Жодна держава не зможе зробити Україну українською. Лише самоорганізовані українці поза державними структурами зможуть це зробити. І я впевнений, що це станеться!
Джеймс Мейс, американський історик, дослідник Голодомору в Україні, журналіст, редактор англомовного видання газети "День"

Iз запізненням у... 120 років

В Україні все ще сперечаються, чи потрібні індустріальні парки
28 жовтня, 2016 - 10:54
ФОТО З САЙТА TECHNOPARK.LODZ.PL

«Інвестиційний клімат є питанням життя і смерті для України», — впевнений Президент Петро Порошенко. У вівторок на засіданні Нацради реформ він підкреслив, що наша країна не може і не житиме лише траншами від МВФ, Світового банку, макрофінансовою допомогою від ЄС.

НЕ ТРАНШЕМ ЄДИНИМ

Але як жити, на чому заробляти, як наповнювати бюджет і боротися з бідністю? Де брати кошти для протистояння агресорові, якщо не у міжнародних фінансових організацій? Чіткої відповіді на ці запитання у виконавчої влади поки що немає. Тим часом у парламенті її, схоже, вже знають. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроекти 2554а-д і 2555а-д про умови створення індустріальних парків, які ставлять за свою мету дозволити Україні успішніше, ніж досі, конкурувати з іншими країнами за інвестиції і робочі місця. Ці документи отримали підтримку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Але, ще остаточно не набравши чинності, вони стикнулися із серйозною критикою.

Один із шанованих усіма парламентських авторитетів, народний депутат Віктор Пинзеник, назвав ці документи, що визначають долю індустріальних парків, законом про внутрішні офшори. «Як можна конкурувати, коли один платить ПДВ, а другий не платить?» — запитував він. «Як зможе вижити вітчизняна економіка, якщо імпортний товар буде звільнено від сплати податків? Такі закони призводять до величезних втрат бюджету», — ударив Пинзеник у больову точку країни. Його слова були багато разів процитовані в ЗМІ і, можливо, дещо навіть відвернули громадську думку від ідеї індустріальних парків.

Тому їх прихильники вирішили, що мовчати не можна. Один з авторів згаданих законопроектів, голова парламентського Комітету промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк виступив з ініціативою провести з цього питання відкриту професійну дискусію з участю місцевих органів влади. Відкриваючи її, він зазначив, що у світі є не так багато економічних інструментів, здатних змінити траєкторію економічного розвитку країн.

За його словами, окрім індустріальних парків — це експортно-кредитне агентство, державно-приватне партнерство, агентство підтримки малого бізнесу, модель енергосервісу, державний банк відновлення і розвитку, агентство залучення інвестицій. Усі вони успішно працюють у багатьох країнах світу, допомагаючи піднімати їхню економіку.

Відповідні ініціативи, за словами голови комітету, включено і в план законодавчої підтримки українських реформ, за який 2015 року проголосували практично всі парламентські сили. На думку голови комітету, провідне місце в плані законодавчої підтримки реформ займає законодавча ініціатива про тимчасові фіскальні стимули для розвитку мережі індустріальних парків.

ІСТОРІЇ І СТИМУЛИ УСПІХУ

За його словами, в Україні гострий «інвестиційний голод», що стримує розвиток економіки, «роздуває» безробіття й еміграцію, консервує бідність. Прямі іноземні інвестиції на душу населення в Україні (за даними UNCTAD за 2015 рік) — менше $1,4 тисячі на людину, тоді як у Польщі — $5,6 тисячі, в Чехії — $10,7 тисячі, а в США — $17,4 тисячі. Виходить, у нас «залізна завіса» від інвестицій і «червона доріжка» для еміграції талантів. За привабливістю податкової системи, зазначає Галасюк, ми посідаємо одне з останніх місць у світі: 133-тє із 138.

Таке наше відставання не в останню чергу обумовлене тим, що в Україні нехтують світовим досвідом створення індустріальних парків. Перший у світі індустріальний парк з’явився в Англії, поблизу Манчестера, 120 років тому — ще 1896 року. Тепер їх у світі понад 15 тисяч, розповідає Галасюк. Зокрема, в Туреччині — 215, в Китаї — 190, у Південній Кореї — 993, в США — 400, в континентальній Європі — 1000. І невже всі ці країни помилялися, створюючи індустріальні парки, і лише ми одні маємо рацію, не створивши досі жодного такого інструмента розвитку виробництва, запитує Галасюк, і чому ж тоді рівень життя у нас в рази, а то й на порядок нижчий, ніж у всіх цих країнах?

Ніна Южаніна: Завтра кредити міжнародних донорів закінчаться, податкова реформа ще невідомо коли буде реалізована, а економіку вже зараз потрібно виводити з колапсу, хоча б і за допомогою надання преференцій індустріальним паркам, — зазначає вона і запитує: — Можливо, треба з чогось починати?

У 2002—2010 роках у Туреччині створили 148 індустріальних парків або так званих організованих промислових зон. ВВП й експорт країни за цей період зросли більше ніж утричі. І 2013 року Туреччина, яка до цього десятиліттями була боржником МВФ, повністю погасила заборгованість.

Полемізуючи з критиками, які вважають, що промисловість, як й індустріальні парки, — це вчорашній день, що сьогодні настала постіндустріальна ера, народний депутат запевняє, що без власного виробництва жодна країна не матиме гідного майбутнього. Він посилається на США, де індустріальні парки набувають гігантського масштабу.

Зокрема, в штаті Невада створюється найбільший у світі індустріальний парк Tahoe Reno Industrial Center площею 43 тисячі гектарів. У ньому розміститься найбільший у світі завод із виробництва літій-іонних акумуляторів Tesla Motors — Gigafactory. У нього буде інвестовано до $5 мільярдів. Там же буде побудовано дата-центр SUPERNAP Tahoe Reno з інвестиціями $3 мільярди, завод Panasonic (інвестиції $2 мільярди) і сотні інших сучасних виробництв. Податкова знижка для всіх них буде надана на 20 років і становитиме $1,2 мільярда, розповідає Галасюк.

Він перераховує стимули, використовувані у світі під час створення індустріальних парків. Це кредити за спеціальними пільговими ставками, звільнення від податків і мит, субсидування оренди, а також тарифів на електроенергію, воду і телекомунікаційні послуги, надання землі на пільгових умовах, спрощені регуляторні процедури, створення житлової і комунальної інфраструктури для працівників.

На цьому фоні доволі скромно виглядають преференції, передбачені для інвесторів індустріальних парків законопроектами, прийнятими українськими парламентарями в першому читанні. Це пільги з податку на прибуток (на п’ять років повністю і ще на п’ять років — половинна ставка), з податку на нерухоме майно (можуть надаватися місцевими радами). Звільнення (розстрочка) від імпортного ПДВ на обладнання і від ввізних мит на обладнання. І це все. Причому, як підкреслює Галасюк, розстрочка на імпортний ПДВ буде дієвим стимулом для того, щоб підприємства якнайшвидше вводилися в дію й отримували можливість достроково її погашати...

ПОРУШНИК ВИПАДАЄ...

Свою відповідь критикам індустріальних парків, які побоюються повторення махінацій, зафіксованих колись у вільних економічних зонах, дала голова парламентського Комітету з питань податкової й митної політики Ніна Южаніна. «Завтра кредити міжнародних донорів закінчаться, податкова реформа ще невідомо коли буде реалізована, а економіку вже зараз потрібно виводити з колапсу, хоча б і за допомогою надання преференцій індустріальним паркам, — зазначає вона і запитує: — Можливо, треба з чогось починати?»

Южаніна також називає законодавчі запобіжники, які стоятимуть на варті державних інтересів і не допускатимуть збитку для бюджету країни. Для індустріальних парків впроваджується щоквартальна звітність усіх підприємств-учасників. І ДФС на своєму сайті публікуватиме перелік підприємств, що користуються пільгами з податку на прибуток, щоб надалі контролювати використання ними відповідні кошти, які мають бути реінвестовані в підприємство. У бухгалтерській звітності вестиметься окремий облік використання цих коштів.

Якщо платник порушив правила, встановлені для отримання пільги і хоч щось зробив не так, він тут же випадає з категорії пільговиків і звітує відповідно до правил загальної системи оподаткування прибутку до кінця перебування на території парку, заспокоює Южаніна тих, хто боїться «внутрішніх офшорів». Так само і з розстрочкою. Якщо хтось порушив її умови, йому нараховуватиметься пеня за весь період використання цієї пільги. Голова податкового комітету також закликала представників місцевих рад вносити пропозиції, спрямовані на оптимізацію роботи індустріальних парків.

І вони тут же з’явилися. Зокрема, голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко зазначив, що у державних і комунальних монополістів, які надають послуги у сфері енергетики і комунальних послуг, сьогодні немає можливості вкладати інвестиції в інфраструктуру індустріальних парків, і це може перетворитися на проблему в ході їх (парків) створення. Законодавці пообіцяли вивчити цю проблему і передбачити можливість її вирішення.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: