Коротко / ПЛАНЕТА

Берлін — Українi: тільки співробітництво, а не членство

У Гамбурзi за участю міністра закордонних справ України Анатолія Зленка було відкрито Генеральне консульство України в Німеччині. Як повідомили у прес-службі МЗС України, на переговорах, які раніше відбулися у МЗС Німеччини, сторони домовилися про активізацію політичного діалогу між двома країнами. Зокрема 9—10 квітня Німеччину відвідає прем’єр-міністр України Віктор Янукович, а 14—17 травня в Україні перебуватиме з візитом голова бундестагу ФРН Вольфганг Тірзе. Міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер також прийняв запрошення пана Зленка відвідати Україну у зручний для нього час. МЗС також повідомляє, що Анатолiй Зленко звернув увагу свого німецького колеги «на необхідність визначення Євросоюзом чіткої європейської перспективи України». За словами мiнiстра, концепція «ширшої Європи» не відповідає прагненням України. Як передала українська служба радіо «Німецька хвиля», Йошка Фішер заявив, що питання членства України не стоїть на порядку денному, підкресливши, що ЄС концентрується на партнерстві з Україною за межами членства. Фішер зазначив, що наближенню України до європейського співтовариства сприятимуть економічні реформи, становлення її як правової держави та розвиток вільної преси. Анатолiй Зленко також висловився за активне залучення німецької сторони до участі в міжнародному консорціумі з управління українськими транзитними газопроводами та запропонував провести найближчим часом в Україні трьохстороннє засідання експертів високого рівня.

Вiдмiна анахронiзму

За підтримки адміністрації США голова сенатського комітету з питань зовнішньої політики Річард Лугар представив законопроект, що скасовує прийняті ще в роки холодної війни положення, які пов’язують торгові відносини Сполучених Штатів та Росії з питаннями еміграції, відомі як поправка Джексона-Веніка. Як зазначає Бі-Бі-Сі, цей крок зроблено на тлі спроб Вашингтона заручитися підтримкою Москви на майбутньому голосуванні в Раді Безпеки ООН запропонованого США та Великою Британією проекту нової резолюції щодо Іраку. Для прийняття документа Вашингтону та Лондону потрібні дев’ять голосів «за» при відсутності вето з боку постійних членів Ради — Франції, Росії та Китаю. Минулого тижня сенат одностайно проголосував за прийняття договору, що передбачає в десятирічний термін скорочення американських і російських ядерних арсеналів на дві третини. У заяві самого Річарда Лугара йдеться, що поправка 1974 року більше не актуальна, оскільки тепер євреї та інші національні меншини можуть вільно виїжджати з Росії. З 1991 року Конгрес США скасував аналогічні обмеження, що діяли щодо цілого ряду східноєвропейських країн і колишніх радянських республік. До списку цих держав входять Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Румунія, Киргизія, Албанія та Грузія. Раніше Вашингтон обіцяв невдовзi скасувати поправку й відносно України.

Арафат дiлиться повноваженнями

Палестинський парламент схвалив створення поста прем’єр- міністра автономії, таким чином виконавши одну з основних вимог міжнародних посередників, які наполягають на реформі адміністрації Ясіра Арафата, передає Рейтер. Цю реформу вважають одним із найважливіших етапів на шляху до урегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та поновлення мирних переговорів. Тепер парламент має обрати главу уряду. Палестинський лідер Ясір Арафат запропонував на цю посаду свого заступника Махмуда Аббаса. За повідомленнями з Рамалли, де засідають палестинські законодавці, Арафат уже домовився з Аббасом про розмежування повноважень. Як очікується, Аббас відповідатиме за повсякденну роботу уряду, в той час як Арафат займеться питаннями безпеки та мирними переговорами. Однак поки що неясно, як до цього поставляться США та Ізраїль, які наполягають на тому, щоб Арафат відмовився від реальної влади, ставши здебільшого церемоніальною фігурою.

Провал переговорів щодо Кіпру

Схоже, тривалі мирні переговори, спрямовані на об’єднання Кіпру, знову провалилися. Зустріч в Гаазі Генерального секретаря ООН Кофі Аннана з президентом греків-кіпріотів Тассосом Пападопулосом і лідером турків-кіпріотів Рауфом Денкташем завершилася тим, що Пападопулос звинуватив Денкташа в тому, що той «не готовий прийняти план Аннана» i демонстративно залишив переговори. Малася на увазі пропозиція глави ООН про проведення 30 березня в обох частинах розділеного острова референдумів щодо мирних пропозицій. «Наскільки ми розуміємо, план Аннана неприйнятний», — заявив журналістам Денкташ. Він додав, що цей план передбачає часткове повернення греків-біженців, «а це призведе до видворення з місць проживання 100 тисяч турків-кіпріотів». Як повідомляє агентство Франс-прес, після того, як грецький лідер залишив переговори, Аннан впродовж кількох годин консультувався з посланниками Греції, Туреччини та Великої Британії, однак згодом заявив: «На жаль, зусилля виявилися марними».

ЄС та НАТО сформували систему взаємовідносин

Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон та Генеральний секретар Ради Європейського Союзу Хав’єр Солана повідомили вчора, що на засіданні Ради НАТО та Комітету політики й безпеки ЄС фактично завершено формування системи «Берлін- плюс», яка є детальним і складним комплексом відносин між двома організаціями. Як заявив Солана, це дозволить ЄС вже до кінця місяця взяти на себе керівництво операцією з підтримки миру в Македонії. У п’ятницю на зустрічі міністрів оборони країн НАТО та ЄС очікується підписання угоди про безпеку між НАТО та ЄС, яка визначить порядок обміну секретною інформацією між ними і дозволить ЄС отримати доступ до військових можливостей НАТО для проведення миротворчих операцій обмеженого масштабу без участі заокеанських союзників.