Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.
Олександр Довженко, український письменник та кінорежисер

Чи очікують Україну зміни в економіці

29 березня, 2006 - 00:00

Наступного тижня країна знатиме остаточний парламентський розклад і зможе розпочати формування урядової коаліції, що визначатиме економічну політику держави. Якою вона буде? Як відреагує на неї реальна економіка країни? Ці запитання «День» поставив своїм експертам.

Олександр НАРБУТ , заступник голови Спілки платників податків України:

— Я думаю, що нам навряд чи варто чекати якихось чудес. Так чи інакше, коло наших політиків дуже замкнуте. Швидше за все, вони не зможуть генерувати в уряді яких-небудь нових ідей, а отже, він буде таким собі варіантом або симбіозом тих поглядів, які там будуть представлені. Ми розуміємо, що варіантів коаліції може бути багато, а отже, поки що конкретно складно сказати, що буде. Якщо обдумувати два можливі варіанти, маючи на увазі розширену коаліцію, в якій будуть присутні і «Партія регіонів», і «Наша Україна», то це більш консервативний варіант із ліберальним акцентуванням на розвиток економіки. Якщо це буде уряд «помаранчевої коаліції», то нам не уникнути значної частки соціального популізму, і в цьому випадку навряд чи варто чекати якихось бурхливих процесів в економіці. Поки що основні проблеми криються в неадекватній структурі економіки та відсутності рішучих дій у податковій сфері.

Буде такий собі тягни- штовхай: одна сила уряд сформувати не зможе, а отже, хтось тягнутиме, а хтось штовхатиме в іншому напрямі. Єдине, можуть відрізнятися вектори управління. Відносно перспектив зовнішньоекономічного розвитку, то, на мою думку, кардинальних змін не буде, оскільки кожна з політичних сил заявляє про проєвропейський вибір. Більш рішучі кроки в бік Росії здійснювала б коаліція на основі «Регіонів», але такої чистої коаліції не буде через брак людей від цієї сили в парламенті.

Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ , заступник директора Агентства з моделювання ситуацій:

— Мені здається, що особливих змін не буде. Навіть якщо прем’єр-міністром стане Юлія Тимошенко, вона вже не проводитиме політики на зразок тієї, яку ми могли спостерігати в 2005 році. Тепер вона вже думатиме про те, як зберегти за собою це крісло, більше звертатиме увагу на реальні економічні показники та справді займатиметься економікою. Гірше, мені здається, не буде. Якщо й чекати якихось змін, то тільки на краще. Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє української економіки. Ситуація з Росією і газом мала навчити наших політиків, що для успішного майбутнього країни треба розвивати якісь нормальні, економічно ефективні галузі, що зможуть вивести Україну з кризи. Раніше за рахунок дешевих іноземних енергоносіїв підтримували виключно сировинні галузі. Тепер від такої практики доведеться відмовитися.

Василь ЮРЧИШИН , директор економічних програм Центру імені Разумкова:

— Поки що складно говорити, як розвиватиметься економіка, оскільки ми не знаємо, якою буде парламентська коаліція. Якщо припускати, що буде «помаранчева» коаліція, то загалом 2006 рік буде повторенням 2005-го. Тобто нам не уникнути певних елементів реприватизації, ручного управління. Хотілося б лише сподіватися, що не буде повторення криз. Але багато елементів повторяться. Причому основною причиною цього буде політична роз’єднаність. Перевага, якщо вона й буде, то мінімальна. Жодне серйозне рішення не зможе бути нормально проголосованим. На будь-яке рішення одразу з’являтиметься опозиція. Хоч і дивно це звучить, але оптимальним варіантом позитивного розвитку був би варіант блоку «Регіонів» і «нашоукраїнців». Це зараз практично не обговорюється і здається немислимим, із погляду особистих симпатій і антипатій, варіантом. Але, з погляду прийняття перспективних рішень, це було б оптимальним. Я практично впевнений, що питання реприватизації були б закриті, малий і середній бізнес отримав би необхідну стабільність, зокрема не було б постійних проблем зі спрощеною системою оподаткування або інших якихось експериментів.

Ярослав ЖАЛИЛО , президент Центру антикризових досліджень:

— Навіть якби зараз було опрацьовано 100% бюлетенів, спрогнозувати вектор розвитку української економіки було б складно. Зрозуміло, що реальні дії партій, які прийдуть до влади, дуже серйозно відрізнятимуться від їхніх передвиборних обіцянок і декларацій. Треба дочекатися, коли будуть опубліковані їхні програми, а тільки потім робити прогнози. Якщо ж висувати гіпотези, то, на мою думку, можна припустити тільки те, що формування узгодженої політики буде дуже ускладненим. Ми бачимо, що в парламент приходять дуже різношерсті партії, які представляють полярні ідеології. Зрозуміло, що їм буде складно діяти погоджено. Якщо все ж таки буде створена «помаранчева коаліція», то її економічна політика значною мірою відрізнятиметься від політики часів 2005 року. Наприклад, БЮТ навряд чи діятиме в тому ж напрямі, в якому працювала Юлія Тимошенко, будучи прем’єром. Тоді були абсолютно інші цільові та часові орієнтири. Тепер політика буде більш спокійною — вже немає необхідності займатися піаром і передвиборною боротьбою. Виникла певна електоральна пауза і вже можна буде зайнятися вирішеням насущних проблем.

Дмитро БОЯРЧУК , економіст Центру соціально- економічних досліджень «CASE Україна»:

— Якщо прем’єром буде Тимошенко, мені здається, що нам варто чекати повторення ситуації 2005 року у випадку з реприватизацією. Говорити про повторення криз і про реанімацію ручного регулювання поки що рано, але щось подібне, на мою думку, буде. У будь-якому випадку міркувати про економічну політику загалом поки що важко: експерти переважно чекали, що «Наша Україна» отримає більше голосів, аніж БЮТ. Тепер же, коли зрозуміло, що основну роль у коаліції відіграватиме блок Тимошенко, і нашоукраїнці це визнали, можна чекати повторення минулого року. Швидше за все, будуть якісь негативні кроки в бік великого капіталу. У разі приходу Тимошенко до влади, як вона заявляла, переглядатимуть газові угоди, умови приватизації. Позитивом буде певна зміна пропорцій на основних внутрішніх ринках, які зараз диспропорційні. Із цією проблемою новий уряд, на мою думку, впорається. Але ми ще не знаємо, чи попадуть до парламенту дрібні партії, які своїми голосами можуть дещо змінити розстановку сил. За відсутності дрібних фракцій «помаранчева коаліція» матиме більшість, необхідну для прийняття рішень.

Олександр ОЛІЙНИК , заступник директора Інституту реформ:

— Швидше за все, попереду на нас не чекають різкі зміни. По-перше, не змінюється Президент, а отже, ті напрями, які визначає він, залишаються колишніми. По-друге, я не думаю, що економічна політика уряду різко зміниться. Хоч би через те, що будь-які передвиборні обіцянки рідко прагнуть реалізовувати. Зараз можна спрогнозувати прізвище нового прем’єра, а його дії, на мій погляд, будуть набагато більш урівноваженими, ніж заяви в передвиборний час. Звісно, дуже гострою проблемою буде реанімація газових договорів, але є певна реальність, що не залежить від окремих осіб. Риторика буде більш радикальною, але дії русла не змінять.

Наталія ГУЗЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: