Гарячі теми:

Критерії для багатих

Половину річної інфляції ми отримаємо протягом перших двох місяців, — експерт

10 січня, 18:14

Двічі прем’єр-міністр і лорд Великобританії Бенджамін Дізраелі колись відкрив світу, що існує три види брехні: просто брехня, зухвала брехня і статистика. Про останню він уточнив, що вона відкриває шлях до істини. Щодо Туманного Альбіону тих часів, то це твердження не викликає великих сумнівів. Але чи можна його застосувати також і до нинішньої української статистики? Думається, це було б досить ризиковано. А надто, коди йдеться про соціальне розшарування населення нашої країни на багатих і бідних.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ БАГАТИХ

Скажіть, не заглядаючи в довідники й інтернет, як кажуть, не розмірковуючи, кого в Україні більше: багатих чи бідних? Із упевненістю можна стверджувати, що більшість наших громадян, не замислюючись, віддасть перевагу бідним. І додасть, що ніскільки в цьому не сумнівається.

Утім, було б безглуздо стверджувати, що багатих у нас немає зовсім. Наприклад, у вівторок стало відомо, що Мінфін зайнятий пошуком фізичних осіб із високими прибутками, які будуть зобов’язані подавати щорічну декларацію про своє майно. У законопроекті, розробленому фіскалами, справедливо пропонується зарахувати до таких осіб кінцевих бенефіціарів великих підприємств-платників податків, а також власників понад 10% статутного капіталу або права голосування акціями (часткою) юридичної особи-нерезидента, що задекларував за минулий податковий період прибуток понад 10 мільйонів євро. Фізособами з високими доходами пропонується вважати також і тих, чий річний прибуток оподаткування за попередній податковий рік перевищить 50 мільйонів гривень.

Схоже, ні статистика, ні фіскальні органи нашої країни таких даних поки не мають у своєму розпорядженні. Чи то багатих Буратіно у нас не надто багато, чи то вони зовсім не квапляться рекламувати вміст своїх ГАМАНЦІВ. Як би там не було, фіскали навряд чи зможуть за їх рахунок істотно збільшити прибуткову частину державного бюджету.

Звернемося до супровідних документів цього законопроекту. В них, зокрема, наголошується, що за результатами декларативної кампанії за 2016 рік 63 особи задекларували прибутки загальною сумою понад 7,6 мільярда гривень, унаслідок чого фіскальна служба донарахувала 225,2 мільйона гривень податку на прибутки фізосіб і 26,6 мільйона військового збору. Це багато чи мало? Зважуйте самі: того ж 2016 року консолідований бюджет країни отримав близько 138,8 мільярда гривень податку на доходи фізосіб. Виходить, що в основному цей податок платять усе-таки бідняки.

СОЦІОЛОГІЯ VS СТАТИСТИКА

Саме вони, а вірніше — статистика, яка свідчить про їхнє життя, і цікавлять нас сьогодні насамперед. Нагадаємо, що 28 грудня міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив: «За даними нашої Державної служби статистики і за методиками, якими користуються наші міжнародні організації, які оцінюють рівень бідності в країні, рівень бідності у нас упав з 54,5% до 39,4%».

Міністр також зауважив, що серед громадян, що працюють, рівень людей із доходами меншими фактичного прожиткового мінімуму знизився з 45,4% до 26,1%. І хоча Рева запам’ятався співвітчизникам своєю непатріотичною і навіть образливою фразою про те, що українці надто багато їдять, у даному разі йому все-таки хочеться вірити.

Але не пройшло й десяти днів, як країна була приголомшена новим одкровенням. Цього разу соціологів. Вони вступили в дискусію з офіційною статистикою у викладі Реви. За даними Київського міжнародного інституту соціології, рівень бідності в Україні 2017 року знизився до 12%. Таку радісну звістку повідомив один із українських ЗМІ із посиланням на заступника виконавчого директора КМІС Вікторію Захожу. За її словами, з 1994-го по 2017 рік рівень бідності в Україні постійно змінювався. Найгірша ситуація була в кінці 1990-х років. 1998 року 52% респондентів вважали, що вони майже голодують. Потім становище покращувалося, і за 10 років — до 2008 року — рівень бідності знизився до 11%.

«Це одне з небагатьох, але важливих досягнень України за ці роки, — впевнена Захожа. — 2008 року, після початку світової кризи, рівень бідності виріс до 21%, але потім ситуація почала покращуватися. Перед початком військового конфлікту, 2013-го, рівень бідності складав 9%, з 2014-го по 2016 рік збільшившись майже удвічі — до 17%. Але протягом останнього року ситуація покращала, і рівень бідності знизився до 12%». Але якщо бідних 12%, то багатих або хоч би відносно заможних громадян, виходить, у нас у сім із гаком разів більше. Та ми зараз просто щаслива країна! Можна вибори оголошувати і не сумніватися, хто на них переможе. Ну, звичайно ж, нинішня влада, що домоглася, як стверджує соціолог Захожа, таких чудових досягнень!

РІВЕНЬ БІДНОСТІ НИЖЧИЙ ЗА ПЛІНТУС?

Ось тільки за рахунок чого бідність у нашій країні настільки скоротилася, Захожа не пояснює. Не робить вона і порівнянь з іншими країнами. Наприклад, у Франції за межею бідності 2015 року було 14% населення, а в Німеччині та Великобританії — 16%. Бідняками в Італії вважалося 19% населення, в Іспанії — 20%. І як це наші статисти ще не стверджують, що рівень бідності у нас взагалі нижчий за плінтус, і ми за цим показником попереду всієї планети? Смішно!

Проте, більшість українців не квапиться протестувати проти зниження життєвого рівня та бідності. Головна теза: хоч би не гірше. Втім, таке теж може статися, хоча в уряді запевняють, що наступного року бурхливого зростання цін не буде. «Ціни будуть стабільними, а економіка зростатиме», — обіцяє прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Такі слова, як кажуть, та Богові у вуха.

ЇЖУ БІДНЯКІВ «ПІДЖЕНУТЬ» ПІД СВИНИНУ

До грудня наступного року ціни виростуть мінімум на чверть, упевнений президент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич. За його словами, вартість курятини (їжі бідняків) завжди штучно підганяють під свинину, тому птиця також подорожчає. Молочні продукти в грудні минулого року подорожчали на 15%, а цього року ціни ще стрімкіше підуть вгору. «З наступної осені слід чекати максимальної ціни на молочні продукти», — прогнозує лідер фермерської спільноти країни.

У січні — лютому наступного року вартість продуктів може вирости ще приблизно на 4%, вважає голова Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко. «Ймовірно, наступний рік також буде роком зростання інфляції, але ціни зростатимуть досить помірно, — як би заспокоює експерт. — Разом із тим, можу відразу сказати, що в січні — лютому ми побачимо сильне зростання цін. Вони виростуть майже на всі продукти приблизно на 4%. Тобто, половину річної інфляції ми пройдемо протягом двох місяців (прогноз інфляції наступного року — 7%). Це буде обумовлено девальвацією гривні та зростанням мінімальної заробітної плати». Чи варто запитувати про вплив інфляції на кількість бідних? Зрозуміло, що вона під її впливом не скорочуватиметься.

СМІШНА ЦИФРА

«Рівень бідності, згідно з міжнародною статистикою, визначається рівнем доходу на одного члена родини та складає, якщо мені не зраджує пам’ять, 50 доларів, — сказав «Дню» доктор економічних наук (Інститут економіки та прогнозування НАН України) Анатолій Федоренко. — Ми теж раніше так вважали, і у нас в Україні кількість «незаможних» громадян доходила до 70%. Зараз, зважаючи на те, що підняли мінімальну заробітну плату, ми фіксуємо номінальне поліпшення. Але при цьому мало хто враховує, що реальні прибутки людей усе ж виросли менше, ніж передбачало офіційне підвищення зарплат».

«Річ у тім, — продовжує науковець, — що завдяки підвищенню «мінімалки» в країні була легалізована значна частина зарплати, яку раніше виплачували в конвертах, і люди на цю зарплату жили, але не платили з неї податків. Потім її легалізували, і якась частина працедавців почала платити легальну зарплату. За статистикою вона виросла саме за рахунок виходу з тіні, але насправді залишилася такою ж, як і була. І це зовсім не означає, що у людей підвищився рівень життя».

«Отже 12% бідності — це просто смішна цифра. Я згоден, що є номінальний підйом зарплати минулого року. Але не можна забувати, що рівень реальних доходів визначається з корекцією на показник інфляції. А вона у нас минулого року, я думаю, не менше 15%. Тому, за моїми відчуттями, кількість бідних зменшилася, але на якусь дещицю».

ГОЛОС З FACEBOOK

Наталія ГОРБАЧОВА:

Центр Києва отримав постійний доступ до безкоштовного Wi-Fi.

Влада столиці повідомила, що безкоштовний доступ до інтернету діє на Андріївському узвозі, Контрактовій, Михайлівській, Софіївській, Поштовій площах та у парку Шевченка.Доступ до Wi-Fi надається без пароля.