Контраргументи для монополістів

Якою завтра буде ціна хліба, молока, гречки та інших насущних товарів? Саме це запитання сьогодні ставить собі практично кожен пересічний українець, заходячи до магазину за покупками. Побоювання споживачів нещодавно підтвердив і березневий показник інфляції, який за місяць зріс з 0,9% до 1,4%. В уряді подорожчання харчів пояснюють впливом світових тенденцій та проявом змов недобросовісних чи то виробників, чи то продавців. Тож, що сьогодні робить головний контролер української економіки для недопущення картельних змов на товарних ринках? Та які попереджувальні заходи використовуватимуться, щоб не допустити подальшого необѓрунтованого підвищення цін на різні товари? Про це «День» запитав першого заступника голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрія КРАВЧЕНКА.

— На яких товарних ринках бачите ознаки картельних змов і порушення антимонопольного законодавства?

— Традиційно найбільше антиконкурентних узгоджених дій АМКУ виявляє та припиняє на ринках, де присутній однаковий товар — зокрема, це ринки молока, олії, борошна, цементу, бензинів. У 2010 році з усіх виявлених порушень 12% становлять картельні змови, водночас 32% припадає на зловживання монопольним становищем.

Сьогодні найбільше зауважень до ринку соціально важливих товарів, зокрема до паливно-мастильних матеріалів. Мова йде про бензини марки А-95, А-92 та дизпаливо. Світові ціни на нафтопродукти зростають, але внутрішні ціни на ці продукти в Україні зростають неадекватно. Тому в кінці 2010 — на початку 2011 комітет провів розслідування. Ми виявили ознаки картельної змови між основними гравцями паливного ринку: ТОВ «Континент Нафто Трейд», ПП «Окко-Нафтопродукт», ТОВ «Альянс Холдинг», ПІІ «Лукойл Україна» і ТОВ «ТНК-ВР Коммерс». Ціни на стелах їхніх АЗС були практично однакові.

— Але в підсумку покарання понесли тільки три компанії, з яких дві висловили незгоду з таким рішенням. Якою буде реакція комітету? І коли буде рішення по решті двох компаніях?

— У процесі розслідування виявили, що згадані компанії потрібно розділити на дві групи. У першій опинились три — так звані «чисті» імпортери, а в другій — дві компанії з власними нафтопереробними заводами (працюють під брендом «ТНК» та «Лукойл»). Саме тому ці дві компанії виділили в окреме провадження і зараз триває перевірка нафтопереробних заводів, щоб додатково зважити аргументи компаній та те, як на кінцеву вартість бензину впливає ціна продукту власного виробництва. На мій погляд, збільшення обсягів видобутку української нафти (більше ніж на 2 мільйони тонн) та її переробка вітчизняними заводами стане одним із факторів стабілізації внутрішніх цін на ринку пального.

Стосовно трьох компаній, відносно яких комітет вже прийняв рішення, то вони мають два місяці, щоб вирішити: платити штраф до бюджету чи оскаржити рішення в суді. Крім того, протягом двох тижнів з моменту отримання рішення вони повинні привести до економічно обґрунтованого рівня ціну на пальне, індикативний рівень якої визначає експертно-аналітична група при галузевому міністерстві. За їхніми даними, сьогодні економічно обѓрунтована ціна на бензин А-95 складає 9,85 гривні за літр. Якщо ці три компанії після 20 квітня почнуть знижувати вартість пального, то комітет вважатиме такі дії початком виконання частини прийнятого рішення. Яким шляхом підуть компанії — продаватимуть бензин українського виробництва чи знизять вартість свого бензину, який позиціонують як пальне преміум-класу — це вже їхній вибір. Наскільки мені відомо, деякі з компаній-відповідачів планують виконати рішення Комітету і знизити ціну найближчим часом. Тепер щодо судів. Комітет готовий відстоювати інтереси держави згідно з чинним законодавством.

«ПЛАНУЄМО ШТРАФУВАТИ ЗА ПРОДАЖ НЕЯКІСНОГО БЕНЗИНУ»

— Нещодавно прем’єр-міністр Микола Азаров сказав: якщо на АЗС вартість пального перевищуватиме ціновий коридор, встановлений експертною радою при галузевому міністерстві, то їх можуть почати закривати. Чи бачите сьогодні підстави для застосування такого покарання?

— Закривати заправки не будемо, тому що АМКУ сьогодні не має відповідних повноважень. Швидше за все, це питання стосується Міністерства економічного розвитку та торгівлі, у складі якого працює цінова інспекція, що стежить за цінами на основні товари. Але особисто я не підтримую ідею із закриттям АЗС як засіб покарання для порушників. Доречніше використовувати інший механізм, який стане реальністю вже цього року.

Так, сьогодні під назвою А-95 на заправках не завжди продається бензин саме цієї марки. Контролю якості пального на українських заправках потрібно приділити особливу увагу, так як 20 % продукції ринку пального, а за деякими оцінками навіть 30%, вироблено «в тіні». Це так звана «бадяга», від якої страждають мотори автомобілів та й сам ринок (через ціновий демпінг). Саме тому підрозділи Держспоживстандарту планують закупити більше десятка рухомих лабораторій, які перевірятимуть на АЗС якість пального. І якщо така перевірка виявить на АЗС, що під маркою А-95 продається не цей, і навіть не А-92 бензин, то комітет, спираючись на Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», може ухвалити рішення притягнути оператора до відповідальності за введення споживачів в оману. І за це порушення накладе на власника АЗС штраф у розмірі до 5% річного обороту. Штрафувати за продаж неякісного бензину на АЗС плануємо почати одразу після того, як Держспоживстандарт закупить рухомі лабораторії та зробить відповідні висновки.

— А чим вам не подобається запропонований Азаровим варіант? Закрили пару АЗС — і у власників решти українських заправок відпало б бажання гратися з якістю та ціною бензину за рахунок споживача.

— У нас є окремі регіони, де насиченість заправок дуже низька. Так, АМКУ є куратором по лінії уряду Сумської області, в якій така насиченість дуже низька. У нас був випадок, коли в районі єдина заправна станція за ніч перейшла на безготівковий продаж пального. Зрозуміло, що в сільських мешканців не було відповідних пластикових карток, тому вони не змогли заправлятися. Ми визнали дії цієї заправки зловживанням монопольним становищем та наклали штраф у 300 тисяч гривень. А якби її закрили, то кому б від цього стало легше? На мій погляд, доцільніше карати штрафами.

— Чи завершено розслідування діяльності компанії «Лівелла», яка з початку 2010 року ніби-то демпінгувала на ринку пального за рахунок несплати мита та зборів? Підтвердіть або спростуйте інформацію, що компанія переїхала з попереднього місця прописки і змінила реєстрацію, тому комітет не може знайти її слідів та довести справу до кінця. Чи дійсно це так?

— АМКУ проводив першу перевірку в кінці 2010 року. На той час компанія «Лівелла» знаходилася в Полтавській області. І оскільки компанія не в повному обсязі надала нам інформацію, ми були змушені повторно направляти їй запити. Адже нам не вистачає даних для повної оцінки ситуації на ринку. АМКУ також надіслав додаткові запити до ДПАУ. Поки що чекаємо відповідей.

«ЦІНИ ЗНИЗЯТЬСЯ, ЯКЩО ОБМЕЖИТИ ПРАВО СУПЕРМАРКЕТІВ НАВ’ЯЗУВАТИ УГОДИ ПРО ДОДАТКОВІ ПОСЛУГИ»

— Ви розповіли про порушення антимонопольного законодавства на паливному ринку, але ж ціни в країні невпинно зростають на різні групи товарів. В уряді пояснюють, що одна з головних причин цього — надмірні «накрутки» в торговельних мережах та великий ланцюжок посередників. Які дії вживає комітет, щоб виправити ситуацію з цінами в торгівлі? Чи є відкриті справи по торговельних мережах?

— Зростання цін на продукти харчування — це світова тенденція. Ще один фактор цінового росту — нерозвинутий внутрішній ринок торгівлі. Якщо в Європі організовані мережі займають 70—80% ринку, то в нас — 30%. Поряд з ними діють ринки та тисячі приватних підприємців, які звітують перед податківцями не за товарними позиціями, а — за річним обсягом коштів. Щоб зрозуміти структуру ринку та забезпечити розвиток конкуренції на ньому, комітет разом з науковцями та експертами зараз розробляє підходи до класифікації учасників ринку організованої торгівлі (рітейла). Скажімо, чи визначати монополістом супермаркет у районному центрі, чи, навпаки, вважати цей ринок ненасиченим і таким, що має альтернативу з боку інших роздрібних магазинів та власне продуктових ринків. Мабуть, інша ситуація в містах-мільйонниках та обласних центрах, де супермаркетів багато, тож за їхньою поведінкою слідкуватимемо прискіпливо.

Тепер про торговельні націнки. Знизити ціни товарів у торгівлі може встановлення чітких часових меж розрахунку супермаркетів з постачальниками соціально важливої продукції. Крім того, треба обмежити право супермаркетів нав’язувати постачальникам угоди про додаткові послуги. Сьогодні, щоб потрапити в торговельну мережу, виробнику доводиться сплачувати плату за вхід на полицю, маркетингові послуги, промоушен, асортиментну позицію тощо. Ми намагаємося вирішити ці питання, внісши відповідні пропозиції до законопроекту «Про внутрішню торгівлю».

— Селяни нарікають на низькі закупівельні ціни на молоко. Ваша оцінка ситуації на цьому ринку? Як зробити закупівельні ціни на молоко ринковими?

— Виробники закуповують молоко в сільськогосподарських підприємств та в населення. Для бізнесу ринок сільгосппідприємств вигідніший, бо постачає молоко кращої якості, тому й закупівельна ціна на такий продукт вища. З населенням виникає конфлікт інтересів — селяни хочуть продати дорожче, а виробник — купити дешевше. І не завжди, придбавши дешевше, виробник знижує кінцеву ціну товару. Саме тому цей ринок постійно лихоманить. У 2010 році було 18 справ на молочному ринку, з яких 12 стосувалися зловживання монопольним становищем та 6 — антиконкурентних узгоджених дій законодавства. У першому кварталі 2011 року обласні відділення комітету (Вінницьке, Запорізьке, Сумське, Хмельницьке) порушили шість справ на ринку закупівлі молока. На мій погляд, частково цю проблему можна було б вирішити шляхом встановлення Мінагрополітики мінімальних закупівельних цін на молоко в залежності від сезонності, що стало б своєрідним індикатором для ринку, але поки результату немає. Також встановлення справедливих цін на молоко можливе шляхом об’єднання та створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

— А що з ринком широкополосного інтернету?

— Сьогодні він розвивається найшвидшими темпами з усіх ринків зв’язку в Україні. Навіть ринок мобільного зв’язку зупинився, а цей зростає. Унаслідок його активного розвитку, думаю, матимемо проблеми із захистом добросовісної конкуренції, особливо на ринку реклами цих послуг. Можливо, скоро (це наша спільна з НКРЕ позиція) широкополосний інтернет стане універсальною послугою, яка надаватиметься кожному споживачу за чітко встановленою платою та швидкістю.

— Чи вивчаєте сферу виробництва мінеральних та хімічних добрив в країні? Адже, за інформацією українських ЗМІ, група компаній, підконтрольних українському бізнесмену Дмитру Фірташу, сконцентрували половину виробничих потужностей на цьому ринку? Чи підтверджено факт купівлі цією групою ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»?

— Комітет направив запит уповноваженим представникам пана Фірташа щодо придбання активів ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот». Наразі АМКУ чекає відповіді на запитання «купив чи має намір придбати?».

— Якщо група пана Фірташа звернеться до комітету з подібною заявкою, то чи не перевищуватимуть її активи при укладенні цієї угоди 35% ринку добрив?

— Говорити про це буде можна тільки після проведення відповідного аналізу. Але до Комітету сьогодні не надходила відповідна заявка. За нашими даними, підконтрольні даній групі підприємства сьогодні не мають монопольного становища на українському ринку мінеральних добрив.

«ПОПЕРЕДЖУВАТИ ЗЕМЕЛЬНУ МОНОПОЛІЮ В ЗЕМЛЕРОБСЬКИХ РЕГІОНАХ ПОТРІБНО НА РАЙОННОМУ ЧИ МІЖРАЙОННОМУ РІВНІ»

— Зараз Державне агентство земельних ресурсів України завершує розробку земельного законодавства (законопроект «Про ринок земель» та «Про земельний кадастр). Чи бачили ви ці документи, і як АМК їх оцінює?

— На жаль, ми й досі не бачили земельних законопроектів. Статтею 20 закону «Про Антимонопольний комітет» передбачається обов’язкове звернення державних органів до комітету, якщо вони бачать, що розроблені ними документи мають вплив на конкуренцію. Таких звернень не надходило. Якщо вони будуть, то ми висловимо свою оцінку. Однак, самостійно проаналізувавши всі земельні законопроекти, які почали реєструвати в парламенті ще з 2008 року, можу сказати, що побачили в них певні обмеження у праві придбання земельних ділянок (особливо сільськогосподарського призначення) залежно від суб’єктного складу потенційних землевласників та в питанні граничних обсягів зосередження землі в одних руках.

Щоб уникнути земельних проблем, на мій погляд, потрібний принцип, за яким визначатимуться географічні межі земель. Адже сьогодні існує шість різних категорій земель. І, наприклад, не можна віддавати в одні руки землі під будівництво котеджних містечок в радіусі 30 км довкола великого міста, бо не важко здогадатися, які будуть ціни для споживачів, зокрема в м. Києві. Стосовно сільськогосподарських земель потрібно визначити, яка кількість земель і в якому регіоні є оптимальною з економічної точки зору для ефективного ведення господарства. Наше завдання, щоб по кожному з шести сегментів ринку землі в одних руках не концентрувалося більше 35%. На якому рівні це прописувати (районному, міжрайонному, обласному) — це ще нез’ясоване питання.

— А на якому рівні найкраще слідкувати за тим, щоб не виникало земельної монополії, наприклад в одвічно землеробських регіонах — Сумській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській та інших областях?

— На мій погляд, у цих областях потрібно дозволяти зосереджувати не більше 35% землі на районному, а можливо, і міжрайонному рівні. Але точно не на обласному.

— Законопроектом «Про ринок земель» пропонується створити Державний фонд земель сільськогосподарського призначення. Він скуповуватиме угіддя, які не використовуються або які хоче продати людина. На фоні пропозиції дозволити купівлю сільськогосподарської землі тільки фізичним особам це виглядає як спроба держави монополізувати земельний ринок. Вам так не здається?

— Щоб дати відповідь, потрібно детально вивчити документ. На наш погляд, принциповим питанням, вирішення якого повинно лягти в основу закону, є забезпечення рівних умов доступу до цього ринку суб’єктів господарювання. Оскільки земля — єдиний ще невикористаний ресурс, потрібно правильно ним розпорядитися, щоб його не скупили п’ять землевласників або кілька іноземних компаній, які перетворять українські чорноземи на свої полігони для випробування хімічних препаратів і біологічних добавок. У цьому питанні потрібний розумний підхід.

— Тим не менше, хіба погано зараз зіграти на упередження, щоб після скупки землі не шукати, хто ж винний у земельній монополії?

— Те, що комітету не надали земельні законопроекти для аналізу — погано. І наше з вами інтерв’ю показало: потрібно дуже уважно проаналізувати ці документи на предмет можливих ризиків земельної монополії в тому чи іншому вигляді. Ми зробимо такий аналіз і дамо свою оцінку.

— Яка ваша оцінка ситуації на земельному ринку сьогодні? Адже, за словами експертів, через механізм оренди та підставні фірми більшість сільськогосподарських земельних наділів уже фактично розділені між десятком великих українських землевласників.

— Сьогодні немає загрози монополізації ринку. Це підтверджує наявна в комітеті інформація: на сьогодні немає встановлених фактів монополізації земельного ринку. У той же час, комітету хотілося б мати думку експертів щодо оцінки землі як товару і товарних відмінностей її різних категорій.

«ФІНАНСУВАТИ ВИРОБНИКІВ ЗЕРНА ПОВИННІ ПРИВАТНІ ТА ДЕРЖАВНИЙ ТРЕЙДЕРИ»

— Агарні фахівці сьогодні б’ють на сполох ще з одного приводу. На їхню думку, законопроектом № 8163 пропонується створити зернового державного експортного монополіста, який захопить цей ринок. Ваша оцінка документа?

— Було два законопроекти про зерновий експорт. Перший депутати відкинули, бо він дійсно призводив до монополізації ринку. А другий, №8163, — більш ліберальний за свого попередника. Ним пропонується допустити до експорту зернових виробників, зернотрейдерів (які авансували кошти у вирощування зернових) та державного оператора. Однак комітет бачить і в цьому документі слабке місце — авансувати посівну мають тільки приватні зернотрейдери. Це неправильно. Тому комітет запропонував розробникам, щоб усі потенційні експортери грали за рівними правилами. Тобто, щоб експортувати зернові, приватні та державний трейдери повинні фінансувати виробників на етапі посівної. Якщо цього не зробити, то виникнуть преференції для державного оператора, які можуть призвести до монополізації експортного ринку.

— Спілкуючись з представниками бізнесу, доводиться чути, що українське антимонопольне законодавство відносно «м’яке» в порівнянні з європейським. Тому його часто порушують. Можливо, потрібно ввести кримінальну відповідальність за картелі та змови?

— На жаль, парламент не підтримав ініціативи комітету та уряду про кримінальну відповідальність за найбільш жорсткі порушення конкуренційного законодавства — картелі. Якби його прийняли, то кількість заяв з повинною про вчинення антиконкурентних узгоджених дій збільшилася б. Притягнення ж до відповідальності кількох топ-менеджерів компаній мало б значний профілактичний вплив на потенційних порушників.