Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.
Олександр Довженко, український письменник та кінорежисер

«Підземна» реприватизація

Надрокористувачам є чого боятися
16 березня, 2006 - 00:00

Привид реприватизації, яким лякали бізнесменів на початку минулого року, знову повернувся в Україну. Уточнимо: в підземну її частину. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко, маючи на увазі звернення Генеральної прокуратури в Міністерство охорони навколишнього середовища з вимогою анулювати всі ліцензії на надрокористування, видані в 2004 році.

Виступаючи на круглому столі, присвяченому ліцензіям на користування ресурсами вітчизняних надр, Руденко зазначив, що держава таким кроком лише зашкодить собі. На його думку, скасування виданих ліцензій не сприятиме намірам прем’єр- міністра Юрія Єханурова збільшити видобуток українського газу. Більш того, за словами Руденка, кількість вітчизняного палива може поменшати.

Утім, як повідомив перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Степан Лізун, міністерство не буде силовим методом анулювати ліцензії на користування надрами. За словами Лізуна, прокуратура вимагала відмінити тільки нові ліцензії, отримані в 2004 році. Продовжені й переглянуті тоді ліцензії залишаться у власників. Тим більше, за словами представника Мінприроди, в цьому випадку йдеться про анулювання не самих ліцензій, а протоколів. «Річ у тому, що дозволи на користування надрами були видані з порушенням процедури, тобто без аукціону. Ніхто нічого відбирати не збирається. Ми хочемо вирішити, як виниклу ситуацію вмістити в правове поле», — зазначив Лізун.

І все ж кількість iмовірних відмін доволі велика. Слід переглянути 508 спеціальних дозволів для видобутку та розробки родовищ. Власників ліцензій особливо зачіпає те, що вирішення цього питання взяв на себе уряд, а не Геоконтроль, як це було раніше. Із цим перший заступник міністра погоджується. Але все-таки зовсім проігнорувати вимоги Генпрокуратури міністерство не може, а отже, вимушене щось робити.

Спірні ліцензії чиновники ділять на групи: отримані з порушенням законів або за символічну суму і ті, за якими не виконуються інвестзобов’язання. За словами Лізуна, «265 ліцензій не укладаються в жодне з наявних на сьогодні правил гри», і 21 з них за результатами роботи Геоконтролю вже анульована. Що буде з іншими, чиновник не уточнив.

Зате друга група прописана ним більш чітко: «Ми б хотіли, щоб було повернуто те, що було недоплачене», — наголосив Лізун, зазначивши, що багаті родовища були куплені за тисячу гривень, тоді як держава мала отримати не один мільйон.

Щоб розділити «підземних» підприємців на категорії, при міністерстві створена міжвідомча комісія, куди, крім чиновників, входять народні депутати та представники прокуратури. Зараз комісія аналізує ситуацію з видачею ліцензій у 2004 році. Після цього буде вирішено, які підприємства повинні доплачувати за видачу ліцензій, а в яких випадках справи передаватимуть у суд. Ця робота, за словами Лізуна, займе кілька тижнів.

Він також запевнив, що жодна ліцензія не буде анульована незаконно. Водночас присутні на «круглому столі» представники підприємств, які займаються видобутком і розробкою природних ресурсів, відзначили неясність запропонованої схеми: яким чином вирішуватимуть, хто може доплачувати, а в кого ліцензію анулюють.

Утім, мало хто може посперечатися з тим, що багато ліцензій виходили «підкилимово», без тендера. Безумовно, як сказав Руденко, багато родовищ віддавали як безперспективні і дуже дешево. Підприємці ж, працюючи з ними, вклали в них свою працю та свої гроші, і вони почали працювати. Чи варто застосовувати «репресії» до таких людей? А тим, хто не може похвалитися здійсненою роботою, не варто лізти на рожен і доводити зворотне — простіше тихо доплатити.

Однак, за словами Руденка, прагнення уряду анулювати ліцензії може бути спрямоване не проти всіх їхніх власників. На його думку, удар міг бути розрахований на 10—15 свердловин, але, щоб додержати пристойності, вирішили «репресувати» всіх. Крім того, учасники «круглого стола» задалися питанням, чому розглядають ліцензії, видані саме в 2004 році. Юрист ТОВ «Енергосервісна компанія «Еско-Північ» Андрій Василенко припустив, що у вказаний період були звільнені ті люди, які тепер працюють у міністерстві. У свою чергу Лізун пояснив, що його відомство не має ні кадрових, ні фінансових можливостей аналізувати видачу ліцензій за всі 14 років.

Третейським суддею між міністерством і підприємцями останні хочуть зробити прем’єр-міністра, якому адресують своє звернення. За словами Руденка, «в надрокористуванні ми зараз країна третього світу — прав користувачі надрами не мають».

Наталія ГУЗЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: