Катастрофа в Генуї

Днями в Італії сталася масштабна катастрофа: внаслідок обвалу 200-метрової секції автомобільного мосту в місті Генуя загинуло щонайменше 38 людей, серед них троє дітей, 16 отримали травми, передає італійський ресурс The Local. У момент руйнування на мосту перебувало понад 30 машин, які впали з висоти 45 метрів на залізничні колії, товарний склад і в річку. В Генуї оголосили дводенну жалобу за загиблими, було розпочато розслідування щодо того, що спричинило інцидент.

Президент Італії Серджо Матарелла сказав, що Геную та всю Італію вразила «катастрофа». «Італійці мають право на сучасну та ефективну інфраструктуру, що безпечно супроводжує їх через повсякдення», — заявив він.

Міст, названий на честь його конструктора Ріккардо Моранді, був збудований 1967 року та сполучав італійську Рив’єру з Південним узбережжям Франції. Конструкція була дуже перевантаженою, адже з’єднувала три великих порти. Мостом перевозили більшість імпортованих у країну товарів, також ним користувалися десятки, навіть сотні тисяч людей, повідомив у коментарі Бі-Бі-Сі губернатор регіону Лігурія Джованні Тоті.

ЗМІ повідомляють, що катастрофа сталася під час зливи, яку супроводжував сильний штормовий вітер. Серед інших припущень: конструкція могла обвалитися через удар блискавки. Проте водночас виникли питання щодо безпечності та надійності переправи, жителі нарікали на те, що її постійно ремонтували.

CNN тим часом цитує слова професора університету Генуї Антоніо Бренсіча, який ще 2016 року в коментарі газеті La Repubblica наголосив, що в конструкції мосту є серйозні проблеми, пов’язані з корозією через технологію, які запатентував Моранді. За словами Бренсіча, інженер її більше не використовував і вона довела, що є катастрофічною. Також ЗМІ нагадують, що Моранді був конструктором подібного мосту в Венесуелі, і 1964 року частина мосту обвалилася в результаті зіткнення з танкером.

Міністр інфраструктури і транспорту Італії Даніло Тонінеллі пообіцяв, що уряд проведе загальнонаціональну структурну перевірку старіючих мостів та тунелів по всій країні з метою започаткування програми робіт із реконструкції, якщо це буде необхідно, повідомляє Reuters. Він також зазначив, що його відомство подасть до суду на компанію Autostrade per l’Italia, яка мала нести відповідальність за ремонтні роботи на мосту. Водночас міністр внутрішніх справ країни Маттео Сальвіні пообіцяв, що відповідальні «заплатять за все і заплатять дорого».

«ТАКОЇ АВАРІЙНОЇ ЗАГРОЗЛИВОЇ СИТУАЦІЇ, ЯК У ГЕНУЇ, В КИЄВІ ОДНОЗНАЧНО НЕМАЄ»

«День» поцікавився у директора аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра СЕРГІЄНКА, якою є ситуація зі станом мостів в Україні, чим ускладнюється їх вчасна реконструкція та які висновки варто зробити українській владі з італійської трагедії, щоб уникнути повторення подібного сценарію:

— Вчасна реконструкція ускладнюється відсутністю коштів і в місцевих, і в державному бюджеті. За дороги державного значення відповідає «Укравтодор», місцевого значення — місцеві органи влади. Трохи краща ситуація на територіях, де створені об’єднані територіальні громади, там значне зростання бюджетних надходжень. Крім того, є інфраструктурні субвенції з держбюджету і там є можливість ремонтувати, оновлювати мости, проводити їх капітальні ремонти разом з капітальними ремонтами доріг.

Дати в цілому характеристику по Україні дуже складно. Щодо ситуації з мостами в Києві, хочу вас заспокоїти. «Київавтодор» останні роки показує себе, як відповідальна комунальна корпорація. Ми бачимо, що капітально відремонтовано близько 500 км доріг загальноміського значення, а всього їх 1666 км, і відремонтовано якісно. Зокрема, відремонтовано шляхопровід біля метро «Нивки», тривають роботи на Біличанському шляхопроводі. Усі назвати важко, проте такої аварійної загрозливої ситуації, як у Генуї, в Києві однозначно немає. «Київавтодор» відповідально ставиться до цього питання і якщо міст не відповідає необхідним вимогам, його просто закривають. Наприклад, Гаванський міст уже багато років закритий через те, що перебуває в невідповідному стані. Так само шляхопровід на Шулявці. Хоча там було багато галасу після «обвалу штукатурки», який стався минулого року, там проганяли вантажівки, замірювали міцність мосту і вона виявилася в нормальному стані. Річ у тім, що він застарів морально і реконструкції потребує вся шулявська розв’язка. До речі, ця реконструкція давно закладалася в київський бюджет, але тільки зараз у команди мера до цього дійшли руки.

У Києві є проблеми, зокрема, з мостом Патона, де на одній з опор відпало облицювання з рустифікованого граніту. Є проблеми з шляхопроводом на перетині Повітрофлотського проспекту і проспекту Перемоги, він потребує косметичного ремонту, тобто треба оббити всю бетонну штукатурку, яка  погано тримається, і заново облицювати цементно-піщаним розчином. Існує проблема з мостом Кірпи, але вона пов’язана з тим, що там конструктивно проект був зроблений на невідповідному рівні. Проект, а потім державна експертиза були закінчені після того, як сім опор уже стояли. Вони були виконані неякісно, без закладки залізної арматури. В одну опору взагалі анекдотичним чином засвердлили і засунули арматуру. Я особисто не знаю такого методу укріплення, адже весь сенс у тому, щоб бетон одразу застигав навколо арматури. Наскільки той міст безпечний, я не можу сказати. Очевидно, тут мають зробити висновки кваліфіковані комісії професіоналів.

Щодо висновків з італійського інциденту для України. Вони зазвичай закінчуються піаром перших осіб і політиків-популістів. А висновок один — треба регулярно з державного бюджету виділяти кошти на капітальні ремонти та поточні ремонти мостів. Це великі гроші, але якщо виділяти їх щорічно, хоча б невелику частину, поступово можна відновити мостове господарство, яке перебувало в занедбаному стані з початку 2000-х років. Кризи 2008—2009 рр., 2013—2014 рр., звісно, вдарили по економіці, державним фінансам. А як знаєте, вважається, що краще збудувати новий об’єкт і попіаритись, перерізаючи стрічку, ніж виконувати марудну роботу з капітального ремонту.