Новий шанс для європейської політики

Більшість політичних лідерів Європи хочуть, щоб Європейський Союз вийшов із поточної кризи сильнішим і більш згуртованим. Але економічна політика, що застосовується у більшості країнах ЄС від початку кризи, призвела до появи безпрецедентної загрози більш глибокої інтеграції і тому, що вже було досягнуто.

Після п’яти років фінансової та економічної кризи, у багатьох країнах ЄС — Франції, Великобританії, Італії, Австрії, Нідерландах, Фінляндії, Греції, Португалії, та навіть Німеччині — на перший план вийшла анти-європейська політика. Зростаюче невдоволення установами стало реальністю майже скрізь у Європі. Єдиний вихід для подолання екзистенціальної кризи Європи і виконання вимог громадян щодо змін — це фронтальна конфронтація внутрішніх опонентів Європи: політика без пом’якшень.

Європі потрібно, насамперед, розірвати зачароване коло економічного спаду, безробіття і жорстких заходів економії, яке міцно її стисло. А це значить, насамперед, переорієнтувати економічну політику на зростання, створення робочих місць та реструктуризацію установ. Неможливо просуватися вперед до політичного союзу, покидаючи на шляху європейських громадян. Саме таке враження і справляють незмінні заходи жорсткої економії. Жертви, як вважає занадто велика кількість європейців, не закладають основу для кращої, більш процвітаючої Європи, а навпаки спричиняють фатально різкий спад в економіці.

Європейські лідери не можуть залишатися пасивними перед обличчям небезпечного популістського цунамі, що вирує нині континентом, і вони це знають. Нині ще є час, щоб відреагувати, демонструючи сильне управління та надаючи перевагу економічному росту, а не короткозорій політиці. Проте час цей обмежений, годинник цокає.

Наступний рік буде вирішальним, оскільки у ньому завершується поточний політичний цикл і починається новий. Буде новий німецький уряд, вибори до Європейського парламенту, і наприкінці року нова Європейська комісія. Саме на це політичні лідери повинні спрямувати свої зусилля.

Ніхто не хоче провалу ЄС через невдоволення своїх громадян. Щоб скористатися перевагами політичних можливостей, що з’являться 2014 року, необхідно зараз докласти максимум педагогічних зусиль. Європейські громадяни вже продемонстрували почуття відповідальності та здатність жертвувати, але вони повинні знати, що їхні надії (на вищий рівень працевлаштування та стандартів життя) не марні.

Якщо цього не станеться, європейські вибори наступного року можуть призвести до невдалого парадоксу. Щойно, у результаті Лісабонської угоди, Європейський парламент набуде більше повноважень, ніж будь-коли, ризик бути засудженим за пасивність буде найвищим. Якщо, відображаючи настрій країн-членів ЄС, вибори призведуть до утворення фрагментарного парламенту (можливо через низький рівень активності виборців), то параліч, невдоволення та неефективність гарантовано.

Саме тому політичні лідери Європи повинні скористатися перевагами політичного циклу, що наближається, щоб відкоригувати діяльність установ Європи та посилити демократичну легітимність, таким чином дати їм змогу відповісти сильнішою інтеграцією на євро-скептицизм та тимчасові двосторонні угоди. Якщо європейці мають подолати свій страх втратити суверенітет, щоб досягти політичного союзу, необхідно відновити й виховати у людей громадянське почуття приналежності до Європи та її інституцій.

Щоб досягти цього, потрібно, окрім іншого, відновити французько-німецьку вісь як рушійну силу Європи. А це також передбачає, що європейський бюджет повинен відповідати очікуванням і бути достатнім, щоб вирішити майбутні проблеми. Розв’язання цих питань настільки ж важливе, як і вирішення економічних проблем окремих країн. Насправді, більшою мірою, це одна й та сама проблема.

Установи легітимізуються частково за рахунок своєї ефективності. ЄС повинен відновити свій авторитет, захищати спільні інтереси та узгоджувати їх з національними. Європейський парламент зможе реалізовувати свої повноваження лише тоді, коли громадяни відчуватимуть, що там представляють їхні інтереси. Як нещодавно зазначив віце-президент Брукінгського інституту Кемаль Дервіш: «Якщо незалежним технократам дозволити визначати довгострокову політику і ставити завдання, в той час як демократична більшість не має змоги на це впливати, то сама демократія у серйозній небезпеці».

Наступного року також відзначатиметься століття від початку Першої світової війни. Від того моменту і до сьогодні, Європа пережила найгірші та насолодилася найкращими моментами своєї історії. Ми маємо пам’ятати про надзвичайний символізм цієї дати, щоб зрозуміти, наскільки сильно Європа змінилася, і, водночас, розпізнати необхідність захищати ці зміни. ЄС — один із найбільших політичних рубежів людства. З цієї причини і з метою вийти іще сильнішим зі складної ситуації, у якій нині опинилися європейці, лідери Європи мають працювати з переконанням, що майбутнє безумовно пов’язане з більш інтегрованим та здібним союзом.

Проект Синдикат для «Дня»

Хав’єр СОЛАНА працював Верховним представником Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики, Генеральним секретарем НАТО та міністром закордонних справ Іспанії. Нині він — президент Центру глобальної економіки та геополітики міжнародної бізнес-школи ESADE, а також заслужений член Брукінгського інституту

ДО РЕЧІ

Європа вирішила полегшити собі тягар жорсткої економії

Деяким державам-членам Євросоюзу дозволять уповільнити темпи скорочення бюджетних витрат через загрозу уповільнення економічного зростання, заявила Європейська комісія, повідомляє Бі-Бі-Сі. Франції, Іспанії, Польщі, Португалії, Голландії та Словенії нададуть більше часу для завершення програми жорсткої економії. Так, Франція отримає ще два роки, щоб довести дефіцит бюджету до показника, що не перевищує 3% ВВП.

Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що відстрочення потрібно розумно використовувати, щоб підняти конкурентоспроможність. Іспанія, Польща та Словенія також отримають два роки відстрочення на упорядковування своїх бюджетів шляхом скорочення витрат і підвищення податків.

Нідерландам і Португалії буде зроблено таку ж поблажливість строком на один рік. Навіть економічно сильнішим країнам, у тому числі Німеччині, для підвищення конкурентоспроможності настійно рекомендовано не перешкоджати зростанню заробітної плати та розширювати свободу дій на ринку праці.

Щодо Британії, у доповідь Єврокомісії включені рекомендації про зміну політики у сфері житлового будівництва й оренди житла. Лондону пропонується також зробити догляд за дітьми доступнішим і якіснішим і приділяти більше уваги фаховій підготовці молоді. Крім того, у доповіді йдеться, що британські інвестиції на розвиток транспорту недостатні.

При цьому в цілому Європа залишається у стані рецесії. Держприбутки 17 членів єврозони скоротилися на 0,2% за перші три місяці поточного року, і, як очікується, загальні цифри за 2013 рік теж підуть у мінус.

Єврокомісія висловлює занепокоєння, що раніше зроблена ставка на оздоровлення податково-бюджетної сфери призвела до погіршення економічної ситуації в багатьох країнах ЄС.

Згідно з опублікованими у травні даними, Франція скотилася в другу рецесію за чотири роки. Протягом першого кварталу 2013 року її економіка скоротилася на 0,2%.