…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Час «солідарності»

Якими будуть перші кроки СДВ?
31 серпня, 2005 - 00:00

Сьогодні в польському місті Гданськ розпочалося урочисте святкування 25-річчя «Солідарності», профспілки, яка, за словами першого її лідера і колишнього президента Польщі Леха Валенси, «сприяла закінченню «холодної війни» і звільнила мільйони людей як у Польщі, так і за її межами». Не дивно, що на ювілеї очікується присутність практично всіх лідерів країн Східної Європи, серед них — і Президента України Віктора Ющенка, який сьогодні прибув з робочим візитом до Польщі, та президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Схоже, що неофіційна робоча четвірка Україна — Польща — Грузія — Литва переносить своє «засідання» з «Артеку» до Гданська. Не виключено, що святкування річниці «Солідарності» стане продовженням неформального обговорення українсько-грузинської ініціативи — Спільнота демократичного вибору (СДВ) — у ширшому форматі. Іншою темою для позаурочистих розмов може стати і питання Білорусі — про це повідомив заступник держсекретаря України Маркіян Лубківський. Нагадаємо, нещодавно за ініціативою прем’єр-міністра Польщi Марека Бельки було досягнуто домовленості про створення робочої групи з координування діяльності, спрямованої на боротьбу з режимом Олександра Лукашенка, сусідніх з Білоруссю країн — України, Польщі, Литви і Латвії. За словами пана Лубківського, роль України в цій ініціативі буде «специфічна, навіть ключова», оскільки Київ має досить непогані вiдносини з Мінськом. Після візиту до «Артеку» Олександр Квасневський підкреслив, що Польща шукає посередника для налагодження діалогу з Білоруссю і що позиція України, Литви та Грузії стосовно Білорусі збігається з польською. Однак тоді президенти не зробили спільної заяви на цю тему. Можливо, у Гданську таки буде прийняте якесь політичне рішення, і Польща визначиться з посередником. Чи може ним бути Україна? Які перспективи останніх ініціатив вбачають у Польщі? Чи не будуть вони згорнуті після завершення президентського терміну Олександра Квасневського? З цими запитаннями «День» звернувся до польського експерта Войцеха БОРОДЖІЧА iз Центру міжнародних відносин.

— Чи буде в Гданську прийнято якесь конкретне рішення стосовно ініціативи по Білорусі?

— Можливо, що під час святкування річниці «Солідарності» політична позиція буде більш конкретизована. Саме святкування буде переповнене білоруською тематикою, але думаю, що якихось динамічних пропозицій, якихось рішень чекати не варто. Це наслідок труднощів, які наразі є всередині Польщі і зумовлені тим, що країна перебуває у піку виборчої кампанії. Якісь важливі зобов’язання повинні братися вже новою польською владою. Але це не означає, що президент Квасневський і теперішня влада не здатні це зробити. Просто важливі рішення вимагають певної легітимації нової влади, аби вона могла взяти на плечі власної партії відповідальність за їх реалізацію.

— Олександр Квасневський говорив, що Польща зараз шукає посередника, який сприяв би відновленню діалогу з Білоруссю. Чи може Україна стати таким посередником?

— Не думаю. Президент Квасневський говорив про відновлення діалогу саме на дипломатичному рівні. А президент Лукашенко добре знає, як проходила помаранчева революція, хто у ній брав участь, хто її створив. Він прекрасно усвідомлює, що вона була створена не американцями і не поляками, а українцями. Він боїться, аби подібного не сталося в Білорусі. Тому не думаю, що Україна могла б надати Польщі ту допомогу, яка їй зараз потрібна.

— Яким тоді міг би бути внесок України в «білоруську ініціативу»?

— Досвід, який українці здобули під час помаранчевої революції, може бути дуже корисним білорусам. Окрім того, Україна могла б тісно співпрацювати з Польщею, Литвою та Латвією у справі відкриття незалежного мовлення на Білорусь, яке буде передавати правдиву інформацію про те, що насправді відбувається в країні. Для розвитку цієї радіостанції дуже важливо те, що українська мова набагато ближча до білоруської, ніж польська, що сприяло б діалогу. Окрім того, на радіо багато що можна було б обговорювати не білоруською і не українською, а російською мовою. В цьому плані те, що українці історично двомовні, допоможе зняти мовну блокаду, яка виникає у білорусів з поляками, оскільки у нас, на жаль, дуже мало хто говорить російською.

— Чи не є «білоруська ініціатива» першим проектом у рамках українсько-грузинської ініціативи Спільноти демократичного вибору?

— Цілком може бути.

— Чи хотіла б Польща приєднатися до СДВ?

— Це вже питання до нової влади. Але думаю, що з цього не зроблять проблеми і якимось чином таки до неї долучаться.

— Чи будуть подібні ініціативи потрібні майбутній Польщі без Олександра Квасневського?

— Звичайно, так. Якщо вони служать підтримці демократії та демократичних змін, то немає нічого, що стало б на перешкоді новій владі підтримати її. Незалежно від того, хто стане новим президентом Польщі, якщо пропоновані ініціативи відповідають польській позиції, вони завжди знайдуть достатньо голосів підтримки.

Віра КОВТИХА, «День»
Газета: 
Рубрика: