Не просити, а бути на рівних

Отже, першим кроком після ратифікації Україною договору про зону вільної торгівлі в СНД стали торговельні обмеження. Реагуючи на запровадження утилізаційного збору на продукцію українського автопрому російською стороною, Україна зробила хід у відповідь. В уряді України зауважували, що запровадження утилізаційного збору не узгоджується з нормами договору про зону вільної торгівлі СНД і суперечить договору Євразійської комісії.

Нагадаємо, що постанова про запровадження утилізаційного збору на російські автомобілі й автобуси встановила граничні ставки на утилізацію різних видів автотранспортної техніки, що практично адекватні запровадженим з 1 вересня в Росії. З урахуванням затверджених урядом граничних цін юридичні й фізичні особи, які імпортують для вільного використання транспортні засоби й кузови для них походженням з РФ, зобов’язані самостійно забезпечити подальшу заготівлю й утилізацію відходів або укласти договір на це з відповідними підприємствами.

Рішення РФ, що дискримінує українські автомобілі на російському ринку, викликало в Україні великий і негативний резонанс. А от постанова українського уряду, ухвалена 3 вересня й опублікована лише через десять днів, сприйнята неоднозначно.

Наприклад, почесний президент асоціації «УкрАвто» Таріел Васадзе зазначав, що, на його думку, «ситуація з нашим експортом відновиться, або ми вимушені будемо ухвалити адекватний закон щодо російських автомобілів. «Україна має запровадити аналогічний збір, — вважає Васадзе, — тим паче що така практика є в багатьох європейських країнах... Імпортери просто промивають мізки. Якщо ми займатимемося лише імпортом, то довго країна цього не витримає».

У асоціації «Укравтопром» щодо згаданої постанови уряду також налаштовані досить скептично. Її називають дещо поспішною й далеко не найвдалішою спробою відповісти на запровадження утилізаційного збору з українських транспортних засобів, що ввозяться до Росії. «У РФ за допомогою окремого федерального закону й ретельно опрацьованої постанови уряду була впроваджена комплексна система утилізації транспортних засобів, запроваджені жорсткі технічні вимоги до виробників, які беруть на себе зобов’язання щодо утилізації, а також (що найважливіше!) встановлені додаткові потужні стимули для розвитку внутрішнього автомобільного виробництва. Адже запровадження утилізаційного збору створило додатковий бар’єр для імпорту готових транспортних засобів з інших країн», — наголошується в заяві асоціації.

У ній зазначається, що автовиробники, які працюють у Росії, дістали можливість не платити утилізаційний збір, узявши на себе зобов’язання щодо утилізації вироблених ними автомобілів. У той же час, українським урядом в останні тижні широко декларувався намір вжити в нашій країні заходів, аналогічних російським. Але, наголошується в заяві, «постанова № 843 не запроваджує жодних податків або зборів, а лише встановлює нечітку вимогу до осіб, які ввозять транспортні засоби (причому лише з Росії, а не з усіх країн!), забезпечити утилізацію транспортних засобів після зняття їх з експлуатації або укласти договори з іншими особами на організацію такої утилізації», — наголошується в повідомленні.

На думку асоціації, фактично це вимога нікого ні до чого особливо не зобов’язує, адже для російських виробників не становитиме великих труднощів підписати угоди з українськими юридичними особами на утилізацію колись, в майбутньому, автомобілів, що ввозяться зараз, навіть за граничними цінами, які задекларовані в постанові. Таким чином, вважають автори заяви, вигоди від ухвалення постанови внутрішнім виробникам, споживачам або держбюджету маловірогідні, а гіпотетичну вигоду отримають хіба що організації, що займаються утилізацією. «Постанова виглядає як спроба створити видимість активних дій у відповідь на жорстку протекціоністську політику Росії», — констатує «Укравтопром» і пропонує альтернативу. Нею може стати спеціальний закон України про утилізацію транспортних засобів. У ньому мають бути чітко прописані як порядок утилізації, так і зобов’язання осіб, що беруть у ній участь. «При цьому має бути запроваджено окремий податок або збір, який сплачуватиметься до державного бюджету, і такі законодавчі нововведення повинні поширюватися на транспортні засоби, які походять з усіх країн, з метою забезпечення рівного, недискримінаційного підходу до всіх наших торговельних партнерів», — наголошується в заяві.

Але існує й інша думка, до якої схиляються в основному імпортери автомобілів до України. Вони вважають, таке дзеркальне щодо Росії рішення України, що не зачіпає інтересів імпортерів з інших країн, є оптимальним, оскільки інакше могли б послідувати санкції з боку СОТ. Наприклад, експерти інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting вважають, що названою постановою уряд «відучує українців купувати російські автомобілі й готує собі додаткову аргументацію для переговорного процесу з РФ».

Аналогічні думки висловлює і генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко. Він вважає, що для України запровадження утилізаційного збору тільки на російські автомобілі — це ідеальне рішення. «Це певна перемога автоімпортерів і дилерів, — говорить він. — Як відомо, на сайті Мінекології висів проект постанови про запровадження збору утилізації на всі без винятку автомобілі, що імпортуються до України. Таке рішення лобіювала асоціація «Укравтопром», яка виступала за обмеження імпорту автомобілів до України за допомогою утилізаційного збору. ВААІД же виступав за запровадження збору тільки відносно російських автомобілів, що стане адекватною реакцією України на застосування утилізаційного збору до українських автомобілів з боку Росії. Після цього Україна і Росія зможуть домовитися про взаємне невизнання цього обмежувального заходу, і проблему для автовиробників обох країн буде знято», — впевнений Назаренко.

Він нагадує, що голова колегії Євразійської економічної комісії Віктор Христенко вже оголосив про те, що між Україною та Росією почалися перемовини щодо гармонізації торговельного законодавства. «З огляду на те, що Україна підписала меморандум про співпрацю з Митним союзом, на Україну поширюватимуться такі ж умови торгівлі, які діють усередині Митного союзу. Таким чином, відносно українських автомобілів буде скасований утилізаційний збір, а ми, у свою чергу, скасуємо його відносно Росії. Але якби сьогодні цей збір Україною не було введено, ми опинилися б у ролі прохача, тоді як тепер ми можемо відчувати себе на рівних у перемовинах з РФ», — відзначає Назаренко.

Поширення утилізаційного збору на всі без винятку автомобілі, що ввозяться до України, серйозно ускладнило б взаємини нашої країни з найважливішими торговельними партнерами, вважає Назаренко. «Це посварило б Україну з ЄС, Японією, США та Південною Кореєю. Як наслідок могли б серйозно постраждати українські експортери, відносно яких могли бути ухвалені обмежувальні заходи у відповідь. У першу чергу це стосувалося б українських металургів», — прогнозує глава ВААІД.