Євро: «віддайте» його ринкові!
Сценарій розвитку євро перетворився на цілковиту імпровізацію. Всі пам’ятають пробки, що вилітали з пляшок шампанського, і ту гордість, яка супроводила народження Європейського Монетарного Союзу. Нарешті, доларові кинуто виклик, може, навіть вдасться скинути його з трону. Великий політичний проект Європи — Європейський союз — тепер отримав свій економічний еквівалент. Однак сьогодні ці мрії потьмяніли.
Євро падає з дня у день. Вже не здається неймовірним те, що скарбниця США вступить у гру, щоб врятувати нові гроші Європи від фінансової кризи. Яка іронія: валюта, створена як конкурент доларові у переважанні над іншими валютами, тепер потребує підтримки США, щоб стримати своє падіння. А може дійти і до цього.
Все це відбувається на фоні наближення Європи до запровадження справжніх євро-банкнот у січні 2002 року. Не доводиться дивуватися, що в Німеччині близьке зникнення дойч-марки на користь євро-банкнот спричиняє глибокий неспокій. Не дивно й те, що французи, у яких рідко коли була валюта, яку вони могли назвати своєю, нервують і хочуть, щоб хто-небудь хоч щось зробив. Такий неспокій вельми перебільшений. Певна річ, Європі боляче втратити гордість у своїй новій валюті так швидко, проте у суто економічних поняттях, ніякої небезпеки у сьогоднішній слабкості євро немає. Неспокій Європи, швидше за все, не погіршиться і не триватиме дуже довго.
Нині особливо важливі п’ять питань:
1. Кого звинувачувати?
2. Що можна зробити?
3. Чи настане перелом, чи все може стати ще гірше?
4. Як довго триватиме слабкість євро?
5. Що принесе зміни?
Пошуки винного природні для політиків і тих, хто боїться, що вони здійснили велику помилку. Однак за нинішніх обставин інстинктові довіряти не можна. Новий Європейський Центральний банк, головний громадський підозрюваний, — поза звинуваченнями. Поведінка ЄЦБ досі не була вражаючою, однак він справляється з падінням євро непогано. Ні в кого не здали нерви, не було відхилення від мети стабільних цін, і його громадська репутація щодень покращується.
Головна причина проблем з євро полягає у стані економіки США. Навіть коли ситуація у США стала складнішою за рахунок підвищення інфляції і сповільнення зростання продуктивності з подальшим падінням ринку акцій, це не привело до погіршення загального стану ринку. Ковзання євро базується на європейському абсолютному і відносному спаді порівняно з економікою Америки.
Що ж можна зробити? Тут напрошується ще одна помилка: зробити що-небудь, хоч щось, тільки зробити! Та що б Європа не зробила зараз, це лише ускладнить ситуацію. Підняття відсоткових ставок до небес не вирішить проблеми, оскільки воно приведе до спаду, і ЄЦБ не зміг би довго дотримуватися цієї стратегії.
Втручання ще менш бажане. У світі вже дуже великий вибір валют. Тому тепер найкраще дати ринкові потурбуватися про самого себе. Так, США може розгорнути євро, зробити те, чого жоден європейський глава уряду чи міністр фінансів зробити не в змозі. Алану Грінспену (голові Федеральної резервної системи США. — Ред. ) було б достатньо лише натякнути, що євро дуже слабка валюта, але він мудро притримує свої думки для важливіших питань.
Падіння євро ще не досягло свого «дна». У 1985 році цінність європейських валют загалом досягала 67 центів США, що на 25% нижче за сьогоднішній рівень. Швидше за все, хоч таку можливість виключати не можна, євро не впаде так низько. Можливо, євро зупиниться десь на позначці близько 80 центів США, а потім почне знову набирати висоту. Однак з огляду на це корисно пам’ятати, що слабкість євро ще не проблема — вона робить європейський бізнес високо конкурентним. Без такого стимулу, можливо, зростання було б набагато нижчим за сьогоднішні 3%.
Що приведе до відновлення євро? Відповідь майже напевно має прийти з Америки. Якщо економіка Америки сповільнить свій розвиток, і коли оцінки активів США стануть сумнівнішими, євро знову стане привабливим для інвестицій. У цей момент розчаровані власники євро змінять погляд на свої позиції, і зовнішні інвестори iз США та Японії почнуть вірити у те, що диверсифікація за рахунок євро — здійсненна. Зрештою, сьогодні євро можна купити дешево.
Якщо цей період настане, ЄЦБ може розпочати політику тривалого, хоч і незначного втручання. Цей час може настати через декілька місяців чи через рік. До тих пір про нестійкість євро писатимуть на перших шпальтах газет, і дебати з приводу того, кого звинувачувати і що робити, не змовкатимуть. Тимчасова доброзичлива зневага є найкращою відповіддю. Проте нехай європейські банкіри не говорять про це вголос.
