Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

12 днів «відлиги»

Як вплинула валютна лібералізація на банківський ринок України?
19 лютого, 2019 - 11:02
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Лібералізація мотивує банки переглянути бізнес-модель. Такої думки дійшли представники ринку під час обговорення Закону «Про валюту і валютні операції», який запрацював з 7 лютого. В дискусії щодо подальших кроків із лібералізації валютного ринку та передумов для їх здійснення взяли участь голова НБУ Яків Смолій, думку банків представляли голова правління Raiffeisen Bank Aval Володимир Лавренчук та заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Нагадаємо, з 7 лютого Національний банк дозволив репатріацію дивідендів у іноземній валюті за 2018 рік. При чому також збільшено дозволену суму репатріації дивідендів — з $7 млн до 7 млн євро в місяць. Крім того, бізнесу вже не потрібно резервувати кошти в гривні для покупки валюти за один день до проведення цієї операції — правило «Т+1» скасовано. Збільшено терміни розрахунків з 180 до 365 днів за зовнішньоекономічними контрактами. Операції за експортно-імпортними контрактами на суму менш ніж 150 тис. грн відтепер не вимагають валютного нагляду. Знято заборону на використання рахунків за кордоном. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції — їх замінила система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро — для фізичних осіб). Для фізичних осіб з’явилася можливість обміну валюти он-лайн.

«У перший день, за даними банків, українці купили близько $4 млн он-лайн. У наступні дні ажіотаж суттєво спав. Так, за інформацією одного з найбільших банків, на цьому тижні обсяги купівлі валюти он-лайн зменшились удвічі. Ми наразі дивимось, у цілому, як реагуватиме ринок на нововведення і деякі з обмежень, наприклад, з репатріації дивідендів, поступово плануємо знімати. Зокрема, останнє стримує інвестиційну привабливість, і тому його зняття є пріоритетом для нас. Але спочатку нам треба подивитися, як поводитиметься ринок у відповідь на вже здійснену лібералізацію», — наголосив голова НБУ.

Він також додав, що повна лібералізація неможлива лише за рахунок закону. Щоб подальша валютна лібералізація не поставила під загрозу фінансову стабільність, паралельно необхідно контролювати вивід капіталу в офшори, впровадивши План дій BEPS в Україні. Також важливо, щоб Верховна Рада схвалила законопроект про «спліт», який допоможе підвищити якість регулювання небанківського фінансового ринку. Ці кроки допоможуть прийти до повної прозорості руху капіталу, і більше не буде потреби стримувати його за допомогою валютних обмежень.

Своєю чергою, Володимир Лавренчук акцентував увагу на різниці між валютним контролем (який був) та валютним наглядом (який впроваджується). На сьогодні банкам делегується можливість самостійно визначати систему заходів валютного нагляду. Він може базуватися на різних критеріях. Адже кожен має знати свого клієнта. «Ми виділили три ключові вигоди. Перший — форварди та валютні свопи. Якщо раніше це було пов’язано з хеджуванням ризиків щодо експортно-імпортним контрактам, то наразі — і з кредитними операціями. Хеджування розширилось. Це максимум страхування ризиків. Тому і клієнти, і інвестори почуваються краще. Друге — можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках для експортних та імпортних операцій, інвестування. Це додана вартість для інвесторів. Третє — дрібні операції до 150 тис грн не потребують нагляду. Це зменшення рутинних процесів. Paperless, painless, common sense. Чого ми давно прагнули», — пояснив пан Лавренчук.

Також він додав, що лібералізація штовхає банки переглянути бізнес модель, більше інвестувати в персонал, щоб ще більш якісно надавати банківські послуги.

Цю думку підтримав і Антон Тютюн. Він зазначив, що закон про валюту позитивно сприймається банками, а подальші кроки щодо валютної лібералізації — вітаються. Застарілий декрет та 56 підзаконним актом було замінено новим законом та 7 постановами, які згруповані по напрямках. «Ажіотажу після впровадження закону про валюту ми не бачимо. Це ринкові вимоги, яких потребує час. Але механічних рішень його впровадження немає. Однозначно, банкам слід ставати більш професійними. Ми також проводимо різноманітні навчання персоналу, адже маємо відповідати вимогам часу», — додав він.

Крім того, говорили про інші новації, які є важливими для споживача. До прикладу, можливість вибору працівниками банку для отримання зарплати, так зване зарплатне рабство, електронізацію. В НБУ наголосили, що вже шість банків підключились до BankID НБУ, і ще близько 10 — у процесі. І пріоритетом цього року є збільшення доступності цієї послуги для користувачів. Крім того, віддалена ідентифікація є дешевшою для банків, ніж обслуговування клієнтів у відділеннях, тому банківська система має бути зацікавлена у впровадженні цього сервісу та підключенні до системи BankID НБУ.

На завершення, учасники висловили думку щодо макроекономічної стабільності в 2019 році. Яків Смолій наголосив, що попри подвійні вибори НБУ не бачить ризиків для макрофінансової стабільності, яка була напрацьована за останні кілька років. «Минулий рік ми закінчили з інфляцією 9,8%, і тренд у бік її зменшення зберігається. В січні вона знизилася ще до 9,2%. Ми очікуємо, що на кінець цього року вона уповільниться до 6,3%,а наступного — сягне цілі НБУ 5%. Якщо буде сприятлива макрофінансова ситуація, і наші очікування щодо зниження інфляції будуть справджуватися, НБУ може перейти до пом’якшення монетарних умов. А це — зменшення облікової ставки, збільшення можливостей для кредитування бізнесу по нижчій вартоcті ресурсів. Одне з ключових завдань НБУ на 2019 рік — створення умов для пожвавлення кредитування корпоративного сектору», — пояснив він.

Зі свого боку Володимир Лавренчук зазначив, що навіть під час воєнного стану банки не побачили ризиків. Але одним із викликів назвав ринок праці.

Антон Тютюн звернув увагу на пом’якшення політики, особливо в частині облікової ставки. Адже зараз ставка на межі доцільності для клієнта, тому кредитування потрібно розвивати. І завершив, що банки зі стриманим оптимізмом дивляться в цей рік та чекають на здешевлення ресурсів.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments