Якщо свобода взагалі щось значить, то це право говорити іншим те, чого вони не хочуть чути
Джордж Оруелл, британський письменник і публіцист

«Тут справді відбувається демократичний процес»

Голова Місії «КАНАДЕМ» Ллойд Аксуорті та його заступник Оля Одинська-Ґрод — про ключ до проведення успішних виборів в Україні
28 березня, 2019 - 19:30

Днями до України прибули 110 канадських короткострокових спостерігачів. Таким чином канадська місія спостереження за виборами «КАНАДЕМ» повністю стала укомплектованою. Нагадаємо, уже кілька тижнів у нашій країні працюють 50 довгострокових спостерігачів і 13 членів основної команди та аналітиків. Роль короткострокових спостерігачів, які роз’їдуться по всій Україні групами по дві особи, полягатиме фактично у спостереженні за самим голосуванням.

Тим часом довгострокові спостерігачі спостерігають за всіма аспектами виборчого процесу, включаючи реєстрацію кандидатів, виборчу діяльність, адміністрування виборів, впровадження виборчого законодавства, медіасередовище та вирішення спорів, пов’язаних з виборами. Вони відзначають роль громадянського суспільства, а також участь жінок, внутрішньо переміщених осіб та меншин у виборчому процесі. Довгострокові спостерігачі доповідають свої зауваження основній групі в Києві, а свій аналіз представлять у заключному звіті.

Щоб детальніше дізнатися, яку мету переслідує «КАНАДЕМ», беручи участь у спостереженні за виборами в Україні, чи готова Україна до проведення цих президентських виборів і чим вони відрізняються від попередніх, «День» з’ясовував в інтерв’ю з головою спостережної місії «КАНАДЕМ» паном Ллойдом АКСУОРТІ та його заступником пані Олею ОДИНСЬКОЮ-ҐРОД. Почали розмову з їхньої мотивації стати спостерігачами під час нинішніх президентських виборів в Україні.

«КАНАДА БУЛА ДУЖЕ АКТИВНОЮ ТА ПРИСУТНЬОЮ В БАГАТЬОХ КРАЇНАХ В ЯКОСТІ СПОСТЕРЕЖНОЇ МІСІЇ»

Ллойд АКСУОРТІ: — Спостереження за виборами є важливою частиною виборчого процесу. Адже у виборців має бути відчуття впевненості, що люди спостерігають та оцінюють цей процес. І будь-яка демократія потребує такої інформації та, якщо хочете, доказів. Навіть у самій Канаді спостереження за виборами стало природним процесом.

2016 року я брав участь у Місії спостереження від ОБСЄ на виборах у Перу, де вибори були великим викликом. Для цього слід згадати історію з Фудзіморі. І наша мета була в тому, щоб спостерігати за тим, що там відбувалося, і думаю, багато канадців мають досвід участі в Місіях спостереження за виборами. Це щось на зразок внеску, який вони роблять у забезпечення демократичного процесу, що відбувається на сьогодні в Україні.

Оля ОДИНСЬКА-ҐРОД: — Я дуже зацікавлена у виборчому процесі в Канаді, і, звісно, я також зацікавлена в демократії і в тому, щоб мати можливість брати участь у спостереженні за виборами в інших країнах світу. І як людина, яка має українсько-канадське походження, я можу сказати, що Канада має дуже тісні зв’язки з Україною. У Канаді проживає 1,3          млн мешканців, які ідентифікують себе канадцями з українським походженням.

Однак більшість наших спостерігачів не мають українсько-канадського походження, і вони представляють різні верстви населення. Канада — мультикультурна країна. Представники канадського суспільства мають дуже гарне враження про Україну, і, думаю, вони дуже раді брати участь у нашій Місії спостереження за виборами.

Особисто мені запропонував обійняти посаду заступника голови Місії Пол ЛаРоз Едвардз — виконавчий директор «КАНАДЕМ». Крім того, я була задіяна у виборчому процесі України з 2001 року.

— Пані Оля, зважаючи на те, що ви багато разів були спостерігачем на виборах в Україні, що ви думаєте про відмінність між попередніми виборами та нинішніми?

— Відмінність між виборами, мабуть, полягає у підготовчому процесі. Зараз ЦВК працює набагато професійніше. Але загалом я б сказала, що виборчий процес та підготовка до виборів ідуть згідно з планом.

«СПОСТЕРІГАЧІ ОБИРАЮТЬСЯ НА БАЗІ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ТА РЕГІОНАЛЬНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА»

— Які головні завдання стоять перед канадською Місією спостереження, на якому принципі обиралися спостерігачі і хто оплачує цю Місію?

О. О.-Ґ.: — Перш за все, хочу відзначити, що Місія спостереження фінансується канадським урядом, який надає кошти на конкретні проекти. На забезпечення демократичного процесу, на розміщення спостерігачів та їхнє навчання і боротьбу з дезінформацією. Спостерігачі обираються на базі гендерної рівності та регіонального представництва. Серед спостерігачів будуть представники із усіх провінцій Канади. Також враховується вікова демографія, щоб надати можливість брати участь у демократичному процесі якомога більшій кількості канадців.

— Оскільки було згадано про навчання спостерігачів, то виникає питання, яка головна мета такого навчання, пояснити їм їхню роботу?

Л. А.: — Зараз, коли ми розмовляємо (інтерв’ю записано вранці 27   березня. — Авт.), розпочинається тренінгова сесія для канадських спостерігачів. Усі довгострокові спостерігачі, які перебувають тут упродовж декількох тижнів, будуть спілкуватися зі спостерігачами, які прибули лише вчора. Вони розповідатимуть своїм колегам про плани розміщення для спостереження за виборами, що вони вже бачили, за чим спостерігали, і забезпечуватимуть свого роду лідерство у спостереженні за процесом підготовки та проведенням голосування на місцевому і регіональному рівнях.

Варто відзначити, що Центральна виборча комісія справді зробила багато вдосконалень, змін і робить свою роботу так, що, думаю, багато інших країн могли б повчитись у неї. Тому я думаю, нам, спостерігачам, також корисно це помічати, бо ми завжди шукаємо кращі практики, приклади, які забезпечують сильну підтримку та посилення виборів.

«УКРАЇНА МОЖЕ НАС НАВЧИТИ ЩОДО ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ»

— Пане Аксуорті, яка ваша думка про готовність ЦВК забезпечити можливість внутрішньо переміщеним особам для голосування в Україні?

Л. А.: — Я маю особливий інтерес до внутрішньо переміщених осіб як голова Світової ради у справах біженців. Останні півтора року ми докладали зусиль для розв’язання цілого комплексу проблем, що існують у світі, зокрема в тих регіонах, де перебуває дуже багато біженців та внутрішньо переміщених осіб. Таким чином, світова рада дійшла висновку, що у світі немає досить міцних рамок міжнародного права щодо внутрішньо переміщених осіб, які насправді є поза увагою світової спільноти. І ми рекомендували у своєму поданні посилити зобов’язальні межі міжнародного права щодо внутрішньо переміщених осіб. Інший шлях полягає в розподілі відповідальності. Деякі країни стикаються з такою проблемою, як внутрішньо переміщені особи, які потребують допомоги, в тому числі в отриманні різних послуг з боку держави. І тому одне з основних наших завдань полягає в тому, щоб забезпечити сильні міжнародні зобов’язання щодо таких осіб. І те, що відбувається тут, в Україні, виходить за межі моїх уявлень. Гадаю, я можу багато чого навчитися, дізнатись про ситуацію щодо внутрішньо переміщених осіб і як Україна справляється з нею. Що дуже важливо, певною мірою Україна може нам допомогти перевизначити створення меж зобов’язального міжнародного права щодо внутрішньо переміщених осіб.

«САМ ФАКТ ПРИСУТНОСТІ СПОСТЕРІГАЧІВ УЖЕ МАЄ ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ»

— Наскільки я зрозумів, чи не однією з головних цілей участі канадської Місії спостереження у виборах є зміцнення демократичного процесу в усьому світі. Пані Олю, чи можете ви сказати, що ваша особиста участь як спостерігача і канадської Місії спостерігачів загалом вплинула на демократичний процес в Україні?

О. О.-Ґ.: — Я думаю, що сам факт присутності спостерігачів, які цікавляться ситуацією в Україні, уже має позитивний вплив. На мою думку, демократію в Україні зміцнює той факт, що за посаду президента змагаються 39 кандидатів. Іншою позитивною стороною, яка дещо відрізняється від нашого суспільства в Канаді, є те, що у нас, можливо, менше кандидатів, але тут справді відбувається демократичний процес.

Л. А.: — Я звик до того, що я радше виступаю як об’єкт спостереження, аніж сам спостерігаю. Я обирався на посаду депутата парламенту Канади на дев’яти виборах підряд. І важливість цих виборів полягає в усвідомлені, що ви є уразливими. У Канаді, якщо хтось змагається за посаду, то у нас дуже рідко присутня незалежна третя партія — спостерігачі. А коли місія спостерігачів працює, це дає змогу неупереджено подивитися свіжим оком на ситуацію ззовні, а не лише ізсередини. У нас діє парламентська система. І на кожних виборах відбувається змагання за кожним столом. У цьому виборчому процесі задіяні різні партії, а також сторонні особи можуть зробити коментарі з цього приводу. І проблеми розв’язуються на кожних  виборах, включаючи місцевий рівень громад. І це ключ, щоб мати ефективні вибори. І в цей процес мають бути залучені громади. І ще одна з речей, яка може допомогти, — це наявність закордонних спостерігачів.

«УКРАЇНЦІ МАЮТЬ ВЕЛИКИЙ ВИБІР»

— То, підсумовуючи, чи можете ви сказати, що Україна на всіх рівнях готова до цих президентських виборів?

Л. А.: — Зважаючи на те, що я бачив досі, то моя відповідь буде — «так». І це будуть дуже цікаві вибори, в яких беруть участь 39 кандидатів. Тому українці мають великий вибір.

— Пане Аксуорті, цікаво почути вашу думку і загалом враження про Україну: що вас найбільше вразило в нашій країні?

Л. А.: — Будучи міністром закордонних справ, я протягом багатьох років працював дуже тісно з українцями, зокрема щодо питання знищення протипіхотних мін. Я є автором відповідної Угоди. Тому я провів багато часу в Україні, працюючи над знищенням залишків цього озброєння.

Знову-таки, я отримав з боку українців дуже великий інтерес та підтримку, яку й досі відчуваю. Більше того, можу додати, що я виріс на півночі Вінніпега, який є столицею канадців українського походження. А я належав до меншини, яка ніби перебувала на іншому боці. Але я з дитинства знаю, що таке голубці, пироги й багато інших смаколиків. І мене часто запрошували на недільні обіди, і це було щось на зразок великого бонусу. І відтоді я завжди захоплювався українською кухнею.

О. О.-Ґ.: — Я бачу багато різних елементів поступу в Україні, починаючи з зовнішніх ознак, так би мовити, фізичної природи. Я приїжджаю в Україну з 1998 року і щоразу помічаю тут багато позитивних змін: гарні будинки, все так динамічно, і загалом спостерігається покращення життя. Я із захопленням дивлюсь на українську індустрію моди. Це просто світовий феномен. Я бачу дуже прогресивну європейську країну, яка розвивається. І звісно, Київ став прекрасним метрополісом. Тому я маю дуже позитивне враження про Україну і про те, що тут відбувається.

Л. А.: — Якби я мав можливість ідентифікувати один специфічний досвід, то це було 2014 року. Тоді я прибув до Києва у складі групи НДІ, яка робила попередню оцінку тодішніх президентських виборів. Під час перебування в центрі міста, де відбувався Майдан, я усвідомив відданість та реальні почуття людей, які захищали свої права. Це було просто незвичайно і зайшло відгук в усьому світі.

«Я ЗАКЛИКАЮ КОЖНОГО — ПРОГОЛОСУВАТИ»

— Наостанок, що б ви хотіли сказати через нашу газету українцям, більшість яких заявила, що братимуть участь у голосуванні в неділю?

Л. А.: — Як ми кажемо в Канаді, голосуйте на виборах.

О. О.-Ґ.: — Я також закликаю кожного — проголосувати, особливо молодих людей. Це ваш привілей і ваш обов’язок.


ДОВІДКА «Дня»

Організацією «КАНАДЕМ» було здійснено понад 130 місій спостереження в більш ніж 40 країнах, що значним чином вплинуло на зміцнення демократичного процесу в усьому світі. «КАНАДЕМ» направила близько 2000 спостерігачів протягом 11 місій спостереження за виборами в Україні, починаючи з 2004 року. Місія спостереження за виборами «КАНАДЕМ» діє згідно з Декларацією принципів міжнародного спостереження за виборами, яку було ухвалено ООН 2005 року.

ЗВІТИ КАНАДСЬКОЇ МІСІЇ

Канадська місія оприлюднить попередній звіт після дня виборів в Україні, в якому надасть початкову оцінку виборчого процесу. Загальні висновки місії будуть представлені в остаточному звіті наприкінці виборчого процесу, через кілька місяців. Остаточний звіт надасть рекомендації щодо покращення виборчих процесів у майбутньому.

Ллойд АКСУОРТІ

— видатний канадський політик, державний діяч та академік. Нині він є головою Світової ради у справах біженців та одним із провідних голосів Канади щодо глобальної міграції та захисту біженців. Протягом своєї 27-річної політичної кар’єри він служив у Законодавчій асамблеї Манітоби, а пізніше у федеральному парламенті протягом 21 року. Обіймав кілька посад уряду, зокрема міністра зайнятості та імміграції, міністра з прав жінок, міністра транспорту, міністра трудових ресурсів, міністра західної економічної диверсифікації, а також міністра закордонних справ протягом 1996—2000 років.

2014 року він відвідав Україну як член передвиборчої Місії спостереження за президентськими виборами під кураторством Національного демократичного інституту (НДІ).

Він також є членом Консультативної ради організації «Чесні вибори Канада» (Fair Vote Canada) та Центру публічної дипломатії USC.

1997 року Ллойда Аксуорті було номіновано на Нобелівську премію миру за роботу над забороною протипіхотних мін. Через рік він одержав премію «Північ-Південь», присуджену Радою Європи за його зусилля у створенні Міжнародного кримінального суду та Протоколу про дітей солдатів.

2015 року Ллойд Аксуорті одержав почесний ступінь «Компаньйон» Ордена Канади — найвищу державну відзнаку Канади. 2017 року генерал-губернатором Канади нагороджений медаллю Пірсона за мир.

Оля ОДИНСЬКА-ҐРОД

— досвідчений професіонал, має досвід роботи в галузі логістики та управління асоціаціями в декількох канадських корпораціях, включаючи пивоварні заводи Molson, корпорацію виробників квітів Онтаріо та квітів Канади. Була виконуючим обов’язки виконавчого директора Українського канадського конгресу (UCC), де з 2016 року обіймає посаду члена Ради директорів, що представляє Українську канадську штаб-квартиру соціальних служб Канади (UCSS).

Нещодавно закінчила дев’ятирічний термін в якості виконавчого директора Української національної федерації Канади — однієї з найстаріших і найбільших українських канадських організацій, яку було засновано 1932 року. (Федерація утворена в результаті злиття трьох груп: Канадської асоціації українських ветеранів війни, Організації українських жінок Канади та Української національної федерації молоді Канади.)

Оля Одинська-Ґрод брала участь в управлінні декількома місіями зі спостереження за виборами в Україні на різних посадах, у тому числі:

Місії у 2004—2009 рр. під управлінням Українського канадського конгресу в якості операційного директора;

2010 р. — директор з логістики, «CANADEM»;

2012 р. — директор з логістики, фінансів та безпеки, «CANADEM»;

Нагороджена відзнакою за волонтерство урядом Онтаріо.

2018 року її нагороджено медаллю Шевченка вищого ступеня визнання за розвиток спільноти з боку Українського канадського конгресу. Здобула визнання на національному рівні за особистий видатний добровільний внесок у розвиток української канадської громади.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: