Для недержавного народу духова культура грає величезну ролю, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

«Агенти змін» створюють цифрову Україну

Денис ГУРСЬКИЙ: «Треба людей, які чогось досягнули в житті, конвертувати в підприємців»
30 вересня, 2016 - 12:41
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Некомерційний стартап-інкубатор «1991 Open Data Incubator» на сьогодні є першим успішним, як мінімум в Україні, прикладом взаємодії IT-активістів, негромадських організацій, великого бізнесу та державного сектору.

За вісім місяців роботи інкубатор «1991» вивів на ринок українських стартапів 21 сервіс, які використовують відкриті дані і, таким чином, «оцифровують» агропромислову та енергетичну сфери економіки, а також покращують інфраструктуру міст.

Минулого тижня було презентовано п’ять останніх з них — випускників другого набору акселераційної програми в «1991».

Останні три місяці команди працювали над перетворенням своїх ідей та напрацювань в повноцінний проект. Це онлайн-платформа, що дозволяє трансформувати паперові дані в електронні файли та відстежувати динаміку медичних показників — Medics, система контролю за потоком пацієнтів в медичних установах — «Поліклініка без черг», сервіс, здатний аналізувати генетичний код людини, оцінювати ризики та фізичні можливості — MyHelix. Додаток «Ліки Контроль» дозволяє перевіряти препарати на підробки та уникати маніпуляцій з боку фармкомпаній, підбираючи аналоги лікарських засобів, а сервіс для водіїв «Штрафи UA» дає можливість миттєво перевіряти наявність штрафів, легко оплачувати їх та уникати нарахування пені.

Про роботу команд під час інкубаційної програми, їх перспективи в майбутньому та про те, як збільшити в Україні кількість цифрових «агентів змін» «День» поспілкувався із співзасновником інкубатору «1991» та ГО SocialBoost Денисом ГУРСЬКИМ.

Які основні відмінності між першою та другою інкубаційною програмами з точки зору запропонованих ідей, ефективності роботи команд тощо?

— В другому наборі було значно менше учасників, оскільки ми вирішили брати менше проектів, але працювати з ними інтенсивніше. В першій хвилі були проекти, які завершувалися отриманням інвестицій чи грантів. У випускників другої хвилі поки що таких результатів немає. Але, з іншого боку, у всіх команд є пілотний клієнт, з яким вони вже почали працювати і тестувати свої розробки. Це, мені здається, дуже корисно. Особливо, для інвесторів. І результати, які ми очікуємо після другого набору, — значно вищі.

В першому циклі з 12 команд чотири через короткий час отримали фінансування. Найменше — 3 тисячі доларів, найбільше — 150 тисяч доларів. Але говорити про інвестиційну складову другого набору поки що зарано. Наприклад, з учасниками першої хвилі цей результат формувався протягом місяця-півтора.

21 проект за вісім місяців — дуже високий показник для вітчизняного ринку стартапів на відкритих даних. В порівнянні із іншими країнами, де теж активно розвивається цей напрямок, на скільки активним таке зростання є в Україні?

— По-перше, реформа відкритих даних у нас відбулася лише минулого року. У Великобританії, для порівняння, це відбулося 2006 року. Відповідно це трохи різний рівень доступності даних, їх якості та кількості, що дуже важливо. Тому я вважаю, що для країни, яка нещодавно провела реформу відкритих даних, це дуже хороший показник.

На першому відборі нам запропонували близько 200 ідей. Зараз у нас триває набір на третю програму і кількість охочих  тільки зростає, тому що збільшується кількість відкритих даних і люди починають думати в цій парадигмі.

З іншого боку, відкриття даних послужило каталізатором для українського ринку стартапів в цілому. Зараз Open Data Incubator 1991  — найбільша в Україні інкубаційна програма в порівняні із роботою комерційних інкубаторів, які в нашій країні залишилися після останньої фінансової кризи.

— Якими інструментами можна стимулювати появу нових «агентів змін»?

— Проекти на відкритих даних — такі ж проекти, як і всі інші. Тому, мені здається, нам потрібна національна програма підтримки всіх стартапів. Це, мабуть, уже робота ГО SocialBoost, можливо, в партнерстві з іншими державними установами, асоціаціями інвесторів та стартпів.

Сьогодні у нас стартап не оформлений як окрема юридична категорія. Є лише ФОП і ТОВ. І це є проблемою для інвесторів, тому що ці форми власності не передбачають стандартів роботи, які прийняті у світі.

З іншого боку, у самих стартаперів немає мотивації робити проект і реєструвати юридичну особу в Україні, тому що немає жодних пільг. Наприклад, на півночі міста Нью-Йорк, у штаті Нью-Йорк, є дуже багато підприємств, які, застаріли і припинили свою роботу. І штат вирішив розробити програму підтримки для стартаперів. Наприклад, вони дозволяють приватизувати інвестору ці старі будівлі за умови, що в них відкриється коворкінг, інкубатор чи акселератор — щось, що стимулює молодих людей приходити і робити продукти. З іншого боку, є невелика кількість великих компаній, в які намагаються влаштуватися молоді люди. Для цього штат розробив систему мотивації. Наприклад, якщо співробітника наймають в стартап, він три роки може не сплачувати за себе податки. Тобто можна піти в велику компанію, а можна ризикнути піти в проект, при цьому отримуючи на 40—50% більше, тому що ви не сплачуєте податки.

Прем’єр-міністр Індії запропонував десять кроків на зустріч стартапам. Перший з них — робота з нерухомістю. Якщо ви продали власне житло і довели, що ці гроші ви вклали в стартап, то ви звільняєтесь від податків на три роки.

У нас таких методів стимулювання немає і тому стартап-культура дуже повільно формується. Звісно, відкриття даних цьому сприяє. Але потрібно людей, які чогось досягнули в житті, конвертувати в підприємців. Державна програма підтримки стартапів могла б включити в себе всі ці пункти. І мені здається, зараз вдалий політичний момент, якби представник держсектору вийшов з такою програмою і зробив добре всім і собі. Тому що людини, яка б відповідала за стартапи в уряді, — немає.

На яких напрямках роботи Open Data Incubator 1991 планує концентруватись надалі?

— Є велика зацікавленість в розповсюдженні програми розвитку стартапів по різних містах. До нас проявили високу зацікавленість мери Одеси, Львову, Івано-Франківська та Дніпра. І ми плануємо відкрити там локальні програми для того, щоб використовувати місцеві дані і створювати місцеві рішення.

Також ми зараз працюємо над відкриттям нашого інкубатору за кордоном. Він буде створений за прикладом національного інкубатору відкритих даних в Україні — працюватиме з міністерствами та їхніми даними. В понеділок я повернувся з Молдови, де ми провели переговори з урядом та потенційними місцевими партнерами. Ми вже маємо фінансування на відкриття інкубатору в цій країні від фонду Western NIS Enterprise Fund. Але, мабуть, потрібно трохи зачекати, тому що наступного місяця там відбудуться вибори президента, що призведе до певних урядових змін.

Крім цього, ми будемо створювати преакселераційну програму. Мені здається, це може бути корисно людям, які мають ідею чи не навіть мають, але хочуть щось створити. І коли їм починаєш розповідати про основні складові стартапу, як повинна виглядати проблема та рішення, то рано чи пізно вони приходять до ідеї і починають її розробляти. Наприклад, таким чином з’явилася ідея проекту «Штрафи UA».

Марія ЮЗИЧ
Газета: 
Рубрика: