Чи визнає Iзраїль Голодомор геноцидом?

Днями депутат ізраїльського кнесету Акрам Хасон вніс на розгляд парламенту законопроект, що пропонує визнати Голодомор 1932—1933 рр. геноцидом, а 6 грудня проголошує офіційним днем пам’яті жертв Голодомору. В поясненнях до законопроекту зазначається, що Голодомор був спланований «радянською владою, щоб завдати удару по українській нації та українській національній ідентичності», пише DW.

Видання NEWSru.co.il пише, що ідея внести законопроект на розгляд парламенту виникла в Хасона після того, як він здійснив візит в Україну і зокрема відвідав музей Голодомору, що дуже його вразив.

Прохання визнати Голодомор актом геноциду було передано ізраїльській стороні ще у вересні 2016 року групою українських громадських діячів.

Юрій ЩЕРБАК, дипломат, публіцист:

— Вони можуть про це говорити і поставили законопроект на порядок денний — це вже крок уперед, який треба привітати. Але я думаю, що вони його не приймуть, тому що їхня позиція однозначна — що був лише Голокост єврейського народу, а Голодомор — це, звичайно, злочин, але не геноцид. І я маю великі сумніви, що ця позиція змінилася, але був би дуже радий, якщо б це було так. Тим паче, Ізраїль перебуває під великим впливом Росії, яка їм не дозволить визнати Голодомор геноцидом.

Те, що кнесет досі не визнав Голодомор геноцидом, пояснюється тим, що в них така ідеологія зосередженості на проблемах свого народу. Колись міністр закордонних справ Ізраїлю пояснював, що їхня держава — регіональна, а не глобальна, тому їх хвилюють тільки єврейські проблеми. Наприклад, за його словами, якщо десь є утиски євреїв, вони борються з цим,  допомагають, але в інші проблеми намагаються не втручатися. Крім того, там переплелися багато делікатних моментів, що в НКВД було багато євреїв, які відігравали свою роль при проведенні політики Голодомору.

Свого часу, будучи в Ізраїлі, я надрукував в їхній газеті статтю про Голодомор, де навів багато фактів. Це була, думаю, перша публікація на цю тему. Я знайшов матеріали про голод у єврейських районах в Україні. Цікаво, що постраждали від Голодомору і євреї. Але, звичайно, одна публікація навряд чи щось могла вирішити, хоча її досить схвально прийняли в Ізраїлі.

— Чому для нас так важливо, щоб Єрусалим все-таки визнав Голодомор геноцидом і чому це питання так довго відтягується?

— У нас дуже позитивне ставлення до Єврейської держави, до Ізраїлю. В нас відчувається велике співчуття до страждань і трагедії єврейського народу. І це правильно. Є багато подібностей в долі українського і єврейського народів і наших держав. Єврейська держава виникла, незважаючи на величезний спротив арабських країн на Близькому Сході і постійні війни утверджувалася там. Є певні аналогії в історичній долі. Тому нам важливо було б, аби вони також перейнялися українськими стражданнями. Тим паче, що діди та прадіди величезної кількості нинішніх вихідців з України бачили Голодомор і  певною мірою страждали також. Хоча оскільки більшість єврейського народу перебувала в містах, тому це менше їх торкнуло.

Звичайно, ми маємо повне право очікувати, що вони не будуть байдужими до страждань українського народу, які пережили також їхні батьки і прадіди, і принаймні можуть висловити своє співчуття. 

— Які кроки має зробити Україна та наше посольство в Ізраїлі, щоб змінити громадську думку ізраїльтян щодо цього питання?

— Це не лише роль посольства. Переконаний і знаю, що наше посольство веде відповідну роз’яснювальну, пропагандистську роботу та намагається вплинути на рішення кнесету. Але думаю, що ми повинні більше уваги звертати на проблеми, які між нами існують, розширювати наше співробітництво. Хоча Ізраїль величезною мірою залежить від Росії, від того, чи постачатиме вона сучасні озброєння ворожим режимам, зокрема, Ірану та ХАМАС, які поставили собі за мету знищити Ізраїль. Тому вони змушені їздити на поклон до Путіна та просити не робити якихось кроків, а Росія поводиться, як всюди і з усіма, абсолютно зверхнім імперським способом. З одного боку — інколи вона обіцяє щось, а з іншого — якщо будуть поставлені сучасні системи, особливо досить ефективні зенітно-ракетні комплекси, Ізраїль не зможе адекватно реагувати на терористичні атаки. Адже на його територію постійно летять саморобні примітивні ракети, які вражають територію. Тому це справа дуже серйозна. Роль Росії величезна в тому регіоні, де вона взяла на себе місію виступати на боці шиїтських мусульманських країн, веде бойові дії в Сирії, чим викликала величезну лють серед мусульман. Але в тому клубі протиріч, ненависті та крові, яким зараз є Сирія, теж переплелися інтереси Росії, Ізраїлю, Туреччини. Ми повинні розуміти, що вони великою мірою залежать від поведінки Росії.

Думаю, час працюватиме на те, що Ізраїль визнає Голодомор геноцидом. Я впевнений у цьому, проте маю великий сумнів у тому, що саме зараз. Але історія — такий кріт, який повільно риє свої нори, але врешті-решт правда виходить на поверхню.

«ТРЕБА ПІДГОТУВАТИ ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ»

Йосиф ЗIСЕЛЬС, дисидент, співголова Асоціації єврейських організацій і громад України:

— Я дуже радий, що цей законопроект був внесений. Але мені здається, що це зарано, тому що треба підготувати громадську думку, зробити публікації в ізраїльській пресі. Не знаю, чи достатньо робить посольство для того, щоб ознайомити ізраїльське суспільство з проблемою Голодомору. Думаю, вони б змогли б це сприйняти, якщо їм це пояснити правильно та неквапливо різними мовами: англійською, російською, на івриті.

Зараз імовірність того, що законопроект пройде, не велика. Він може бути зупинений навіть на комітетах, хоча я буду радий, якщо його все ж таки приймуть.

Але головне — інформувати населення Ізраїлю про те, що таке Голодомор. Це системна робота, до якої мають долучитися й наші друзі в Ізраїлі. Там є велика спільнота Israel support Ukraine, яка виникла під час Майдану, також у Кнесеті є люди, які нам симпатизують, але цього замало. Треба, щоб була висока активність в івритомовних медіа, в Інтернеті, на телебаченні. Після цього підготована аудиторія нормально би сприйняла цей закон.

— Чому Ізраїль все ж таки досі не визнав Голодомор геноцидом?

— Лише 24 із 200 країн світу визнали Голодомор геноцидом. У Ізраїлю свій головний біль — це Голокост. Дуже непросто перейти через бар’єр, коли ти весь час існуєш у своїй трагедії та культивуєш пам’ять про неї, перейти до співчуття до іншого народу. Але це можливо. Ми бачимо це по інших країнах, але ті країни не переживали Голокост. Це процес, який розпочався і, думаю, дійде до свого логічного завершення, але не скоро.

P.S. Головний редактор газети «День» Лариса Івшина написала в Facebook: «Якщо кнесет зможе визнати Голодомор геноцидом, Україна повинна визнати Ізраїль стратегічним партнером». Якщо Кнесет все-таки не скористається можливістю і не ухвалить найближчим часом закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу, будемо сподіватися, що наступне покоління політиків все-таки зможе не лише поставити це питання на порядок денний, але й втілити його в життя.