У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Великі маневри

Тривога в сусідніх державах, поза сумнівом, зберігатиметься аж до закінчення навчань «Захід-2017» і виводу з Білорусі всіх додаткових російських контингентів
29 серпня, 2017 - 18:19
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Навчання російських військ «Захід-2017», які повинні скоро розпочатися в Білорусі (офіційно термін їх проведення — з 14 по 20 вересня), вже встигли глибоко занепокоїти всіх західних сусідів Росії, враховуючи і ту країну, де вони проводяться. Згідно з офіційними даними російського Міністерства оборони, в маневрах буде задіяно 13 тисяч осіб. Але деякі спостерігачі висловлюють побоювання, що реальна чисельність російських військ може досягти і 100 тисяч осіб (інакше навіщо для перевезення військ і техніки задіяно 4 тисячі вагонів, тоді як на попередніх навчаннях такого типу — лише 63). При цьому припускається, що значна їх частина може залишитися в Білорусі і після завершення маневрів, причому на невизначений термін. Як варіант висувається припущення: війська все ж покинуть Білорусь, а ось бойова техніка залишиться, що полегшить розгортання на території Білорусі російських військ у разі виникнення кризової ситуації.

Російські експерти заперечують західним колегам: з 13 тисяч солдатів, які в ході навчань повинні діяти на території Білорусії, російських буде лише 3 тисячі, а цифра в 100 тисяч осіб вийшла внаслідок підсумовування всіх військ, які будуть брати участь на різних етапах маневрів «Захід». Водночас російські експерти визнають, що навчання розташовуватимуться одночасно на території двох країн, не лише в Білорусі, а й у прикордонній Смоленській області. А ось про те, що відбуватиметься на російській території, ніхто не знає. Західних спостерігачів Росія має намір допустити лише на останньому етапі навчань і лише на території Білорусі. Точно невідомо, скільки саме російських військ буде зосереджено в прикордонних із Білоруссю районах. А в усіх ще свіжа в пам’яті помилка американської розвідки, що пропустила концентрацію російських військ у Криму на початку 2014 року, перед самою окупацією й анексією півострова. До речі, в навчаннях також бере участь російський Балтійський флот, хоча Білорусь — країна сухопутна, і виходу до моря не має. І це, із зрозумілих причин, викликає занепокоєння в державах Балтії.

Тривога в європейських країнах НАТО, так само, як і в Україні, і в самій Білорусі, пов’язана з двома найбільш небезпечними сценаріями, за якими гіпотетично можуть розвиватися маневри «Захід». Перший із цих алармістських сценаріїв передбачає, що значні контингенти російських військ залишаться в Білорусі на невизначено довгий термін. А це створює одразу дві загрози. По-перше, за умови присутності своїх військ Росія може інспірувати державний переворот, скинути Олександра Лукашенка та посадити в Мінську проросійський і повністю залежний від Москви уряд, як ті, що зараз сидять у Донецьку і Луганську. Такий сценарій був виконаний Сталіним улітку 1940 року в Латвії, Литві й Естонії. Тоді в країни, де вже знаходилися радянські військові бази, були додатково введені значні контингенти Червоної Армії, які багато в разів перевищували чисельність латиської, литовської й естонської армій. І радянські війська легко скинули місцеві уряди й анексували балтійські держави.

Нагадаю, що збройні сили Білорусі налічують усього лише 48,5 тисячі осіб, не враховуючи цивільний персонал. При цьому сухопутних військ — лише 16,5 тисячі осіб, рахуючи і цивільний персонал. Із урахуванням 6 тисяч бійців сил спеціальних операцій і 2—3 тисяч бійців воєнізованих міліційних (поліцейських) формувань (120 тисяч військ територіальної оборони як боєздатна сила існують лише на папері) для надійної нейтралізації білоруської армії може знадобитися контингент російських сухопутних і повітрянодесантних військ в 50—60 тисяч осіб. Коли такий контингент опиниться на території Білорусі, Лукашенко може по-справжньому злякатися, а разом із ним — і країни НАТО.

Не те щоб у Брюсселі та в інших атлантичних столицях настільки зворушливо ставляться до збереження при владі «останнього диктатора Європи» (Путіна, вочевидь, вважають «останнім диктатором Євразії»). Швидше навпаки. Але європейців і американців дуже лякає перспектива створення багаточисельного угрупування російських військ у Білорусі. Це створить загрозу насамперед для країн Балтії. Зараз Росії важкувато розпочати проти них війну, навіть розраховуючи, що НАТО не встигне швидко та належним чином зреагувати на російську агресію. Адже зараз безпека Литви, Латвії й Естонії забезпечується передусім тим, що в разі вторгнення на їх територію російських військових загонів, навіть у рамках гібридної війни, Польща, для якої подібний розвиток подій є смертельною небезпекою, вочевидь завдасть основними силами своєї армії удару по Калінінградській області, яка в цей час буде незахищеною. Варшава може дозволити собі таку стратегію, оскільки російське сухопутне угрупування в Білорусі поки що незначне і може бути нейтралізоване меншою кількістю військ польської армії. Ситуація зміниться, якщо російські сухопутні війська в Білорусі налічуватимуть хоч би 25—30 тисяч осіб із відповідною кількістю танків та іншої бойової техніки. Тоді поляки будуть змушені тримати основну частину своєї армії проти Білорусі і не ризикуватимуть вдарити по Калінінграду. Тому якщо в Білорусі залишаться угрупування в 25—30 тисяч російських сухопутних військ, це може кардинально змінити баланс сил у регіоні, і країни Балтії будуть беззахисними перед можливою російською агресією.

Другий алармістський сценарій передбачає, що російський контингент, що залишиться в Білорусі після навчань, може завдати удару по Україні, причому там, де Київ його найменше чекає. Але такий удар можливий лише в рамках великої війни Росії проти України і потребує зосередження в Білорусі не менш ніж 50-тисячного російського сухопутного угруповання. Але така концентрація військ буде зафіксована засобами об’єктивного контролю країн НАТО, передусім США, і викличе у відповідь певні дії. Тому мені за логікою вбачаються нереальними обидва сценарії — як із поваленням Лукашенка, так і з вторгненням в Україну. Проте тривога в сусідніх державах, поза сумнівом, зберігатиметься аж до закінчення навчань «Захід-2017» і виводу з Білорусі всіх додаткових російських контингентів. Путіну ніхто не вірить, і в Європі побоюються найнеймовірніших кроків з його боку. Адже захоплення Криму та Донбасу теж заздалегідь логічно не прораховувалося.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments