискусії, спори. У них, як відомо, народжується істина.

— Практика підказує: якщо просто довіряти, місто може позбутися багатьох історичних пам'яток.

— Говорімо про пам'ятки чесно. Є пам'ятки, а є те, що ми вигадали для чиновників. Або скоріше урядовці вигадали пам'ятки для себе.

— Історія давня, але все ж таки: Софія Київська — визнаний усіма шедевр, занесений до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Але чому поряд із нею з'явився фітнес-центр?

— З «Софією» нічого не трапилося. Вона стояла й стоятиме. Я об'їздив півсвіту й хочу сказати: ми щасливі люди. У нас ще не визначено, що є пам'яткою, і не побудовано біля них цілі міста.

— Але все ж, мабуть, у таких питаннях право голосу повинна мати й громадськість?

— Звичайно. Якщо громадськість із чимось не згодна, мені вистачить 15 хвилин, щоб її переконати. Я ж професіонал!

— Існує думка, що при нинішній містобудівній ситуації гроші можуть погубити Київ, знищити його унікальність.

— Ми вперше тратимо гроші людей, які їх заробили. Йдеться ж не про держбюджет. І місто має довіряти інвесторам. В іншому випадкові будуть убогими пенсіонери, вчителі та лікарі залишаться без зарплатні... Кому це сподобається?

Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: