Луганська горілка бореться за місце «під сонцем»

Причиною послужила відома серпнева постанова Кабміну, за якою було збільшено ставки акцизного збору за спирт. Наміри уряду поповнити держбюджет за рахунок подорожчання лікеро-горілчаної продукції, як відомо, успіхом не увінчалися. І помилковість у прийнятті такого рішення стала очевидною відразу. Що стосується безпосередньо ЛЛГЗ, то, окрім суто матеріальних збитків, йому довелося поступитися своїми позиціями і на споживчому ринку.

Указ Президента від 6 січня 1999 року зменшив ставку акцизного збору, однак на оздоровлення економічного стану заводу не вплинув. На жаль, механізм реалізації цього документа досі не визначений, тому залишаються відкритими чимало запитань. Скажімо, за якою ціною відпускати сьогодні продукцію, виготовлену торік і не реалізовану за старими цінами? Куди, на кого віднести збитки в сумі 660 тис. грн., що з’явилися після переоцінки продукту?

З точки зору директора ЛЛГЗ Леоніда Держака, нинішню вартість однієї одиниці спиртного (у середньому — 3 грн.) все одно потрібно вважати завищеною. За собівартості продукції 63 коп. ціна доганяється за рахунок двох великих обов’язкових податків — акцизного і ПДВ. І це насамперед лягло на платників податків. А якби держава зменшила податки, скажімо, у 2-3 рази, то обсяги реалізації горілчаної продукції державними підприємствами змогли б зрости до 5 разів.

Окрім того, вважає Л.Держак, виробники повинні перебувати в однакових умовах. Якщо всі платять однакові податки, то й у плані підтримки вітчизняного товаровиробника не повинно бути обману: спирт державні підприємства галузі повинні отримувати за однією вартістю, ставки акцизного збору зобов’язані також бути для всіх однакові.

Як показали перевірки в Луганській області, приблизно 80% реалізованих обсягів спиртних напоїв становить продукція не місцевого виробництва, і таке співвідношення негативно позначається на місцевому бюджеті. Тільки за півроку областю недоотримано 1,5 млн. грн. У зв’язку з цим прийнято рішення впорядкувати, по-перше, видачу ліцензій на торгівлю спиртними напоями, по-друге, створити в області оптово-роздрібні бази місцевої лікеро-горілчаної продукції. Зрозуміло, місцевій владі доведеться випробувати опір комерсантів, оскільки з ліцензіями будуть змушені розлучитися до 75% торгових точок, а число оптових баз від 160 скоротиться приблизно до 10.

Оптово-роздрібні бази вже зареєстровані в Попасній, Старобільську, Лутугіно, Свердловську, Стаханові. За домовленістю із заводом до міських і районних бюджетів будуть перераховуватися певні відсотки від обсягу реалізованої алкогольної продукції і отриманого прибутку на соціальні потреби населення. За розпорядженням голови облдержадміністрації Олександра Єфремова, з кожної проданої пляшки алкоголю місцевого виробництва 10 коп. буде відраховуватися на спецрахунок обласного управління соціального захисту населення.

Нові ціни з’явилися на спиртні напої ЛЛГЗ тільки наприкінці січня. Вони значно нижчі від алкогольної продукції, виробленої за межами області. «Підпільна» горілка також впала в ціні й коштує майже на гривню дешевше від заводської. Але споживач все ж віддає перевагу якості, а не дешевизні.

Луганськ