VIP-Стравінський
Перший концерт було присвячено знаменитому російському композитору Ігорю Стравінському, 120-рiчний ювілей якого відзначали цього року в усьому світі. Творчість Ігоря Федоровича багатогранна. Слід пам’ятати, що коріння Стравінських пов’язане з Волинню та Києвом. Батько композитора був чудовим співаком, гарно малював, мав розкішний бас. Його називали попередником Федора Шаляпіна. Кілька років виступав у Київській опері, потім став прем’єром Маріїнського театру. Федір Гнатович був різносторонньо обдарованою людиною. У його репертуарі було багато українських народних творів. Коли Рєпін створював свою картину «Запорожці», то співак позував для типажу похмурого осавула. Свою любов до «пісенного краю» — так Стравінський-старший називав Україну — він передав своєму синовi. В Устилузі на Волині (колишньому маєтку композитора), де сьогодні діє меморіальний музей Стравінського, зберігаються унікальні експонати. Зокрема, партитури балетів «Петрушка» і «Весна священна», якi Ігор Федорович майже повністю написав у тому будинку. Про це й інші цікаві факти розповіла музикознавець Олена Дьячкова, яка вела вечір у посольстві. У програмі прозвучали мініатюри, які можна назвати афоризмами композитора, де в зашифрованому вигляді викладено думки Ігоря Федоровича. У невеликому концерті ансамбль «Київська камерата» виконав твори різних творчих періодів маестро. Наприклад, пісня на слова Городецького «Весна монастирська», написана у 1908 році, є своєрідним передвісником його знаменитої «Весни священної»: релігійна тематика переросла в язичницьку Русь. Ми почули різного Стравінського. Так, «Примовки» для голосу і восьми інструментів знайомлять із російським періодом творчості композитора, а «Історія солдата» й «Аполлон Мусагет» — із зарубіжним.
Зі слів художнього керівника «Камерати» Валерія Матюхіна, програму вечора музиканти вибирали самі. Але через обмеження у часі їм довелося скорочувати виступ. Присутні на концерті посли країн, акредитованi в Україні, поспішали на наступну зустріч, на яку їх запросив прем’єр-міністр Віктор Янукович. Тому виконали лише четверту частину запланованого репертуару.
Після концерту російський посол Віктор Черномирдін підкреслив:
— Вечори на зразок нинішнього проводитимемо регулярно, знайомлячи гостей з великими майстрами, які зробили особливий внесок у культуру. Ми не прив’язуватимемося тільки до певних конкретних дат і ювілеїв, це обов’язково будуть значущі фігури і особистості, які прославили не тільки Росію, але й Україну. Хочу подякувати ансамблю «Київська камерата» і співачці Людмилі Войнаровській за чудове виконання творів Ігоря Стравінського і прекрасний вечір, який вони подарували всім присутнім. Шкода, що у нас невеликий зал і ми не змогли запросити більше гостей. Судячи з теплої реакції слухачів, наш почин сподобався. Можливо, в майбутньому на свої акції запрошуватимемо не тільки українських, але й російських майстрів.
Гостями вечора були політики, дипломати, бізнесмени, вчені, представники громадських організацій, діячі культури.
— Ми сьогодні сприймаємо твори композитора інакше, ніж сто років тому. Тепер Ігор Федорович — класик світової культури, людина світу. Нинішній концерт став знаковою подією, — вважає голова Спілки композиторів України Михайло Степаненко. — 120-річний ювілей маестро — особлива дата, і цей рік оголошено ЮНЕСКО «Роком Стравінського. Нині закінчується «Рік України в Росії». Ми перебуваємо напередодні «Року Російської Федерації в Україні». Цей вечір можна назвати невеликою репетицією майбутніх заходів.
Ігор Стравінський так само належить до російської культури, як і до української. Нещодавно ми разом із відомим диригентом Ігорем Блажковим, який знав композитора особисто і листувався з ним, переглядали архівні документи, присвячені роду Стравінських. Виявилося, що предок композитора в 1597 році був війтом (мером) Києва. Стравінські — батько і син — у своїй творчості тісно пов’язані з Україною. Ігор Федорович сам писав, що «у мені є частина української крові, чим я дуже пишаюся». У маєтку свого тестя Носенка — в Устилузі — народилося кілька творів Ігоря Федоровича. Ми хочемо на київському будинку (Лютеранська, 28), у якому жила сім’я Носенків, відкрити меморіальну дошку.
У сьогоднішньому концерті прозвучала класика Стравінського: ремісценція XVIII століття — в сюїті з балету «Пульчинелла». Його любов до фундаментальних пластів російської музики — в «Примовках», прекрасно виконаних співачкою Людмилою Войнаровською. Ансамбль «Київська камерата» під керівництвом Валерія Матюхіна, який показав невеликі фрагменти творів композитора, зумів створити камерну, доброзичливу і дещо ностальгічну обстановку вечора. Музика, що прозвучала в цій програмі, викликає найсвітліші почуття, об’єднує народи і країни.
Почин росіян провести музичні вечори гаряче підтримав художній керівник і диригент Національного симфонічного оркестру України Володимир Сиренко, підкресливши: «Чим більше музики звучатиме, тим краще. Є багато особистостей, про яких не можна забувати. Стравінський — композитор світу. Добре, що його нещодавній ювілей став причиною ще раз згадати про маестро».
Зі слів організаторів циклу, творчі вечори в російському посольстві проводитимуть раз на три місяці, повідомивши по секрету, що наступну програму планують присвятити великому басу — Федору Шаляпіну.
