Норма життя

Президентська кампанія в Сполучених Штатах Америки наблизилася до апогею: настав час прямих телевізійних дебатів між кандидатами на посаду президента країни. Чинний президент, кандидат від Республіканської партії Джордж Буш, виступатиме в прямому ефірі проти кандидата від Демократичної партії, сенатора від штату Масачусетс Джона Керрі тричі: сьогодні, 30 вересня, в Університеті Маямі, штат Флорида, потім 8 жовтня — в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі (штат Міссурі) і нарешті 13 жовтня — в Арізоні.

Темами перших дебатів визначено зовнішню політику та захист громадян від тероризму, на другій очній зустрічі кандидати, як передбачається, відповідатимуть на запитання тих громадян, хто ще не визначився, і третя зустріч буде презентацією програм кандидатів з економічної та внутрішньої політики. Кандидати на посаду віце-президента також змагатимуться за увагу виборців на телевізійних дебатах 5 жовтня у Клівленді. Дебати стали усталеною нормою американського політичного життя, за останні роки жодному кандидату в президенти не вдалося їх уникнути, тим більше — послатися на надзвичайну зайнятість за місцем основної роботи. Громадяни б не зрозуміли (це було б надто схоже на неповагу до виборців). І такий кандидат, очевидно, не мав би шансів.

Інтрига виборів у Сполучених Штатах — у тому, що так само, як і в Україні, неможливо визначити переможця заздалегідь. При цьому абсолютно неможливо передбачити, яку саме політику (чи набір політик) проводитиме в життя черговий глава держави, наскільки вона відрізнятиметься від передвиборних заяв і наскільки це змінить ситуацію, розстановку сил, правила гри в усьому світі. Рейтинги Джорджа Буша та Джона Керрі практично рівні. Одні опитування показують незначну перевагу чинного президента Буша, інші — розподіл «50 на 50». Передвиборні з’їзди (конвенти) Демократичної та Республіканської партій не дали змоги кожному з кандидатів вирватися вперед бодай на недовгий час (як це традиційно відбувалося досі). Але статистика газети The New York Times засвідчує, що за станом на сьогодні президент Буш може заручитися голосами 257 виборців, сенатор Керрі — 181. Ще 100 голосів — від тих штатів, де жоден iз кандидатів не має переваги. Для перемоги того чи іншого кандидата у президенти США за нього мають віддати голоси 270 виборців. Отже, шанси Буша зараз можна розцінити як вищі, аніж у Керрі.

Перші телевізійні дебати традиційно мають найбільшу глядацьку аудиторію (зараз говорять про 150 — 160 млн. глядачів), що має безпосередній вплив і на те, як пройдуть наступні дебати, і на перебіг виборчої кампанії в цілому. Теми, дати та місця проведення дебатів погоджували між собою спеціальні команди кандидатів. Наскільки серйозно до цього ставиться і «партія влади», і «опозиція», можна судити з того, що від імені Буша ці переговори проводив екс-держсекретар Джеймс Бейкер. Тематика перших дебатів, за свідченням спостерігачів, надає певних переваг Бушу. Адже він намагається проводити всю свою кампанію під гаслом боротьби з тероризмом, він називає себе «воєнним президентом», наголошуючи на тому, що саме йому довелося очолити війну проти міжнародного тероризму, і він намагається зарахувати до свого активу успіхи, досягнуті в Афганістані та Іраку. Ще донедавна це магічним чином діяло на пересічного американця. Але зараз соціологічні опитування фіксують початок утоми американського громадянина від постійного стану війни, а також наростання сумнівів у тому, що справи в Афганістані та Іраку дійсно йдуть саме так, як потрібно.

До того ж американці більш- менш знають, чого можна очікувати від Буша (світового лідерства, жорсткої політики стосовно радикальних ісламістських угруповань тощо). Його передвиборна програма не містила жодних новацій, але була зрозуміла пересічному американцеві передусім завдяки вдалій грі на його традиційних почуттях.

У свою чергу, Керрі — постать маловідома не лише у світі, а й у самих Сполучених Штатах. Під великим запитанням є його спроба зіграти на страхах пересічного американця, а також постійне нагадування того, що саме переобрання Буша на другий термін збільшує терористичну небезпеку. Тут Керрі не може пообіцяти виборцеві нічого іншого, окрім американського лідерства у світі, але на принципово іншій основі — взаємної поваги при створенні міцних союзів. Зате його позиції можуть виглядати сильнішими під час других і фінальних теледебатів, припускають аналітики на шпальтах американської преси. Зокрема, привабливими можуть бути пункти програми Керрі стосовно забезпечення якісної освіти, підвищення рівня охорони здоров’я, економічного зростання за рахунок запровадження нових технологій і принципів, збільшення робочих місць.

Навряд чи значно допоможе Керрі те, що свій власний хрестовий похід проти Буша оголосив Джордж Сорос, який збирається в тур великими американськими містами, а перед цим випустив брошуру, опублікував відразу кілька гострих антибушівських статей і відкрив відповідний інтернет-сайт. Можливо, більше вплине на настрої пересічного американця інший тур — зірок року. Цей рух очолює легенда світової рок-музики Брюс Спрінгстін, і його мета та ж сама, що й у Сороса. Можливо, це перший відомий випадок, коли зірки закликають голосувати не «за», а «проти».

Дослідження, проведені американськими інституціями, показали, що за кордоном — від європейських столиць до Пекіна та Джакарти — загалом Керрі, який вчився у Швейцарії, володіє французькою, пропонує європейцям хоча б показово рівні відносини, а не відвертий диктат, виглядає значно привабливішим, ніж Буш. Чинного президента США більше схильні підтримувати в Ізраїлі, Сингапурі та Індії, чому сприяє позиція Буша стосовно радикальних ісламістських угруповань і вільної торгівлі. Щоправда, за президента Керрі держсекретарем США найшвидше стане Рiчард Холбрук, один з найвідоміших американських дипломатів, який відзначається не лише професіоналізмом, а й жорстким характером, що не сприяє очікуванню радикальних змін в американських підходах до зовнішнього світу.

У всякому разі, американець не просто має альтернативи в можливостях свого вибору, але й можливість оцінити вміння кандидатів триматися, відповідати на незручні питання та боротися до кінця. Ситуація ж наближається до того, що переможця доведеться визначати за допомогою засобів, аналогом яких у спорті виступає телефініш. Зокрема, відомий з минулих виборів штат Флорида так досі й не визначився у своїх симпатіях.