Курс на індексацію
Експерт: «У бюджеті є кошти для підвищення соцвиплат українцям. Але краще економіку стимулюють інвестиції та пільгові кредити»
Незабаром в Україні відбудеться індексація зарплат і пенсій. Відповідне доручення дав Президент Петро Порошенко минулого тижня під час щорічного Послання у Верховній Раді «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році». «Прошу уряд хоча б на кілька місяців пришвидшити підвищення зарплат та пенсій. Але зробити це потрібно обережно, щоб не спровокувати, як бувало раніше, гіперінфляцію», — зазначив Президент.
Нагадаємо, що процес підвищення заробітної плати та пенсії регулюється ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 1991 року та Постановою КМУ № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 2003 року.
Основним приводом для підвищення зарплат і пенсій є зростання індексу споживчих цін (індексу інфляції) вище порога індексації — 101%. Так, наприклад, на початку року він становив 103,1%, а у квітні досяг 114%. Саме використовуючи цей показник, вираховують імовірний процент підвищення доходів громадян. Індексацію зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи — підприємці, які використовують працю найманих робітників.
«Прохання Порошенка — це заява-відповідь на політичну ініціативу цілої низки партій і членів коаліції щодо необхідності «компенсації» людям нинішньої інфляційної ситуації. Йдеться про «Батьківщину» та «Радикальну партію» — говорить керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов. На його думку, ігнорувати питання індексації було б неправильно, з точки зору певного стимулювання економіки, тому що потрібно забезпечувати кінцеве споживання. «Інша справа, що це — неефективний і тривалий інструмент живлення попиту на товарних ринках. Таким чином стимулювати економіку неправильно. Куди ліпше — інвестиціями чи пільговими кредитами», — говорить керівник проекту «Успішна країна».
Утім, за його словами, найголовніше питання сьогодні — звідки брати гроші на індексацію? — залишається відкритим. «Уряд говорить, що в них на рахунках зосереджено понад 30 мільярдів гривень. Це, взагалі, рекордні показники. Однак є прогнози, що восени близько 25 мільярдів буде потрібно для компенсації субсидій із житлово-комунальних послуг — принаймні на це розраховують в Кабміні». Як пояснює експерт, близько чверті домогосподарств матимуть право на субсидії. Тому уряд не налаштований витрачати кошти на підвищення доходів громадян, оскільки потрібно вирішувати інші проблеми. «Зрозуміло — якщо ми маємо інфляцію, яка в річному вимірі перевищує 60%, то, відповідно, індексація вже стає справедливою, яку дуже важко уникнути політично. І, як зазначив Президент, важливо сьогодні, підвищуючи пенсії та зарплати, не допустити гіперінфляції та погіршення цього показника», — додає експерт.
«Ми останнім часом справді можемо спостерігати профіцит, який викликаний низкою факторів. Проте, починаючи з квітня, він вже почав скорочуватися. Тому розраховувати на ці кошти немає сенсу», — пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Андрій Блінов переконаний, що гроші для підвищення зарплат і пенсій знайти можна. «Сьогодні ми спостерігаємо за значним перевищенням доходів порівняно з тими, що було закладено в бюджеті. Річ у тімв, що в нас значно вища інфляція, яка не закладалася в кошторис. Тобто коли ми маємо по основних податках і по бюджету перевиконання на 30 — 35%, та й взагалі приріст показників при економічному спаді, то ясно, що це інфляційна «піна», яку ми додатково отримуємо». Експерт зазначає, що частиною цієї суми бюджет може поділитися. І хоча відбуватися це буде непропорційно, однак на чотири місяці цілком може вистачити. «Тому, гадаю, в цьому є найбільша політична гра уряду — взяти інфляційну «піну», її максимально сконцентрувати й направити на виплати», — резюмує він.
Водночас експерти переконані, що НБУ уникатиме механізму емісії, щоб відновити баланс. «Оскільки Національний банк жорстко контролюється МВФ, то збільшення грошової бази цього року складатиме 91 мільярд гривень. Ці кошти вже фактично розписано. Тому, гадаю, НБУ уникатиме емісії, оскільки обсяги з викупу облігацій державної позики і так є дуже високими. Такі дії торік призвели до нинішньої інфляційної ситуації», — зазначає Андрій Блінов.
Проте індексація доходів громадян може спричинити низку проблеми. «Вважаю, індексація цього року мала б бути, враховуючи динамічне зростання цін, але її робити треба поступово, щоб вона не спричинила розвиток інфляційно-девальваційної спіралі», — пояснює Олександр Жолудь. На його думку, важливо, щоб люди, які отримають «додаткову копійку», понесли її на внутрішній ринок, а не почали, наприклад, скуповувати іноземну валюту.
Утім, голова Мінфіну Наталія Яресько сумнівається в індексації пенсій і зарплат раніше кінця року. «У нас немає для цього коштів. Я дуже хочу якомога швидше індексувати соціальні виплати. Ми розуміємо важливість підтримки громадян. Але реального профіциту бюджету немає. Якщо я побачу якісь збільшення надходжень від детінізації, знищення «податкових ям», контрабанди або будь-яких інших джерел, готова переглядати соцвиплати», — сказала Яресько в інтерв’ю ЗМІ.
