Глобальна «культура» споживання проти традиційних цінностей

На Заході завжди існувала мода на Китай — загадковий і незрозумілий. Особливо вона зросла, коли Мао спорудив «залізну завісу» між собою й «прогнившим західним світом». По мірі того, як західна преса розповідала про жахи комуністичного правління в КНР, для західних модників і модниць ставало хорошим тоном вбиратися в китайські темно- сині шаровари й одягати кітель а-ля Мао.

Коли президент США Річард Ніксон на початку 70-х років відкрив для Заходу Новий Китай, ледве чи не весь американський бомонд перейшов на їжу паличками. Але, схоже, зараз китайська мода на Заході проходить. Тамтешні ЗМІ все рідше називають Китай «абсолютно іншим світом». Навпаки, з'являється все більше свідоцтв того, що колись загадкова країна йде шляхом наслідування західних цінностей.

Офіційна китайська партпреса з цього приводу вже б'є на сполох: мовляв, занепадницька буржуазна ідеологія пустила в Китаї глибоке коріння, й щоб перемогти зло, коріння треба щодня прополювати.

Велика частина китайських правителів старшого покоління на чолі з головою Цзян Цземінем не дають приводу засумніватися в своєму патріотизмі й любові до Батьківщини. Всі вони, як і в період «культурної революції», носять застебнуті на всі гудзики темні костюми. Відступник, мабуть, лише один — прем'єр Держради Чжу Жунцзі, який вважає за краще одягатися в європейські костюми й краватку, а з іноземцями спілкуватися англійською. Слабину іноді дає й Цзян Цземінь, але не в одязі, а в музиці, та й то, мабуть, заради досягнення політичних результатів. Принаймні, він любить західну поп-музику.

Що ж до більш молодих китайських керівників середньої ланки, то ті вже давно змінили китайський одяг на європейський і стараються долучитися до західного способу життя.

Вірна прикмета сьогоднішнього Китаю — довжелезні черги в американські «Макдональдси». Причому спочатку, коли ці фастфуди тільки відкривалися, велику кількість черг самі китайці пояснювали просто: мовляв, люди хочуть скуштувати незнаної заморської їжі. Але черги спробувати «бігмак» не припиняються, а ростуть. І тепер уже й самі китайці не бачать цьому ажіотажу ніякого пояснення.

Інший феномен, що набув зараз у Китаї несподіваного поширення — це пластична хірургія, за допомогою якої багато які китаянки хочуть бути схожими на європейок. Найбільшою популярністю, природно, користується операція з розширення очей. Багато хто фарбує своє волосся в «європейські» кольори — білий або коричневий. Колись, у 1930-ті роки, багато китайських студентів поїхало вчитися за кордон. Повернувшись, вони відрізнялися від співгромадян внутрішньо, але не зовні. Для них було навіть вигадано термін: їх називали «бананами» за жовту шкіру, але «білу» сутність.

Тепер китайці міняють і зовнішність. Причому, якщо ще зовсім недавно пластичну операцію могли дозволити собі тільки найбагатші громадяни Піднебесної, то зараз така операція не є чимось особливим. Інша справа, що пластична операція суперечить давнім китайським традиціям. Згідно з ними, тіло дають людині батьки. Воно священне, й змінювати його не можна. На думку низки китайських ЗМІ, така «глобалізація краси» стала наслідком маркетингової політики, що проводиться Заходом. «Це не просто мода, молоді люди міняють себе не для того, щоб відрізнятися від своїх батьків, а для того, щоб відчути себе частиною глобальної культури споживання», — писала днями одна шанхайська газета. Чи так це насправді — важко сказати. Але те, що Китай міняється — це точно.

Gazeta.Ru (http://www.gazeta.ru)