Кліматичні зміни: виклик і можливості для України

Український народ і політики можуть вважати, що існують більш важливіші речі, ніж кліматичні зміни. І вони можуть бути праві - принаймні в короткостроковій перспективі. Тим не менш, українці не повинні ігнорувати безпосередні можливості, які надають європейські зусилля з подолання кліматичних змін для українських політиків як на національному, так і на місцевому рівнях.

«Рік за роком підвищення температури ставить рекорди, а концентрація СО2 зараз значно перевищує 400 ррм»

Немає сенсу повторювати небайдужій частині читачів обсяг доказів, що свідчать про безпрецедентно швидке зростання глобальної температури за останні десятиліття. Рік за роком підвищення температури ставить рекорди, а концентрація СО2 зараз значно перевищує 400 ррм (частин на мільйон). Такого рівні не було від часів Пліоценової ери – останньої епохи неогенового періоду (третинного періоду) в історії Землі 3 млн. років тому. Температури у Пліоценову еру були на 2–3 ° C вище, ніж сьогодні, а рівні моря приблизно на 25 метрів вище поточного часу. Це кліматичний режим, до якого веде нинішня політика, можливо, не до 2100 року, а ще протягом життя наших дітей. Наука насправді не знає, чи такий кліматичний режим сумісний з виживанням нашої цивілізації або навіть власного виду.

«Щоб утримати підвищення температури нижче 2°C, людство повинно зменшити викиди парникових газів щонайменше на 45% до 2030 р.»

Звіт «Глобальне потепління 1.5°C», опублікований Міжурядовою групою експертів з питань кліматичних змін (IPCC) 8 жовтня 2018 року, говорить про те, щоб утримати підвищення температури нижче 2°C, людство повинно зменшити викиди парникових газів щонайменше на 45% до 2030 р. Це абсолютно нереалістично без масштабних і невідкладних зусиль, що перевершують за масштабами такі проекти, як Манхеттен або Аполлон - проекти, які врятували світову демократію і відправили перших людей на Місяць.

Чи може Україна, країна, яка бореться за її свободу і незалежність від безжальної російської агресії, бути частиною таких зусиль? Коротка відповідь - так. Можна - і треба!

Оскільки Сполучені Штати паралізовані республіканцями, які загрузли в запереченні кліматичних змін, і коли Китай не може забезпечити лідерство у світі, Європейський Союз є єдиним політичним гравцем, здатним керувати глобальними зусиллями для збереження клімату нашої планети. Європа, поряд зі США, несе на собі найбільшу історичну відповідальність за кліматичні зміни - удвічі більше, ніж Китай і багаторазово більше, ніж будь-яка інша країна. З майже 10% поточних глобальних викидів парникових газів (ПГ) ЄС є третім за величиною забруднювачем клімату після Китаю та США. Ніхто інший не має історичної відповідальності, економічної ваги і політичного підходу, аби спромогтися розвернути наш шлях до самознищення.

«Треккер Кліматичних дій перелічує Україну поряд з Росією, Саудівською Аравією, США і Туреччиною, в групі «критично недостатніх» країн»

На перший погляд, Україна з 212 млн. тон викидів CO2 у 2017 році може виглядати як забруднювач середнього розміру. Проте, це становить 60% викидів Франції або Італії. Коли ми порівнюємо економічну продуктивність, то номінальний ВВП Франції становить 2,6 трлн. доларів США, а Італії – понад 1,9  трлн. (Міжнародний валютний фонд 2017). Номінальний ВВП України становить 110 млрд.: що приблизно в 24 рази менше, ніж ВВП Франції і в 18 разів менше, ніж ВВП Італії. Очевидно, що вуглецева інтенсивність української економіки є екстремальною - на одиницю продукції Україна викидає у багато разів більше парникових газів, ніж інші країни. І нинішня та планова політика українського уряду теж не радує: саме тому Треккер Кліматичних дій перелічує Україну поряд з Росією, Саудівською Аравією, США і Туреччиною, в групі «критично недостатніх» країн. Політика цих країн може призвести  потепління світу більш ніж на 4°C.

«Щоб врятувати світовий клімат, ЄС повинен взяти на себе сміливу глобальну ініціативу і підтримати кліматичні трансформації також у своїх сусідів і союзників»

Втім йдеться не лише про клімат та нинішню Україну. Для того щоб врятувати світовий клімат, ЄС повинен взяти на себе сміливу глобальну ініціативу і підтримати кліматичні трансформації також у своїх сусідів і союзників. Технології, стратегії та ресурси, що мобілізуються ЄС, здатні створювати та розширювати глобальні ринки, що зробить доступними чисті технології також для бідних країн. Існує багато речей, які ЄС може зробити, щоб врятувати світовий клімат. Хороша новина полягає в тому, що Україна може відігравати дуже позитивну роль у таких зусиллях, таким чином здобуваючи визнання та прихильність з боку ЄС.

«Із розширенням електромережі на східну Україну - і, можливо, також на Туреччину і південний Кавказ – ранками Європейський Союз міг би живитися від сонячної електроенергії з цих країн»

Наприклад, ЄС повинен, - і я вірю, що визнає той факт, що Україна, яка постраждала від війни, у рекордно короткі терміни змогла побудувати третю найбільшу в Європі сонячну електростанцію потужністю 200 МВт у Нікополі. Критики заявляють, що електроенергія з Нікопольської сонячної електростанції буде занадто дорогою. Але це може змінитися, якщо електроенергія з великих сонячних електростанцій, що будуються в Чорноморському регіоні України, буде поставлятися до країн Західної Європи під час їх раннього пікового попиту при піковій ціні на електроенергію.

Сьогодні це не спрацює - але може спрацювати протягом кількох років. Бельгійський професор Ернст нещодавно запропонував сміливу ідею про те, як Європа може різко і швидко збільшити використання сонячної та вітрової енергії, збудувавши високопотужну електромережу, що з'єднує Європу з Гренландією та Північною Америкою. Із розширенням електромережі на східну Україну - і, можливо, також на Туреччину і південний Кавказ – ранками Європейський Союз міг би живитися від сонячної електроенергії з цих країн.

«Однією великою можливістю для Європи та України є швидка електрифікація транспорту, зокрема автобусів та вантажних автомобілів»

Ще однією великою можливістю для Європи та України є швидка електрифікація транспорту, зокрема автобусів та вантажних автомобілів. Китайському місту Шеньчжень вдалося повністю електрифікувати свій автобусний парк з 16 тис. автобусів за 6 років: Європа може зробити те ж саме на континентальному масштабі, одночасно знижуючи ціни на електричні автобуси до або нижче своїх дизельних конкурентів.

З реальним зобов'язаннями зберегти світовий клімат, Європа може повністю електрифікувати парк європейських автобусів і вантажних автомобілів протягом десятиліття - таким чином, знижуючи свої ціни до або нижче своїх дизельних конкурентів. Це, безумовно, відкриває можливості і для української промисловості, і для українських міст. Ми всі - звичайні громадяни, міські менеджери, а також впливові політики - повинні пам'ятати, що кожен літр дизельного палива або бензину, спаленого в наших автомобілях, означає не тільки більше викидів СО2, але й відправляє більше грошей на військову і гібридну військову машину Путіна: чим раніше ми перейдемо до електричної мобільності і позбавимось від нафтової мобільності, тим краще.

Ніхто не каже, що це буде просто. Але це реально і Україна має відіграти певну роль.