«Почалися серйозні ігри»

В штаті Айова відбулися партійні збори Демократичної та Республіканської партії, давши старт перегонам, які визначать кандидатів у президентів для участі у виборах, що відбудуться 8 листопада. За цими змаганнями з неабиякою увагою спостерігає весь світ. І це зрозуміло, адже США залишаються єдиною у світі супердержавою і мають величезний вплив на події у світі. Але, з іншого боку, у багатьох аналітиків викликає стурбованість з приводу зростання популізму в США. Адже ще рік тому вважалося, що вибір буде між Джебом Бушем та Гілларі Клінтон. Але натомість змагання за президентське крісло вивело на арену аутсайдерів, чого не спостерігалося в президентських кампаніях за останні півстоліття.

Серед демократів буквально в потилицю Клінтон дихає і соціаліст Берні Сандерс, який поступово набирає популярності, зокрема серед молоді. А серед республіканців наразі явний лідер — мільярдер Дональд Трамп, якого завдяки популістським заявам та виборчому гаслу «Зробимо Америку знову великою» підтримує понад 30% виборців із його партії. На другому місці — сенатор Тед Круз, який пообіцяв зробити так, що піски в Іраку та Сирії «сяятимуть у темноті».

Перспектива номінації одного із двох цих республіканців на кандидата від партії лякає впливове видання The Economist. «Ні Трамп, ні Круз не пропонує зрозумілої економічної політики чи взагалі розумної політики. Жоден з них не проходить випробування характеру. Однак, будучи в бюлетені в листопаді, кожен із них наблизиться до президентства», — наголошує тижневик.

«День» звернувся до українського та американського експерта і попросив пояснити, чому в США набирає популярності популізм і, зокрема, найбільшою популярністю серед виборців користуються популісти.

«В АМЕРИКАНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗНАЧНІ ЗРУШЕННЯ»

Андрю СIЛI, виконавчий віце-президент Центру імені Вудро Вільсона, Вашингтон:

— Треба відзначити, що  в американському суспільстві відбуваються значні зрушення, деякі з них пов’язані з глобальними змінами, які є причиною занепокоєння виборців і роблять їх більш відкритими для популістських кандидатів. Одним із таких занепокоєнь є повільне зростання економіки, через що середня заробітна плата насправді не росте, хоч економіка оговталася від рецесії 2008 року. Іншим прикладом є зміна структури американського суспільства, яка була обумовлена двома десятиліттями бурхливої імміграції, навіть якщо нині це відбувається відносно повільно. І нарешті, глобальна система не стає менш передбачуваною, і лідерство США в багатополярному світі більше не залишається безперечним. Люди відчувають незручність у цьому світі мінливих парадигм — повільне економічне зростання, демографічні зміни, невизначена роль у світі — і деякі протягнули руку підтримки тим, хто обіцяє прості рішення складних проблем.

Наразі невідомо, кого буде номіновано на кандидата в президенти від Республіканської та Демократичної партії, навіть якщо партійні лідери хотіли б зупинити небажаних кандидатів, але попередня практика свідчить про те, що популістські кандидати часто втрачали довіру виборців у момент, коли починалося голосування. Ми побачимо, чи станеться те ж саме цього року.

«КОКУС У ШТАТІ АЙОВА — ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор Дипломатичної академії МЗС України, Київ:

— Після останніх дебатів претендентів на номінацію в кандидати в президенти від Республіканської партії, які відбулися 28 січня, мільярдер Дональд Трамп зберіг лідерство, більшу увагу з боку ЗМІ та популярність серед виборців. І це відбулося попри те, що він відмовився від участі в теледебатах, організувавши у той же час благодійний захід перед ветеранами на відстані якихось кількох миль від місця, де відбувалися сьомі дебати. До цього слід додати те, що Трамп якісно використовує «Твіттер».

А вчора вся увага Америки й світу була спрямована на штат Айову, де увечері за київським часом відбувся праймеріз — перший відбірний етап цього року у змаганнях за номінацію в кандидати. Йдеться про місцеві партійні вибори в обох партіях: Демократичній та Республіканській, які називаються кокус і тривають дві години. Після цього праймеріз відбудуться в штаті Гемпшир, а згодом поступово у решті штатів. Тобто тут почалися серйозні ігри. Але кокус у штаті Айова — лакмусовий папірець, оскільки він фактично відбирає лідерів у партіях, які проходять далі й потім змагатимуться за посаду президента.

ПРО ІНТРИГУ В ОБОХ ПАРТІЯХ

— Характерно, що інтрига присутня в обох партіях. Серед демократів Клінтон і Сандерс ідуть майже голова в голову. Клінтон має більше підтримки серед латинос і чорношкірих. Беручи до уваги, що потім у багатьох штатах буде праймеріз на півдні, то вона має переважаючі позиції з погляду підтримки на партійному етапі. Але Сандерс — дуже хороший спікер, оратор. І в ході виступів він завойовує голоси.

А якщо говорити про республіканців, то головне питання для них — розібратися з Трампом та між собою. І лише потім — проблеми міграції, тероризму та соціальні питання.

Оскільки 12 млн вважаються нелегальними іммігрантами в США, то ця тема піднімається досить різко. А річ у тім, що двоє наступних лідери, які йдуть за Трампом — сенатори Тед Круз і Маріо Рубіо, є синами кубинських іммігрантів. І тут виходить так, якщо вони різко критикуватимуть становище з нелегальною імміграцією, то втрачатимуть голоси на свої підтримку. Якщо не будуть, то вони підпадають під слабшу позицію порівняно з Трампом.

Виходить так, що в понеділок кокус в Айові визначить лідерів у своїх партіях. У демократів, скоріше за все, залишаться двоє — Клінтон і Сандерс. А в республіканців точиться боротьба, щоб до названої мною трійки міг приєднатися один-два кандидати, щоби пройти ще на праймеріз у Нью-Гемпширі. Тобто цього року серед республіканців буде дуже суровий відбір. Виборча напруженість починається з першого кокусу і початку праймеріз в Америці.

ЩОДО ЗРОСТАННЯ ПОПУЛІЗМУ В АМЕРИЦІ

— Ми граємося цими словами: популіст чи популізм. Але популісти аналізують найбільш гарячі проблеми для Сполучених Штатів. У кожного з цих «популістів» за спиною дуже багато практичної роботи. Клінтон за часів сенаторської роботи запропонувала чи брала участь у розробці майже тисячі законопроектів.

Тед Круз — один із найвпливовіших сенаторів в американському Конгресі. Маріо Рубіо також вважають доволі перспективним на сенаторському політичному поприщі.

Як вони можуть не вдаватися до риторики, якщо до цього були дебати, на яких треба вміти заволодіти публікою? Саме тому третій кандидат від демократів не зміг підняти свій рейтинг через провал на дискусіях.

А популярність Трампа якраз пояснюється тим, що у нього дуже хороші комунікаційні зв’язки і він дуже добре тримається. Але разом з тим він неприборканий, непередбачуваний, його подеколи заносить. Республіканська партія хотіла б мати поміркованішого кандидата, який відповідав би критеріям республіканської політичної групи. Втім, це американський спосіб волевиявлення кандидатів.

ПРО «АМЕРИКАНСЬКИЙ КОШМАР» ДЛЯ ЄВРОПИ

— Поки що зарано говорити про зовнішню політику претендентів на номінацію в кандидати в президенти. Адже на цих дебатах, які були і ще триватимуть, найбільше важить ставлення американців до своїх кандидатів. Крім того, по-перше, існує партійна машина, а по-друге, ще далеко до остаточних результатів.

Адже навіть Клінтон не дуже намагається демонструвати свій досвід у зовнішніх справах. Тому що зараз найбільше важить їхня американська тематика.

І це взагалі характерно для Америки — свої проблеми на першому місці. Але на цьому етапі саме така концентрація.

І зовсім іншою буде ситуація, коли вже розпочнуться міжпартійні дебати після номінації кандидатів на партійних з’їздах. Тоді буде схрещування акцентів на зовнішніх справах. Тобто роль Америки у світі обговорюватиметься на пізніших етапах.

Трамп узяв гасло Рейгана і намагається використовувати критерії виграшної партії Рейгана, виходячи із загального гасла, що Америка має знову стати сильнішою, показати силу. І тут ми бачимо апелювання до всього, в тому числі до військових операцій за кордоном або будівництва Стіни.

Тобто він хоче показати себе людиною, яка має рецепти й сильні відповіді на серйозні виклики. Але чи виходить це у нього — ще зарано говорити, бо далі будуть ще складніші питання.

«АМЕРИКАНЦІ ЛЮБЛЯТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ»

— Підсумовуючи, слід зазначити, що кокус в Айові — це фактично стартова позиція останнього марафону цього року. І тому такі сумбурні деякі реакції у світі. Адже все може бути, і поки що нічого не можна заперечувати. Але саме в Айові все виявляється. 2008 року Клінтон програла праймеріз у цьому штаті, а Обама тоді якраз вийшов на перше місце. І зараз для Клінтон у цьому є відголоски минулої поразки, і це може вплинути на цьогорічний результат. Тобто для неї не все чисто.

Після кокусу в Айові з’являється більше енергії. А зважаючи на те, що американці люблять переможців, то до того, хто покаже кращий результат, одразу навертатиметься більше послідовників.