Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Мораль історії з «липовими» каштанами

Або Про те, чому провладній парламентській більшості необхідно проголосувати законопроект №2207
23 травня, 2013 - 11:38
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Із 289 висаджених цієї весни каштанів на Хрещатику сорту «Бріотті» виявилися лише два. Такі дані експертизи Ботанічного саду імені Фоміна оприлюднив радник голови КМДА Олександр Мазурчак. За його словами, аби з’ясувати, де саме було зроблено підміну саджанців, з-під коріння дерев візьмуть зразки ѓрунту. А поки, на думку екологів і ботаніків, більшість посаджених каштанів уже до середини літа буде без листя.

Нагадаємо, на початку травня екологи заявили, що на Хрещатику замість привезених з Італії каштанів «Бріотті», стійких до молі, висадили звичайні кінські каштани білого кольору (детальніше читайте у «Дні» від 14 травня 2013 року).

Як відомо, Комунальне підприємство, яке займається зеленими насадженнями Шевченківського району у Києві, уклало угоду з ТОВ «Професійний садівник» на капітальний ремонт насаджень на Хрещатику на суму 2,96 мільйона гривень. Про це повідомив «Вісник державних закупівель». За кожен саджанець (загальна кількість — 289 саджанців) із доставкою заплатили приблизно 600 євро.

Київська міська влада запевняє, що жодної копійки з міського бюджету на «липові» каштани не витратила, мовляв, все купували за спонсорські кошти. Щоправда, хто такі ці спонсори, яких пошили в дурні за їхні ж гроші, не повідомляють. Попри це, «ботанічна» історія засвідчує одне — усі закупівлі через державні структури повинні відбуватися публічно під пильним наглядом і журналістів, і громадськості. Адже якщо так поводяться зі «спонсорськими» коштами, то де гарантія, що бюджетні використовують чесно.

У цьому контексті особливої ваги набуває законодавча ініціатива №2207, яку сьогодні повинні голосувати в парламенті. Нагадаємо, «День» уже писав про цей законопроект у контексті антикорупційних норм у євроінтеграційному законодавчому пакеті, які нині розглядає ВРУ. Його суть у тому, що підприємства, на зразок «Київзеленбуд», повинні звітувати, що вони купують, за якою ціною і у кого. Вони й надалі зможуть не проводити тендерів, як-то їм минулого року люб’язно дозволили парламентарі, ухваливши 5 серпня 2012 року закон №5044-VI і змінивши таким чином норми тендерного законодавства, однак зобов’язані будуть публікувати звіти про свої закупівлі.

Ініціаторами законопроекту стали Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, Віктор Чумак, Леся Оробець та Михайло Головко. Відтак №2207 можна справедливо охрестити «опозиційною» ініціативою та сумніватись у тому, що провладна більшість за нього проголосує. Однак очевидно, що політичні протиріччя у цьому питанні можуть не спрацювати. І законопроект таки проголосують одностайно, як №2837 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» (детальніше в матеріалі «Далі буде», «День» від 15 червня 2013 року). Адже, як запевнив «День» народний депутат від Партії регіонів, екс-голова бюджетного комітету Владислав Лук’янов, його висновок по законопроекту №2207 позитивний. «Безумовно, потрібно запровадити додаткові заходи контролю за тими виконавцями. Вони мусять звітувати за вартістю послуг, за вартістю товарів, які використовують. Тобто я вважаю, що це є нормально», — запевнив він «День».

Голосування розсудить, і сподіваємося, що не зацвітуть ці «обіцянки» прозорості неочікуваним цвітом, як каштани на Хрещатику.

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: 
Рубрика: