За результатами круглого столу «Порушення прав корінних народів у Російській Федерації», що відбувся 7 грудня у Комітеті у закордонних справах Верховної Ради України (ВРУ), його учасники закликали українську владу, представників України в міжнародних організаціях і міжпарламентських асамблеях порушити перед європейською та світовою спільнотою питання про становище корінних народів у Росії та потребу дієвого захисту їхніх прав. Про це йдеться в проекті резолюції.
Відкриваючи захід, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна ГОПКО наголосила, що проблема порушення прав корінних народів у Росії залишається поза увагою і в Україні, і світі, але стосується доль мільйонів людей у сусідній країні. «Від розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить і майбутнє РФ, і всього регіону Східної Європи та Північної Азії», - повідомила вона і додала, що для України надзвичайно важливо виявити солідарність і змобілізувати міжнародну спільноту на підтримку людей, які борються за свої громадянські права.
Депутат ВРУ, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат ЧУБАРОВ звернув увагу, що «Росія – величезна за обсягами держава, на території якої живуть десятки поневолених у різні періоди Російської Імперії та Радянського Союзу народи, які мають право на самовизначення, згідно з міжнародним правом».
Політолог Ростислав МАРТИНЮК пояснив, чому така велика увага прикута саме до корінних народів у Росії. По-перше, за його словами, території, які займають корінні народи РФ в європейській і азійській частині, є найбільшими у світі. А по-друге, корінні народи РФ «переживають глибоку кризу ідентичності через специфіку сучасного режиму, який за останні 20 років набув чітких рис тоталітарного та нелояльного до прав корінних народів», наголосив експерт. При цьому він назвав деякі факти, які пояснюють, «чому Росія так хворобливо реагує на будь-яку спробу говорити про права корінних народів». Він зазначив, що на території, де вони проживають, зосереджені більшість корисних копалин країни, а відповідно до декларації ООН корінні народи мають право на ренту, участь у розподілі благ від продажу та видобутку копалин. Зокрема, 70% нафтопереробної промисловості РФ зосереджено в Башкортостані, 90% видобутку нафти і газу, олова, золота, платини – в Ямало-Ненецькому автономному окрузі та Ханти-Мансійському автономному окрузі – Югра, 90% видобутку урану – в Республіці Комі.
При цьому він навів приклад Республік Карелія і Тива. Ростислав Мартинюк відзначив, що частка корінного населення в Карелії поступово зменшується протягом останніх 30 років і сьогодні сягнула критичної цифри 11% від загальної кількості населення. Крім того, тут фактично відсутня освіта національною мовою. За його словами, тиск на кареломовних громадян Республіки Карелія настільки брутальний, що громадськими діячами зареєстровані факти, коли на розмову до слідчих ФСБ запрошуються люди, які «постоянно разговаривают на карельском». «Сьогодні Україна, як країна, яка має міжнародні зобов’язання, повинна виробити свою позицію відносно цих фактів і виступити на захист корінних народів», - підсумував він.
Тим часом депутат ВРУ Сергій ВИСОЦЬКИЙ зазначив, що коли ми говоримо про нинішню політику РФ, «треба не забувати, що ми повинні говорити не тільки про питання корінних народів, але й про питання пригнічення прав громадян РФ у так званих національних республіках РФ, які можуть бути не корінними, але чиї права на державність, здобуття власної незалежності, на те, щоб їх мова та культура домінувала на території, пригнічуються».
Крім того, обговорення під час цього круглого столу стосувалося ситуації з пригніченням корінних народів в Ідель-Уралі: республіках Мордовія, Чувашія, Марій Ел, Татарстан, Удмуртія і Башкортостан. «Наші народи намагаються знищити протягом близько 700 років. 700 років постійного тиску, намагання, щоб ми забули свою історію, мову, віру, культуру», - наголосив під час заходу співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал» Сиресь БОЛЯЄНЬ. Він пояснив, що з цього року рідні мови в республіці вивчаються факультативно, зменшується кількість періодичних видань національними мовами, фільми не дублюються ними. «Але незважаючи на це, бачимо національно-визвольний рух, ріст свідомості по всіх республіках, особливо жвавий у Башкортостані, Татарстані», - підкреслив він.
Народний депутат Ігор ЛУЦЕНКО у свою чергу пояснив, що захист прав корінних народів Росії – надзвичайно перспективний напрям міжнародної політики України. «Якщо проаналізувати глобус світу, то ніхто, крім українців, не розуміє краще поневолені народи, котрі зараз у цій тюрмі, у Російські Імперії, досі знаходяться, - сказав він і продовжив: - Відповідно, у нас, як у країни, є можливість стати найкращим помічником цих народів. Більше того, я вважаю обов’язком того, хто звільнився, допомогти тим, хто ще не звільнився. І я дуже сподіваюся, що це стане напрямом діяльності не просто громадян, громадських організацій, окремих депутатів, а офіційним процесом в рамках нашої державної машини, яка має для цього повноваження, ресурси та певний авторитет у світі».
Заключний блок круглого столу стосувався ситуації на Північному Кавказі, Кубані та Донщині. Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова Сергій ПАРХОМЕНКО звернув увагу, що північнокавказький регіон має трохи іншу специфіку проблем, ніж Ідель-Урал, і однією з ключових проблем є наростаючий міжетнічний конфлікт у ньому, хоча й мовне питання тут також є не менш важливим.
Обговорення підсумувала Ганна Гопко, яка наголосила, що наступними кроками у розгляді питання можуть бути, по-перше, створення неформального міжфракційного депутатського об’єднання, яке би відслідковувало порушення прав корінних народів РФ. По-друге, «було б добре напрацювати проект постанови чи звернення ВРУ до парламентів світу, міжнародних організацій, парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ із конкретними закликами щодо (моніторингу – Ред.) порушення норм міжнародного права і захисту народів, які борються за свої громадянські, національні права», підкреслила вона. По-третє, метою є, щоб, разом з питанням звільнення українських військовополонених і політичних в’язнів, проблема порушення прав корінних народів РФ стала ще однією з тем, яку Україна намагатиметься захищати в рамках своєї зовнішньополітичної діяльності, зокрема на січневих засіданнях сесії ПАРЄ, лютневій сесії ОБСЄ, засіданні міжпарламентського союзу в ООН.
Наталія ПУШКАРУК, «День»
