2020-й чи все ж таки 2019-й?

Ризики у світовій економіці почали матеріалізовуватися, що може означати ймовірність погіршення прогнозу зростання світової економіки.

Про це заявила глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, повідомляє агентство Bloomberg.

«Шість місяців тому я вказувала на хмари ризику на горизонті, а зараз деякі з цих ризиків почали матеріалізуватися», — заявила Лагард.

До таких ризиків вона віднесла протекціоністську риторику, яка почала перетворюватися на «реальні торговельні бар’єри», а також посилений тиск на ринки, що розвиваються, викликаний зміцненням долара США і жорсткістю кредитно-грошової політики.

Глава МВФ закликала країни світу вирішити свої торговельні протиріччя, попередивши про можливі наслідки у вигляді корекції фондових ринків, різких коливань валютних курсів та ослаблення потоків капіталу.

Прогноз буде оприлюднено у звіті World Economic Outlook 9 жовтня, який опублікують перед щорічним засіданням МВФ на індонезійському острові Балі.

У липні МВФ очікував, що глобальний ВВП зросте на 3,9% цього року і настільки ж — в наступному.

Нагадаємо, США запровадили нови мита на товари із Китаю, завивиши про протекціоністську політику Пекіна.

У відповідь Китай підготував перелік заходів у відповідь, що торкнуться близько 40% американського імпорту. Зокрема, мита можуть бути підняті на продукти харчування, автомобілі та літаки.

Торговельний конфлікт між двома найбільшими економіками світу може стати найбільшим у новітній історії світу.

Через посилення політики в США ринки, що розвиваються, втрачають інвесторів. По мірі того, як доларова ліквідність вилучається з ринків, а прибутковості в Штатах ростуть, інвестори тікають в безризикові активи.

Нагадаємо, останній цикл підвищення процентних ставок в США тривав із червня 2003 року до червня 2006 року.

З того моменту і до 2015 року ФРС послідовно знижувала вартість грошей — спочатку акуратними кроками з 5,25% до 4,25% річних (до кінця 2007 року), потім, на тлі іпотечної кризи, — різкіше, до 3% до січня і 2% — до квітня 2008 року.

На тлі обвалу ринків восени 2008 року ФРС послідовно знизила ставку до 1,5%, до 1%, а в грудні — до історичного мінімуму в діапазоні від 0 до 0,25%.

Нова фінансова криза може початися вже в 2020 році. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дослідження аналітиків американського фінансового холдингу JPMorgan Chase, випущене до десятиліття кризи 2008 року.

На думку авторів прогнозу, хороша новина полягає в тому, що наслідки кризи будуть менш глобальними.

При цьому аналітики Джон Норманд і Федеріко Маникарди нагадують, що під час глобальної кризи 2007—2008 років значення фондового індексу S&P500 впало на 54% від пікових значень. Як наголошується, в ході наступної кризи обвал фондових ринків буде не таким масштабним через те, що вартість активів у країнах, що розвиваються, вже помітно знизилася.

У свою чергу, Марко Коланович, який курирує в JPMorgan Chase проведення глобальних кількісних досліджень макроекономічних показників і деривативів, попередив про те, що наступна фінансова криза може виявитися дуже серйозною через загрозу виникнення «Великої кризи ліквідності». На його думку, можливість початку нової кризи до кінця 2019 року низька, проте торговельні конфлікти США і Китаю можуть як прискорити, так і відстрочити його наступ.

Натомість у Світовому банку очікують «глобальну кризу» вже в 2018—2019 роках. Про це зокрема йдеться у доповіді «Глобальні економічні перспективи».

За словами в.о. головного економіста банку Шантаянана Девараджана, останні півстоліття глобальні рецесії відбувалися раз на десятиліття, а з моменту останнього спаду (2009 р.) минуло як раз десять років.

Фінансисти прогнозують, що світовий ВВП у 2018—2019 роках зростатиме на 3%. Однак у звіті йдеться, що цифри виглядали оптимістично і перед початком попередньої рецесії 2008—2009 років.

Якщо раніше Світовий банк очікував поступового зниження темпів зростання світового ВВП, то зараз економісти говорять про різке гальмування. Його, зокрема, можуть спровокувати викликані протекціоністською політикою торговельні війни (наприклад, між США і Китаєм), дефолт за борговими зобов’язаннями на якомусь з великих ринків, а також різке посилення кредитно-грошової політики у США з подальшим зростанням процентних ставок.

Ризики несуть і геополітичні фактори — напружена ситуація на Корейському півострові, на Близькому Сході та у відносинах Росії з США та Європою, а також політичні зміни — зростання впливу популізму, антиглобалістські настрої і «поляризація громадської думки».

Дослідження Deutsche Bank, опубліковане в листопаді, свідчить, що  фінансові кризи відбуваються все частіше, стаючи майже нормою сучасного життя.

Дослідники прив’язують цю тенденцію до відмови від Бреттон-Вудської системи (у 1976—1978 рр.), яка після Другої світової війни фіксувала обмінні курси і, як правило, прив’язувала їх до ціни на золото.

Кризи стаються регулярно, вони є визначальною рисою капіталістичного суспільства. Коли економічна ситуація стає неправильною, ринки самі її виправляють. Якщо сталося перевиробництво чогось, ринок на це вкаже. Саме тому кризи неминучі.

«Плаваючий» курс дозволив банкам у різних країнах підтримувати інфляцію на низькому рівні, а це потягнуло за собою низькі відсоткові ставки.

Та низька інфляція дозволяє країнам все більше нарощувати держборг, залучати кошти в економіку під низькі відсотки.

Подекуди частка державного боргу стосовно ВВП країни сягає понад 250%, як у випадку з Японією. А загалом в боржниках увесь світ — станом на кінець червня 2017 року, за підрахунками Інституту міжнародних фінансів, загальний світовий борг становив $217 трлн. Це склало 327% світового ВВП.