Лізинг – нова, але не використовувана «кров» економіки

Жовта собака несе у 2018 році удачу та фінансове благополуччя багатьом знакам зодіаку. Загальні рекомендації астрологів такі: не поспішайте брати гроші в борг, займайтеся саморозвитком в професійній сфері, й у другій половині року вам гарантований відмінний результат...

Вірити чи не вірити астрологам - особиста справа кожного. Адже діяти в будь-якому разі треба нам самим. Тим не менше в цих рекоменаціях, здається, щось є.

Відомо, що більшість підприємств підприємств України мають вкрай зношені основні фонди та транспортні засоби. Як їх оновити – це постійний головий біль менеджменту. Адже банківські кредити сьогодні залишаються недосяжними. Та вихід є: обладнання можна взяти в лізинг. Така ідея стає сьогодні все популярнішою.

«Лізинговий ринок не тільки повністю відновився, а й набирає обертів. За  даними Нацкомфінпослуг, загальна вартість діючих договорів фінансового лізингу за результатами трьох кварталів 2017 року становила 23,2 мільярда гривень, що на 300 мільйонів гривень більше, ніж на початку року.

«Портфель лізингових компаній зараз зростає швидше, ніж ВВП країни», - наголошує   генеральний директор Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців»  Марина Масіч.  З її слів, цей сегмент економіки розвивається темпами, набагато більшими, ніж банківське кредитування, яке, образно кажучи, все ще «топчеться» на місці.

Протягом трьох кварталів 2017 року (даних за 12 місяців ще немає) обсяг нового бізнесу лізингових компаній – учасників асоціації  (сукупна вартість предметів лізингу) зріс майже до 6,9 мільярда гривень. Це  на 103% більше, ніж 2016  року. Сукупний портфель лізингових компаній, які входять до асоціації, виріс за цей час майже на 5% (+474 мільйонів гривень) і станом на 30 вересня сягнув 10,6 мільярда гривень.

Спираючись на дані членів асоціації та на статистику за дев`ять місяців, Масіч вважає, що за підсумками минулого року сектор лізингових послуг  зросте проти попереднього року як мінімум у два рази.

Стрімкий розвиток лізингу в асоціації пов`язують з тим, що малий та середній бізнес усвідомив переваги небанківських способів фінансування, в той час як банківський ринок залишається «зарегульованим», а банківські кредити недоступними для невеликих підприємств. Досить сказати, що обсяг банківських кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зменшився за три квартали 2017 року на 14,5 мільярда гривень.

«Небанківські компанії набагато швидше приймають рішення, ніж банки. Вони орієнтуються на клієнтів і мають можливість пропонувати фінансування за нижчими ставками», – пояснює голова ради директорів асоціації  Олександр Кощєєв.

 «Подальший розвиток небанківських форм фінансування бізнесу в України, - переконаний народний депутат Михайло Довбенко, -  залежатиме від того,  як швидко парламентарі зможуть змінити правила гри на ринку небанківського фінансування». «На жаль, - відзначає він, - у нашому законодавстві, все ще є «тромби» та атавізми, які заважають пустити в нашу економіку «нову кров» - небанківське фінансування». На думку народного депутата, в Україні конче потрібен законопроект «Про фінансовий лізинг». Він упевнений, що цей акт  дозволить  створити необхідні умови для залучення додаткових інвестицій у вітчизняну економіку.

Довбенко наголошує, що в Україні створено чимало урядових програм, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу та сільськогосподарських виробників. Але жодна з них, за його словами,  не передбачає стимулів для фінансового лізингу, який дає можливість оновити виробничі потужності підприємств.

Експерт проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Іван Вишневський вірить  у подальше зростання ринку лізингових послуг в Україні. «Якщо профільний закон про фінансовий лізинг буде ухвалено, - прогнозує він, - то темпи розвитку ринку в 2018-2020 роках помітно прискоряться». 

А якщо уряд запровадить спеціальні програми для стимулювання лізингу в інтересах малого та середнього бізнесу, то  ринок може зрости в 3-4 рази, прогнозує фахівець. На його думку, це може бути податкове стимулювання, різні компенсаційні механізми та програми здешевлення вартості обладнання, яке передається в лізинг.

«Економіка України продовжує «втрачати та недоотримувати»  через нерозвиненість  небанківських методів фінансування бізнесу», - впевнений член Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг)  Олександр Залєтов. «Де-факто банківська система все ще залишається «монопольним кредитором» всієї української економіки, - констатує він, - Банки продовжують домінувати, а фінансування бізнесу небанківськими установами залишається мізерним».

На його думку, причинами  цього  є застаріле законодавство, яке регулює небанківський сектор, та недостатній рівень фінансової грамотності суб`єктів малого і середнього бізнесу».  Він нагадує, що минулого року Нацкомфінпослуг завершила ліцензування лізингових компаній. На 1 грудня видано 364 відповідні ліцензії. Їх отримали  86 лізингодавців - юридичних  осіб (не плутати з фінансовими установами) та 278 компаній. Для такої країни, як наша, цього явно замало.