Квітковий бізнес в Україні дрейфує до занепаду

Вітчизняний квітковий бізнес балансує «між двох вогнів» — різким зростанням собівартості квітів та зниженням купівельної спроможності українців.

Про збільшення прибутків основні гравці квіткового ринку поки навіть не мріють, основне завдання на сьогодні — вижити, не скоротити персонал та не зменшити посівні площі, адже їх відновлення в подальшому потягне колосальні витрати. Навіть експорт квітів на європейський ринок поки не забезпечує виробникам очікуваного рівня доходів, оскільки його обсяги незначні і стримуються квотами.

З 2013 року комунальні тарифи для виробничих підприємств зросли в кілька разів, зокрема на 93% газ та на 77% електроенергія. З огляду на те, що специфіка квіткового бізнесу передбачає високу залежність від енергоносіїв (біля 65% від загальних витрат), не дивно, що собівартість вирощених у закритому ґрунті квітів теж «зашкалила». У пошуках виходу виробники почали розглядати альтернативні джерела для опалення теплиць, зокрема корпорація «Камелія» минулого року за кредитні кошти збудувала власний котельний комплекс і частково перейшла на опалення дровами та іншими матеріалами.

Над вирішенням подібної проблеми працюють і в ТОВ «Асканія-Флора», тепличні площі якої сягають 22 га. Завдяки виваженій політиці цим компаніям вдалося не лише зберегти обсяги вирощування та штатний персонал, а й вийти з експортом на європейський ринок.

«З жовтня минулого року ми продаємо квіти через голландський аукціон, по 20 тисяч троянд в місяць. Це вимушений крок, оскільки продати вирощену продукцію на внутрішньому ринку дуже складно, й іноді вартість проданої у Європі квітки нижча від реалізованої в Україні», — зазначає співзасновник та президент ТОВ «Камелія» Тетяна Костюкова.

Спорожнілі гаманці українських споживачів — суттєва причина застою в квітковому бізнесі, адже у переліку необхідних товарів квіти не займають головних позицій. Єдиним порятунком для квіткарів залишаються великі свята, з нагоди яких українці традиційно дарують квіти — 8 Березня, 1 вересня тощо.

«Ми плануємо популяризувати традиції відзначання й інших свят, зокрема Дня Матері. Це свято стосується кожної родини, і надзвичайно важливо з дитинства формувати культуру привітань за допомогою квітів, бо немає жодної жінки, яка б не раділа квітам», — наголошує замісник гендиректора з комерційних питань ТОВ «Асканія-Флора» Таїсія Гандзюк.

Не можуть похвалитися надприбутками і імпортери посадкового матеріалу. «З багатьма покупцями, дрібними та великими компаніями з вирощування квітів, доводиться працювати за схемою відтермінування платежу. Цибулини та саджанці віддаємо восени, а гроші за них отримуємо навесні, коли клієнти виростили, реалізували квіти і мають змогу розрахуватися. Тож прибутку іноді доводиться чекати по півроку», — говорить директор ПП «Бонус» Віктор Цюпка.

Проте квітникарі не втрачають оптимізму і вірять, що вже скоро їх бізнес налагодиться.

«Ми віримо в любов українців до вирощування квітів. Традиції з озеленення власної оселі та двору в нашій країні дуже глибокі. Навіть у фінансово скрутні часи кожна господиня прагне прикрасити балкон чи ґанок квітами. Переконані, що покращення матеріального благополуччя співвітчизників неодмінно потягне за собою підвищення попиту на квіти і, відповідно, збільшення обсягів продажу та покращення фінансових показників квіткових компаній», — запевняє президент Союзу українських квіткарів Ірина Слободянюк.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

2015 року об’єм експорту продукції ТОВ «Асканія-Флора» до Польщі склав близько 510 тис. стебел троянд.

Динаміка зміни собівартості квіткової продукції за останні 2–3 роки склала 20% підвищення за рахунок подорожчання плати за енергоресурси.