Iндикатор незгодних

Більше 107 тис. підписів за достроковий розпуск Державної Думи Росії зібрали наші колеги з «Новой газеты» всього за два дні акції під назвою «#давайраспускайся!». Вона проходить на сайті видання і є відповіддю на небажання російських депутатів розглянути підписи, які зібрала «Новая» в грудні 2012 проти «антисирітського закону», ухваленого Держдумою. Нові підписи з вимогою розпуску Думи буде передано 1 лютого президентові Росії і в ЦВК «із заявою від імені тих, що проголосували про проведення всенародного референдуму», — говориться на сайті видання.

За словами головного редактора «Новой» Дмитра Муратова, парламентарі не зможуть проігнорувати зібрані підписи. «Збір підписів триватиме не лише на сайті газети, але і на Марші, який пройде в Москві 13 січня», — наголосив він.

Тим часом, як повідомляє «Эхо Москвы», питання про підписи думський комітет з конституційного законодавства розгляне через тиждень. За словами голови комітету Володимира Плігіна, буде вироблено позицію, після чого її презентують Думі. Він також нагадав, що доки не існує законодавчої процедури, що дозволяє перетворити позицію великої кількості громадян на закон. А ось заступник голови комітету Сергій Іванов зазначив «Эху Москвы», що до розпуску Думи справа не дійде.

«День» попросив незалежного журналіста Семена НОВОПРУДСЬКОГО (Москва) прокоментувати цю ініціативу «Новой газеты» про розпуск Держдуми і її ефективність:

— Само по собі гасло про розпуск Думи є не дуже політично правильним у Росії. У нинішній ситуації, на мій погляд, єдиною політично правильною була б вимога дострокових президентських виборів і відставки глави держави. Ця ініціатива дає зрозуміти, яка кількість однодумців існує. Зрозуміло, що зараз за допомогою мережі це можна перевірити набагато легше, ніж було раніше. Наприклад, Радянський Союз міняла купка людей, які виходили на Красну площу і виступали проти введення радянських військ до Чехословаччини. Це, на мій погляд, важливо як індикатор того, що багато людей не згодні з тим, що відбувається і хочуть змінити це. З іншого боку, це важливо як майданчик для формування гасел. Я як приватна особа приєднався до іншої ініціативи, яка була до цього, — до ініціативи щодо збору підписів за відміну «закону Діми Яковлєва».

Вимога відставки Думи — хороша як гасло, тому що з погляду впливу на ситуацію в країні вона його не має. Вона — всього лише політична іграшка в Росії, яка не приймає рішень. Ця ідея хороша для того, щоб виявити сильне ядро людей, готових до змін і які не розчарувалися в тому, до чого привів так званий протестний рух.

Для Росії принципово важливий розвиток нормальної політики і щоб зміни відбувалися еволюційним шляхом, ні в якому разі, не революційним.

— Що має статися в Росії, щоб власті прислухалися до населення?

— На мій погляд, дуже складно знайти таку подію. Зрозуміло, що існують опитування відносно того, що найбільше хвилює людей. Зараз це — стан ЖКГ і тарифи. Їх підвищують щорік, проте ні до яких революцій це не приводить.

Були також спроби дослідження настроїв по всій Росії. Вони засвідчили, що протестні настрої спостерігаються по всій країні, у різних соціальних верствах. Протест уже давно не є прерогативою креативного класу або мешканців двох-трьох великих міст. Нещодавно опитування Левада-центру показало, що 40% росіян підтримують акції протесту і понад 10% готові в них брати участь.

Найімовірніше, йдеться про накопичення загальної суми подій і про зміну політичного вектора. Нинішня конфігурація влади і персон, які її уособлюють, — необоротно втрачає свою популярність. Інша справа — цілковито незрозуміло, як довго цей процес триватиме і до чого приведе. У Росії можливий і переворот верхівки. Еліта, яка відчує, що людина, яка була гарантом її інтересів і стабільності, не може гарантувати її інтересів, відмовиться від неї. «Акт Магнітського» був сигналом для російської еліти, яка вже давно живе на два доми і запасний плацдарм за межами Росії вважається гарантом її безпеки.