Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Грецькі «ліві»: продажність чи інтелектуальна імпотенція?

Проект «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом» був змушений припинити покази українського кіна в Афінах
18 травня, 2016 - 11:12

Вчора мені на пошту прийшов цей прес-реліз. Вважаю нагально важливим його опублікувати.

«13 травня проект «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом» стартував в Афінах. У ніч перед відкриттям менеджери Exile Room, головної фестивальної локації у Греції, відмовилися проводити фестиваль на своїй території, злякавшись заклику радикальних угруповань зібратись на мітинг протесту під стінами закладу. В екстреному порядку організатори заходу були змушені звернутися до Посольства України в Греції з проханням провести покази і дискусії в їхньому приміщенні.

Ввечері 13 травня паралельно з відкриттям, на якому був показаний фільм «Євромайдан. Чорновий монтаж», під стінами Exile Room все ж таки зібрався мітинг з участю проросійських сил, які називають себе «грецькими антифашистами». Після мітингу колона молодиків рушила у бік галереї, де за тиждень мусила відкритися фотовиставка Олександра Глядєлова «Чуєш, брате?». Вони залякували власників галереї і звинувачували їх у підтримці українських нацистів.

Наразі місцеві радикальні джерела поширюють про проект «Побачити Україну» неправдиву інфомацію, перекручують факти і звинувачують у намаганні обрехати жителів Криму та Донбасу. Хоча у програмі показів немає жодного фільму на подібну тему.

«На прикладі ініціативи Docudays UA з культурної дипломатії ми побачили, як ведеться інформаційна кампанія проти України і як важливо не піддаватися на провокації, і не вірити, що греки ворожо ставляться до українців. Це не так. Проросійські сили зумисне створюють цей міф, намагаючись пересварити між собою дві країни. Саме тому незважаючи на труднощі ми провели першу частину фестивалю у Греції», — пояснює Ольга Бірзул, pr-менеджерка «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом».

Протягом трьох днів глядачі в Афінах мали змогу подивитися фільми «Євромайдан. Чорновий монтаж», короткометражні фільми українських режисерів: «Медик іде останньою» Світлани Шимко та «Сери та сеньйори» Олександра Течинського. Крім того відбулася дискусія «Куди прямує Україна після Євромайдану» з участю українсько-грецьких експертів: філософа Володимира Єрмоленка, журналістки Тетяни Огаркової, професора з геостратегії Нікоса Лігероса та історика Міхаліса Варласа.

«Дискусія вразила, перш за все, зацікавленістю аудиторії. У людей було багато питань щодо стану справ в Україні, боротьби з корупцією, сили українського суспільства, а також російської агресії, причин анексії Криму та майбутнього Донбасу, — говорить Тетяна Огаркова (Український кризовий медіа-центр, Громадське ТБ). — Ми говорили також про складнощі пояснення європейського вибору України в Греції — країні з потужними євроскептичними настроями».

Команда фестивалю щиро вдячна за допомогу Асоціації української діаспори «Українсько-грецька думка» в організації показів «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом», а також Посольству України, яке надало місце для проведення подій. Наразі команда «Побачити Україну» призупиняє другу частину проекту, заплановану на 27—29 травня, з метою пошуку безпечних локацій.

Docudays UA — єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Він проходить щороку в останній тиждень березня у Києві. По завершенні Docudays UA традиційно представляє найкращі фільми в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Покази тривають із жовтня до грудня (включно). Фестиваль — неполітичний та некомерційний».

Від себе лише додам, що маю безліч друзів, котрі тією чи іншою мірою дотримуються лівих переконань — анархістських чи соціалістичних. Тож добре знаю, що для дійсно послідовного лівака не може бути більшої дикості, ніж підтримувати — в будь-якій формі — ультранаціоналістичний, ксенофобний, агресивний російський імперіалізм. Саме тому слово «ліві» у заголовку взято в лапки. На жаль, значна частина отих «лівих» у Європі перетворилася на слухняну обслугу Путіна. Через гроші або чи зі щирого дрімучого невігластва — не так важливо. Головне, що вони в цьому та в багатьох інших моментах стали геть невідрізнювані від європейських нацистів, проти яких начебто ведуть таку запеклу боротьбу.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: